Ухвала суду № 8378492, 11.03.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 8/403 (2-а-9254/08) Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" березня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Малиніна В.В., Маслія В.І.,

при секретарі: Олешко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги ТОВ «Злагода», Державної податкової інспекції у Солом»янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2009 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Злагода»до Державної податкової інспекції у Солом»янському районі м. Києва

- про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.01.2008 року №0000042311/0, від 13.06.2008 року №0000042311/2, від 18.08.2008 року №0000042311/3, якими визначено податкове зобов»язання за платежем податок на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, та визнання протиправними дій останнього щодо проведення перевірки з питань його правових відносин з ТОВ «Батекс».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2009 року вказаний позов задоволений частково –визнані протиправними та скасовані оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Позивач не погоджуючись із частковим задоволенням позову звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 17.12.2007 року по 21.12.2007 року працівниками ДПІ у Солом»янському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Злагода»з питань правовідносин з ТОВ «Батекс»за період 2002-2007 роки, за результатами якої складений акт від 26.12.2007 року №15449/23-11-24932398.

Згідно висновків акту орган державної податкової служби встановив порушення позивачем пп.7.4.5, 7.2.8 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: платником включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаних ТОВ «Батекс»та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 65347,49 грн., у зв»язку із чим, завищено податковий кредит на вказану суму та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в розмірі 65347,49 грн.

На підставі вищевказаного акту відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 12.01.2008 року №0000042311/0, яким визначив позивачу суму податкового зобов»язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість у розмірі 98021,19 грн., з яких: 65347,49 грн. –за основним платежем та 32673,70 грн. –штрафні санкції.

За результатами адміністративного оскарження платником податку даного податкового повідомлення-рішення, податковий орган 13.06.2008 року та 18.08.2008 року виніс аналогічні за змістом податкові повідомлення-рішення №0000042311/2 та №0000042311/3.

Висновки податкового органу щодо безпідставності включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаних ТОВ «Батекс»ґрунтуються на тому, що свідоцтво платника податку на додану вартість останнього визнано недійсним, його виключено з реєстру платників ПДВ з 23.06.2001 року, тому податкові накладні, складені даним товариством не є первинними документами, що підтверджують правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених згідно таких накладних.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення вимог позову, з наступних підстав.

1.06.06.2005 року між ТОВ «Батекс»та позивачем був укладений договір купівлі-продажу товару (тканини). На виконання вказаного договору були виписані податкові накладні від 2.06.2005 року №17, 1.07.2005 року №38, від 1.08.2005 року №41, 1.09.2005 року №52, від 3.10.2005 року №61, всього на суму 193496,97 грн., у тому числі ПДВ 32249,49 грн.

Суми ПДВ по вказаним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені в книзі обліку придбання та реєстрі отримання податкових накладних.

Позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Батекс»грошові кошти в сумі 193496,67 грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

На момент здійснення вищевказаних розрахунків та складання податкових накладних ТОВ «Батекс»знаходилось в Єдиному державному реєстрі та було зареєстроване, як платник податку на додану вартість. Податкові накладні, видані останнім не визнані недійсними та відповідають вимогам п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, податковий кредит позивача був правомірно сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Батекс». Позивач виконав усі умови, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»для включення до податкового кредиту вищевказаних податкових накладних.

Крім того, несплата податку продавцем –ТОВ «Батекс»при фактичному здійсненні господарської операції, при бюджетному відшкодуванні не впливає на податковий кредит покупця.

Визнання недійсними статутних документів юридичної особи - продавця товару не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, при тому, що останній виконав всі передбачені чинним законодавством умови щодо отримання такого кредиту і оплата ПДВ в складі ціни товару підтверджується належними доказами.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ТОВ «Злагода», Державної податкової інспекції у Солом»янському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення виготовлений 16.03.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді:

<Текст >