Постанова № 8377871, 19.03.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 року Справа № 40/258-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Бабакової Л.М., судді Шутенко І.А.,

при секретарі - Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю ВМЕ № 584441 від 29.05.2009р.,

відповідача Усатюк І.В. за довіреністю від 24.11.2009р.,

третя особа не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 481 Х/2-4) Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», м. Київ, на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.09.2009 р. по справі № 40/258-09,

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», м. Київ, в особі відділення № 9 Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», м. Харків,

третя особа Асоціація Українських банків в особі Постійно діючого Третейського суду, м. Київ,

про визнання права, -

встановила:

ФОП ОСОБА_3 звернувся з позовом про визнання за ним право на призупинення усіх платежів за кредитним договором № 014/8088/2/12025 від 27.03.2008р., кредитним договором № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008р., кредитним договором № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р., кредитним договором № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р. строком на 3 роки.

Також, позивач подав заяву в якій просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони ВАТ «Ерсте Банк»(01034, м. Київ, вул. Прорізна, 6, ЄДРПОУ: 34001693, МФО 380009) в особі відділення № 9 ВАТ «Ерсте Банк»(адреса: м. Харків, вул. Сумська, 26), Асоціації Українських банків в особі Постійно діючого Третейського суду, 02002, (м. Київ, вул. М. Раскової 15, к. 810, р/р: 2600604854 в ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175, ЄДРПОУ 21562073) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, щодо нарахування будь-яких штрафних санкцій (неустойки), інфляційних компенсацій та вчиняти дії щодо примусового стягнення боргів (в т.ч. звертати стягнення на заставлене майно та/або на майно, що знаходиться в іпотеці) за Генеральною кредитною угодою №010/2000/001/5 від 24.12.2007 р. та відповідних до неї кредитних договорів № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р., № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р., №014/8088/9/14415 від 25.04.2008 р., а також кредитному договору № 014/8088/2/12025 від 27.03.2008 р.; заборони Асоціації Українських банків в особі Постійно діючого Третейського суду, 02002, (м. Київ, вул. М. Раскової 15, к. 810, р/р: 2600604854 в ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175, ЄДРПОУ 21562073) провадити третейський розгляд справи № 362/09 чи будь-якою іншої справи за позовом ВАТ «Ерсте Банк»(юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 6) до ОСОБА_3 на підставі Генеральної кредитної угоди №010/2000/001/5 від 24.12.2007р., кредитного договору № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р., кредитного договору № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р., кредитного договору № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008 р., кредитного договору №014/8088/2/12025 від 27.03.2008р., договору іпотеки №010/2000/001/5/1 від 24.12.2007р., договору іпотеки №014/8088/2/12025/1 від 27.03.2007р., договору поруки № 010/2000/001/5/2 від 24.12.2007р.

Ухвали господарського суду Харківської області від 28.09.2009р. по справі № 40/258-09 (суддя Хотенець П.В.) порушено провадження у справі та призначено її до розгляду. Пунктом 6 вказаної ухвали заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. З метою забезпечення позову: заборонено ВАТ «Ерсте Банк»(01034, м. Київ, вул. Прорізна, 6, ЄДРПОУ: 34001693, МФО 380009) в особі відділення № 9 ВАТ «Ерсте Банк»(м. Харків, вул. Сумська, 26), Асоціації Українських банків в особі Постійно діючого Третейського суду, (02002, м. Київ, вул. М. Раскової 15, к. 810, р/р: 2600604854 в ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175, ЄДРПОУ 21562073) та будь - яким іншим особам вчиняти дії, щодо нарахування будь-яких штрафних санкцій (неустойки), інфляційних компенсацій та вчиняти дії щодо примусового стягнення боргів (в т.ч. звертати стягнення на заставлене майно та/або на майно, що знаходиться в іпотеці) за Генеральною кредитною угодою №010/2000/001/5 від 24.12. 2007р. та відповідних до неї кредитних договорів № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р., № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р., №014/8088/9/14415 від 25.04.2008р., а також кредитному договору № 014/8088/2/12025 від 27.03.2008р. У задоволенні решти заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2009 р., 07.10.2009р. подав до господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Апелянт вказував, що станом на 16.09.2009р. заборгованість за кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р., № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р., № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008р., № 014/8088/2/12025 від 27.03.2008р. складає 1 307 764,79 дол. США (що за курсом НБУ станом на 16.09.2009р. складає 10 467 610,93 грн.), яку відповідач стягує шляхом предявлення до громадянина ОСОБА_3 відповідного позову до постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Розгляд справи триває.

Крім невиконання вищевказаних грошових зобовязань фізична особа ОСОБА_3, всупереч умовам п 5.7. кредитних договорів (яким передбачений обовязок фізичної особи ОСОБА_3 щорічно подовжувати строк дії договорів страхування життя позичальника та предметів іпотеки), не виконує й інші, не грошові зобовязання .

Також, апелянт вказував 25.09.2009р. до Червонозаводського районного суду м. Харкова ВАТ «Ерсте Банк»подано позовну заяву про звернення стягнення на оформлене в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 014/8088/2/12025 від 27.03.08р. нерухоме майно, а саме на квартиру за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_3, з метою погашення заборгованості останнього перед відповідачем за вказаним кредитним договором. Дане право у ВАТ «Ерсте Банк», як кредитора та іпотекодержателя, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки витікає з норм Закону України «Про іпотеку»(ст.ст.12, 33, 39, 40). Інформації чи відкрито провадження по такій справі ще не має.

Апелянт зазначав, що фізична особа ОСОБА_3, який прострочив виконання зобовязання за кредитними договорами завдав відповідачу збитки, які визначаються у відволікання грошових коштів з господарської діяльності на формування страхового резерву під проблемну заборгованість, оскільки на банки покладено обовязок: створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах (п. 1.5 Положення НБ України від 06.07.2000р. за № 279 Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків) (на 16.09.2009р. ця сума складає 229715,17грн.); неотримання доходів, які б відповідач мав би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода), що передбачає ст.22 ЦК України. Продовження нарахування штрафних санкцій (неустойки), інфляційних компенсацій по кредитним договорам ніяким чином не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, яке буде полягати у призупиненні усіх платежів за кредитними договорами тільки з часу (дати) набранням рішення законної сили.

Апелянт вважав, що вжиті заходи до забезпечення позову, що полягають у забороні: ВАТ «Ерсте Банк»в особі Харківського відділення № 9, Асоціації Українських банків в особі постійно діючого Третейського суду та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо нарахування будь-яких штрафних санкцій (неустойки), інфляційних компенсацій та вчиняти дії щодо примусового стягнення боргів (в т.ч. звертати стягнення на заставлене майно та/або на майно, що знаходиться в іпотеці) за кредитними договорами, порушують законні права відповідача (передбачені нормами ЦК України, ЦПК України, Закону України «Про іпотеку»), як кредитора та іпотекодержателя.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав ухвалу господарського суду Харківської області від 28.09.2009р. по даній справі законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачав, в звязку з чим просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач стверджував, що необхідність у вжитті заходів забезпечення позову полягає у тому, що відповідач може вчинити дії, що утруднять чи зроблять неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог позивача. Так, до таких дій відноситься вимога негайно повернути грошові кошти, звернення стягнення на майно позивача чи інших осіб, розірвання кредитних договорів тощо.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, відзив на апеляційну скаргу не надав, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Про причини неприбуття представник третьої особи в судове засідання суд не повідомив. Враховуючи, що неприбуття представника третьої особи у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони є не обґрунтованими та не базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, за своєю правовою суттю забезпечення позову це діяльність суду по застосуванню примусових заходів, що гарантують реальне виконання майбутнього рішення суду, і необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову виникає тоді, коли є реальна загроза, того, що відповідач буде діяти несумлінно та коли неприйняття таких заходів зробить неможливим виконання судового рішення. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, що кредитні договори № 014/8088/2/12025 від 27.03.2008р., № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008р., № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р., № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р. були укладені ВАТ «Ерсте Банк»з фізичною особою ОСОБА_3, а не з підприємцем ( т. 1 а.с. 56, 76, 75, т.2 а.с. 130 ).

Умовами вказаних договорів визначено, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при їх виконанні чи у звязку з ними або випливають з них, підлягають, за вибором позивача, розгляду у: Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі і вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Відповідно до норм Закону України «Про третейські суди»всі спори і розбіжності, що виникають з третейських угод повинні розглядатись в Третейському суді, в звязку з чим даний спір не є підвідомчий господарському суду.

Крім того, відповідно до наданої відповідачем ухвали від 16.06.2009р. вбачається, що в Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків порушено провадження у справі за позовом ВАТ «Ерсте Банк»до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за генеральною кредитною угодою № 010/2000/001/5 від 24.12.2007р. та кредитними договорами з фізичною особою № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р., № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р., № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008р., № 014/8088/2/12025 від 26.03.2008р.

Згідно копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця громадянин ОСОБА_3 був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 10.12.2005р., генеральна кредитна угода №010/2000/001/5 від 24.12.2007 р. та відповідні до неї кредитні договори № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007р., № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007р., № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008р., № 014/8088/2/12025 від 27.03.2008р. Тобто, наведені кредитні договори були укладені після реєстрації громадянина ОСОБА_3 в якості підприємця, проте по цим договорам ОСОБА_3 брав кредит як фізична особа, а не підприємець.

Виходячи з предмету даного спору та позовних вимог (визнання права на призупинення усіх платежів за кредитними договорами), у даному випадку заходи забезпечення позову, шляхом заборони ВАТ «Ерсте Банк»в особі відділення № 9 ВАТ «Ерсте Банк», Асоціації Українських банків в особі Постійно діючого Третейського суду та будь-яким іншим особам вчиняти дії, щодо нарахування будь-яких штрафних санкцій (неустойки), інфляційних компенсацій та вчиняти дії щодо примусового стягнення боргів (в т.ч. звертати стягнення на заставлене майно та/або на майно, що знаходиться в іпотеці) за генеральною кредитною угодою №010/2000/001/5 від 24.12.2007 р. та відповідних до неї кредитних договорів № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 р., № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 р., №014/8088/9/14415 від 25.04.2008 р., а також кредитному договору № 014/8088/2/12025 від 27.03.2008р. до розгляду справи по суті, не стосується предмету спору і суперечить нормам чинного законодавства, оскільки вказані договори укладалися ВАТ «Ерсте Банк» з фізичною особою ОСОБА_3, а не з субєктом підприємницької діяльності, а тому даний спір не підлягає розгляду в господарському суді і будь-які засоби забезпечення позову не можуть бути застосовані господарським судом.

На підставі викладеного, колегія суддів, вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 28.09.2009 р. по справі № 40/258-09 прийнята з порушенням норм процесуального права, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції в частині вжиття заходів забезпечення позову скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.4 ч.1 ст. 104, ст. 105, 106 ГПК України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

постановила:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.09.2009 р. по справі № 40/258-09 в частині вжиття заходів забезпечення позову скасувати.

3. В задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків, про забезпечення позову відмовити.

4. Справу передати до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.С. Карбань.

Суддя Л.М. Бабакова.

Суддя І.А. Шутенко.

Повний текст постанови підписано та оголошено в судовому засіданні 17.03.2010р.