Ухвала суду № 8382148, 18.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2010 р.                               м. Київ                                        К-9293/07

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Федоров М.О., Шипуліна Т.М.,

при секретарі судового засідання Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (далі –ДПІ)

на постанову господарського суду Донецької області від 27.11.2006

та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2007

у справі № 28/304а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донвнешторг»(далі –ТОВ «Донвнешторг»)

до ДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –Марченка В.І.,

відповідача –Мезенцева В.М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 06.10.2005 № 0008071640/0 та від 16.08.2006 № 0002202340/012369/10/23-4 з мотивів їх прийняття з порушенням податкового законодавства України.

Постановою господарського суду Донецької області від 27.11.2006, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2007 позов задоволено. У прийнятті названих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що:

наявними у матеріалах справи доказами спростовуються висновки податкового органу про нездійснення позивачем господарської діяльності протягом останніх дванадцяти місяців, які передували серпню 2005 року;

наявність у позивача кредиторської заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю «Платіпус»станом на 01.02.2006 не перешкоджає ТОВ «Донвнешторг»здійснювати оплату за поточні поставки товару названому контрагентові до моменту погашення цієї заборгованості, тоді як платіжними дорученнями підтверджується факт оплати позивачем товару (з урахуванням ПДВ) саме у лютому 2006 року.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати названі рішення попередніх інстанцій та залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про непровадження позивачем діяльності у період з серпня 2004 року по липень 2005 року, що з огляду на приписи підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»виключає право платника на отримання бюджетного відшкодування. Крім того, за твердженням ДПІ, заявлені у березні та лютому 2006 року суми бюджетного відшкодування не були фактично сплачені позивачем у попередньому податковому періоді постачальникові, як це передбачено підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 названого Закону.

Заслухавши суддю-доповідача по справі та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Донвнешторг»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень, квітень 2006 року, оформлену актом від 03.08.2006 № 1607/23-4/32805224, та документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ за серпень 2005 року, оформлену актом від 04.04.2005 № 175/15-1/32805224;

- за наслідками цих перевірок податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2005 № 0008071640/0 про зменшення ТОВ «Донвнешторг»суми бюджетного відшкодування, заявленого у декларації за серпень 2005 року, на 63667 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16.08.2006 № 0002202340/012369/10/23-4, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 54995 грн. (у тому числі 49995 грн. за березень 2005 року та 5000 грн. за квітень 2005 року);

- наявними у матеріалах справи фактичними даними, як-от договорами, податковими та видатковими накладними, підтверджується факт купівлі позивачем товару (оргтехніки) та продажу цього товару у лютому 2005 року, у зв’язку з чим ТОВ «Донвнешторг»до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ за лютий 2005 року;

- сума ПДВ, сплачена позивачем постачальникові –товариству з обмеженою відповідальністю «Платіпус»у складі ціни товару за платіжними дорученнями від 24.02.2006 № 10 та від 28.02.2006 № 12 (у тому числі і оспорювана сума податку у розмірі 54995 грн.) була перерахована в рахунок оплати за товар у лютому 2006 року (а не на погашення кредиторської заборгованості позивача перед названим постачальником, що утворилася у минулі податкові періоди).

У розгляді цієї справи попередніми судовими інстанціями з достатньою повнотою встановлено фактичні обставини зі спору та цим обставинам надано правильну юридичну оцінку.

Так, висновок податкового органу про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування у серпні 2005 року мотивовано посиланням на приписи підпункту «а»підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців, не має права на отримання бюджетного відшкодування.

Однак за результатами дослідження наявних у матеріалах справи доказів –договорів купівлі-продажу оргтехніки, укладених позивачем у лютому 2005 року, а також первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, складених на виконання зазначених договорів –суди дійшли мотивованого висновку про здійснення позивачем господарської операції у спірний період, а відтак і про обґрунтованість заявленої позивачем у серпні 2005 року податкової вигоди.

Посилання ДПІ на відсутність фактичної сплати позивачем у попередньому податковому періоді сум ПДВ, заявлених до відшкодування у березні-квітні 2006 року, також спростовуються установленими судами фактичними даними, а саме –фактом оплати позивачем у лютому 2006 року товару, поставленого у цьому ж місяці товариством з обмеженою відповідальністю «Платіпус». Скаржником не наведено достатньо переконливих доводів щодо порушення попередніми судовими інстанціями правил оцінки доказів у встановленні цієї обставини.

У поданій скарзі відсутні також і посилання на факти, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди – як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, протиправний характер укладених договорів, систематична несплата контрагентом позивача ПДВ до бюджету тощо.

За таких обставин правові підставі для скасування правильних та обґрунтованих рішень місцевого та апеляційного судів відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Донецької області від 27.11.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2007 у справі №28/304а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді:Л.І. Бившева

Н.Є. Маринчак

М.О. Федоров

Т.М. Шипуліна