Ухвала суду № 83797906, 21.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4871/19

УХВАЛА

21 серпня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та стягнення коштів, майнової та моральної шкоди, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Державної казначейської служби України, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення з 1 вересня 2018 року виплати пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

- стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань з Державної казначейської служби України та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 :

- 45236,16 грн. - невиплачену в період з 1 вересня 2018 року по 31 серпня 2019 року пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- 882,12 грн. - компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 1 вересня 2018 року по 31 серпня 2019 року;

- 8556,62 грн. і 3850,00 грн. на відшкодування майнової шкоди;

- 50000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Одержавши позовну заяву, суд з`ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з таких підстав.

Так, по-перше, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Фактично позивачем у даній позовній заяві заявлено два відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області; Державна казначейська служба України.

Проте, позивачем не наведено жодних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Державної казначейської служби України.

По-друге, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закону № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII, з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1921,00 гривень.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З вищенаведених позовних вимог вбачається, що позивачем висунуто одну самостійну вимогу немайнового характеру, похідні вимоги майнового характеру та самостійну вимогу майнового характеру щодо стягнення моральної шкоди.

Дійсно, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Проте, позиція позивача щодо звільнення його від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення моральної шкоди на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI - є помилковою, такою, що не відповідає позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові від 28 листопада 2018 року по справі № 761/11472/15-ц тощо

Отже, належна сума судового збору за даним позовом в частині вимог немайнового характеру складає: 768,40 грн. ((1921,00грн.х0,4), а в частині вимог майнового характеру: 768,40 грн. (50000,00грн.х0,01=500,00грн, що менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно, належна загальна сума судового збору за даним позовом складає - 1536,80 грн.

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до змісту позовної заяви позивач просить звільнити позивача від сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру щодо захисту соціальних прав позивача, з тих підстав, по суті, що оскільки предметом позову щодо вимоги немайнового характеру є захист соціальних прав позивача, який вже рік не отримує належну йому пенсію, то з урахуванням його майнового стану наявні підстави для його звільнення від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 ЗУ № 3674-VI встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, будь-яких доводів та/або доказів щодо майнового стану позивача для звільнення позивача від сплати судового збору позивачем не наведено та/або не надано.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за позовною вимогою немайнового характеру - є необґрунтованим, не доведеним та безпідставним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для інших учасників справи):

- письмового наведення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Державної казначейської служби України;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084032; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626, або зазначення правових підстав та надання доказів на їх підтвердження щодо звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за позовною вимогою немайнового характеру - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та стягнення коштів, майнової та моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова