Ухвала суду № 8379238, 08.10.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

м. КиївК-25791/06

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Рустамяні Е.А.,

за участю представників:

від позивача Поляничко С.Д.,

від відповідача Козлюка М.В., Політиаєвої І.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року по справі № А37/23 за позовом ТОВ «Сотер ЛТД»до Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року, позовні вимоги ТОВ «Сотер ЛТД»задоволено частково, визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 25.10.2005року №0001011701/0 на суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1721,35 грн. та штрафних санкцій в сумі 3442,70 грн., визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДШ №0002152301/0 від 19.10.05р., в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 17.07.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.12.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Новомосковська ОДПІ Дніпропетровської області просить скасувати судові рішення посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, а саме, вимог п.п.4.2.3, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права було встановлено, що підставою для винесення податкових повідомлень-рішень №0001011701/0 від 25.10.2005р., яким позивачу визначено зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 3443,89 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 6887,78 грн. і податкове повідомлення-рішення №0002152301/0 від 19.10.2005р., яким визначено зобовязання з податку на додану вартість на суму 813,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 406,50 грн. стали результати перевірки позивача, закріплені в акті №157/232/20200706 від 19.10.2005 року.

В зазначеному акті перевірки податковий орган, зокрема, зазначив, що 29.12.2004 року на загальних зборах учасників ТОВ «Сотер ЛТД»прийнято рішення про дарування ОСОБА_3 та Поляничко Дмитру Володимировичу квартир, які знаходяться на балансі підприємства.

Згідно договорів дарування від 31.12.2004 року, які були посвідчені приватним нотаріусом Куліш Ю.О., квартири були передані у дар. Інвентаризаційна оцінка квартир переданих у дар складає: ОСОБА_1. 11520,00 грн.; ОСОБА_2. 11520,05 грн.

Також, у ході перевірки встановлено, що відповідно відомості нарахування заробітної плати за грудень 2004 рову, на момент обдарування ОСОБА_1 займав посаду менеджера ТОВ «Сотер ЛТД».

На підставі зазначених обставин податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог ст.4 та п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не нараховано та не сплачено до бюджету у грудні 2004 року податок з доходу при надані додаткового блага у вигляді квартири менеджеру підприємства Поляничко Дмитру Володимировичу. Сума податку донарахованого за результатами перевірки складає 1 722,54 грн. За фактом надання додаткового блага у вигляді квартири ОСОБА_3 відповідачем нараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 1721,35грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0001011701/0 від 25.10.2005року про нарахування податкових зобовязань і штрафних санкцій на загальну суму 10331,67 грн. та №0002152301/0 від 19.10.2005року про нарахування податкових зобовязань на загальну суму 1219,50 грн. позивач звернувся до суду із даним позовом.

Обґрунтовуючи свої висновки про наявність підстав для часткового задоволення позову суди правильно виходили з положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Так, згідно із визначенням, наведеним в п.1.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Тобто, однією з обовязкових умов для визначення додаткових благ в розумінні цього закону законодавець передбачає наявність трудових правовідносин, як то між працедавцем і платником податку фізичною особою.

Дохід, відповідно до п.1.2 ст.1 цього Закону, це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу, відповідно до п.п.4.2.3 п.4.2 ст.4 зазначеного Закону, включаються, зокрема, сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 цього Закону.

Стаття 14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначає порядок здійснення оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування).

Згідно з абз. «є»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Підпунктом 22.1.5 п.22.1 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що статті 11, 13, 14 набирають чинності з 1 січня 2005 року.

Враховуючи, що правовідносини з отримання доходу у вигляді подарунку, що не повязано з трудовими правовідносинами, регулюється статтею 14 Закону, яка не набула чинності, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо неправомірності нарахування Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області податку на суму 1721,35 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 3442,7грн. за договором дарування квартири Поляничко В.С., яка не є працівником підприємства позивача.

Зважаючи на положення п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 та п.п.20.3.2 п.20.3 ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та враховуючи встановлений судами факт перебування Поляничко Д.В. у трудових відносинах з позивачем на час укладення договору дарування квартири, суди попередніх інстанцій обґрунтованого визнали правомірним нарахування відповідачем податку з доходів фізичних осіб на суму 1700,54 грн.

Такі висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими по справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області залишити без задоволення, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.

Судді:/підписи/________Бившева Л.І.

________Костенко М.І.

________Маринчак Н.Є.

________Усенко Є.А.

З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: Е.А. Рустамян Суддя Т.М. Шипуліна