Постанова № 8377867, 18.03.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року Справа № 16/251-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С.,

судді Бабакової Л.М.,

судді Шутенко І.А.- доповідач,

при секретарі - Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача - Єфіменко Л.І. (дов. №юр-548 від 01.12.2009р.),

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління «Хіммонтаж-14»(вх. № 3950 С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від 07.12.2009р. по справі №16/251-09

за позовом ВАТ «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», м. Охтирка,

до Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління «Хіммонтаж-14», м. Суми,

про розірвання договору та стягнення 988440,00 грн., -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій, після уточнення позовних вимог, просив розірвати договір №4/184-р/259-р від 18.08.2005р. на виконання робіт по будівництву об’єкту «Резервна нитка нафтопроводу Василівка-Артюхівка ДНС на переході через р. Сула», укладений між ВАТ «Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»та ДП СУ «Хіммонтаж-14»; стягнути з відповідача на свою користь збитки в розмірі 1331704,55 грн., в тому числі 988440,00 грн. у відшкодування проведеної попередньої оплати за роботи, які не були виконані, та 343264,55 грн. у відшкодування вартості отриманого в монтаж на об’єкт будівництва та не змонтованого обладнання та матеріалів; стягнути з відповідача на користь позивача 13317,05 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.12.2009р. по справі №16/251-09 (суддя Моїсеєнко В.М.) позовні вимоги задоволено. Розірвано договір від 19.08.2005р. №4/184-р/259-р, укладений між ВАТ «Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»та ДП СУ «Хіммонтаж-14». Стягнуто з ДП СУ «Хіммонтаж-14»на користь ВАТ «Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»988440,00 грн. відшкодування проведеної попередньої оплати за роботи, які не були виконані, 343264,55 грн. - вартість отриманого обладнання, 13317,05грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ДП «Спеціалізоване управління «Хіммонтаж-14», не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 07.12.2009р. по справі №16/251-09, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 07.12.2009р. скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не були перевірені його доводи та заперечення стосовно невідповідності обставин, викладених позивачем в позовній заяві. На думку апелянта, матеріалами справи підтверджується факт належного виконання відповідачем роботи по будівництву об'єкта у розмірі отриманого від позивача авансу.

Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки наказу позивача № 971 від 26.06.2006р., з якого вбачається, що роботи по монтажу резервної нитки нафтопроводу Василівка-Артюхівська ДНС на переході через р. Сула закінчені та призначена комісія, яка мала організувати та виконати роботи по очищенню та випробовуванню об'єкта та надати акт за результатами випробовувань.

Тому, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов до неправильного та передчасного висновку про стягнення з відповідача 988 440 грн. в рахунок відшкодування проведення попередньої оплати за роботи, які не були виконані

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги про стягнення 343 264,55 грн. вартості отриманого обладнання, яке, як зазначив місцевий господарський суд, було отримано відповідачем, не змонтовано та не повернуто позивачу. При цьому апелянт посилається на те, що Договором № 4\184-10\259-р від 19.08.2005 р., відповідач не приймав на себе зобов'язання по монтажу обладнання, що було отримано від позивача згідно відповідних накладних. Крім того, апелянт зазначає, що накладні на передачу товару не містять посилання на те, що обладнання передається позивачем відповідачу на виконання умов саме договору № 4/184-Р/259-р від 19.08.2005 р., а навпаки, з них вбачається, що обладнання передається для будівництва нафтопроводу Анастасіївка-Артюхівська ДНС, а відповідачем мали бути виконані роботи по будівництву нафтопроводу Василівка-Артюхівська ДНС.

Відповідач, ДП «Спеціалізоване управління «Хіммонтаж-14», ані в судове засідання 08.02.2010р., ані в судове засідання 24.02.2010р., ані в судове засідання 15.03.2010р. не з’явився. Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 25.12.2009р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду була повернута органами зв’язку на адресу апеляційного господарського суду з поштовою відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України»примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання»і т.п., можуть вважатися належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким чином, слід вважати, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Позивач, ВАТ «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», надав заперечення на апеляційну скаргу в яких зазначив, що рішення господарського суду Сумської області від 07.12.2009р. по справі №16/251-09 вважає законним, обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування в зв’язку з чим, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. У судовому засіданні представник позивача підтримав позицію, викладену у запереченнях.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження встановлено, що 19.08.2005р. між ВАТ «Укранафта»від імені якого діяв НГВУ «Охтирканафтогаз»(замовник) та ДП СУ «Хіммонтаж-14»(підрядник) було укладено договір №4/184-Р/259-р на виконання робіт по будівництву об’єкту: «Резервна нитка нафтопроводу Василівка-Артюхівка ДНС на переході через р. Сула». (а.с. 11-16, т. 1)

згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1.1 договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. підрядник в межах ціни визначеної даним договором виконує на свій ризик власними і залученими силами та засобами передбачені замовником роботи по будівництву об’єкту: «Резервна нитка нафтопроводу Василівка-Артюхівка ДНС на переході через р. Сула», виконує поставку обладнання згідно додатку №1, здає в обумовлені строку об’єкт в експлуатацію замовнику, а замовник оплачує виконані роботи на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. вартість робіт по договору складає 1837752,00 грн. (з ПДВ).

В пунктах 2.2, 2.3 договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. сторони погодили, що договірна ціна може змінюватись лише за згодою сторін і оформлюється додатковою угодою до цього договору. В разі змін ціни на матеріали при наданні рахунк-фактури, або виникненні додаткових робіт та робіт не врахованих проектно-кошторисною документацією, договірна ціна переглядається сторонами з оформленням додаткової угоди до цього договору.

Строки виконання робіт по капітальному ремонту об’єкту визначенні в п. 3.1 договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р., який був змінений додатковою угодою №1 до договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р.

Згідно п. 3.1 договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1, строки виконання робіт по будівництву об’єкту складають 4 місяці з дати затвердження цього договору у ВАТ«Укрнафта», виконання п. 4.1 договору та видачі замовником відкорегованої проектної документації. Роботи за даним договором вважаються виконаними в разі прийняття замовником об’єкту в експлуатацію, що оформлюється відповідним актом. Початок виконання робіт оформлюється двостороннім актом, який подається підрядником.

Згідно п. 4.1 договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. замовник здійснює оплату авансу в розмірі 60% від суми договірної ціни шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника. А згідно п. 4.2 договору, підрядник зобов’язується використати аванс для закупки будівельних матеріалів.

Відповідно до п. 3.6 договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р., виконання робіт або окремих етапів оформлюється шляхом підписання актів виконаних робіт.

Згідно п. 10.1 договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1, договір набирає сили з дати його затвердження в ВАТ«Укранафта»і діє до повного виконання зобов’язань за даним договором.

Матеріали справи свідчать, що договір №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. був затверджений в ВАТ «Укрнафта»18.08.2005р. (а.с. 11, т.1)

14.09.2005р. замовником (позивачем) було проавансовано виконання робіт на загальну суму 1102651,20 грн., що підтверджуєтеся платіжним дорученням № 3728 від 14.09.2005р. (а.с.17, т. 1).

Відкорегована проектна документація була передана (останні зміни до проектної документації) були передані замовником підряднику 19.05.2006р., що не заперечується і самим відповідачем (а.с. 48, т. 1)

Таким чином, у відповідності з п. 3.1 договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1, роботи повинні були бути виконані підрядником (відповідачем) у вересні 2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні та листопаді 2005 року відповідач (підрядник) виконав роботи за договором №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. на загальну суму 114211,20 грн., що підтверджується актом №1 приймання виконаних робіт за вересень 2005 року та актами приймання виконаних робіт за листопад 2005 року (а.с. 18-29, т.1) Інші акти приймання-передачі виконаних робіт в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи наявні копії листів, направлених відповідачем протягом грудня 2005 року по серпень 2008 року на адресу позивача, а саме: лист №02-613 від 21.12.2005р., лист №02-217 від 07.04.2006р., лист №02-631 від 08.08.2006р., лист №02-647 від 17.08.2006р., лист №01-694 від 09.10.2006р., лист №02-760 від 13.11.2006р., лист №02-50/1 від 28.02.2007р., лист №02-146 від 07.05.2007р., лист №02-324 від 18.06.2008р., лист №02-436 від 19.08.2008р. (а.с. 49-66, т. 1). У вказаних листах відповідач просив то продовжити строки виконання робіт по договору, то надати згоду на перерахунок договірної ціни, то узгодити додаткові будівельні роботи, то внести зміни до проектно-кошторисної документації.

Крім того, у вказаних листах відповідач просив позивача підписати додаткову угоду №2 до договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. та зазначив, що довідка про виконання будівельних робіт та акти виконаних робіт будуть передані замовнику лише після підписання позивачем додаткової угоди №2.

В свою чергу позивач листами неодноразово повідомляв відповідача про неможливість підписання додаткової угоди №2 до договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. та необхідність її доопрацювання, в зв’язку з тим, що включені до неї до виконання обсяги робіт були категорично відхилені ВАТ «УкрНГІ»ще у 2005 році, оскільки вказані роботи пов’язані із значним відхиленням від проекту щодо технології будівництва трубопроводу (а.с. 134-139, т.1)

Наразі, станом на момент розгляду справи, докази того, що відповідач (підрядник) виконав роботи, передбачені договором №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р., в матеріалах справи відсутні.

22.08.2008р. на адресу відповідача позивачем була направлена вимога про виконання взятих на себе зобов’язань за договором №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р., зокрема, ставилась вимога про закінчення виконання будівельних робіт в строк до 25.09.2008р. (а.с. 31-33, т.1)

Відповіді на вказану вимогу позивача відповідач не надав.

19.02.2009р. позивач на адресу відповідача надіслав повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку та вимогу про відшкодування збитків. (а.с. 34-36, т. 1)

Відповідач з вказаною вимогою не погодився оскільки вважає, що вимога заявлена безпідставно.

Згідно ст.526 та ч.1 ст. 530 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджені істотні відступи відповідачем від умов договору підряду №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. щодо строків виконання робіт по будівництву об’єкту, а саме –не закінчення відповідачем виконання робіт по будівництву об’єкту протягом чотирьох років, строк виконання яких за договором складав чотири місяці, то колегія суддів вважає, що позовні вимоги про розірвання договору №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. є законними, обґрунтованими та правомірно були задоволенні судом першої інстанції.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 988440,00 грн. збитків у відшкодування проведеної попередньої оплати за роботи, які не були виконані, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічні положення містить ст. 22 ЦК України, згідно якої, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що проведення попередньої оплати згідно умов договору не є збитками в розумінні вищенаведених норм права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що під час провадження у даній справі було встановлено неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р., а саме –не закінчення виконання будівельних робіт об’єкту, проте позивач не надав доказів того, що він зазнав збитків. Позивач не надав суду ані розрахунку витрат, які він повинен буде понести в зв’язку з необхідністю власними силами завершити будівництво, ані документів, які б підтверджували пошкодженість належного йому майна, ані розрахунку доходів, які б він одержав у разі належного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Відсутність таких відомостей не дає суду визначитись щодо того, чи відповідає дійсності розмір заявлених позивачем до відшкодування збитків та взагалі ставить під сумнів той факт, що позивач поніс збитки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ненадання позивачем без поважних причин документів, необхідних для вирішення спору є підставою для залишення без розгляду позовних вимог в частині про стягнення з відповідача 988440,00 грн. збитків у відшкодування проведеної попередньої оплати за роботи.

В зв’язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого та безпідставного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 988440,00 грн. збитків у відшкодування проведеної попередньої оплати за роботи, через що, рішення господарського суду Сумської області в цій частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 343264,55 грн. вартості отриманого відповідачем в монтаж на об’єкт будівництва та не змонтованого обладнання та матеріалів, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно матеріалів справи відповідач дійсно отримав від позивача в монтаж обладнання на загальну суму 343264,55 грн., що підтверджується відповідними накладними, актами прийомки-передачі та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с. 89- 123, т. 1)

Однак, з вказаних актів вбачається, що обладнання було передано в монтаж відповідачу для будівництва об’єкту «Резервна нитка нафтопроводу Анастасіївка-Артюхівка ДНС через р. Сула», тоді як предметом даного спору є будівництво відповідачем об’єкту: «Резервна нитка нафтопроводу Василівка-Артюхівка ДНС на переході через р.Сула»

Колегія суддів також зазначає, що за договором №4/184-Р/259-р від 19.08.2005р. відповідач не брав на себе зобов’язань щодо виконання монтажних робіт по іншому об’єкту. Докази того, що строки виконання відповідачем таких робіт передбачені яким-то іншим договором в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи наявна вимога №24-юр-1/ 8599 про повернення матеріалів та обладнання були направлені позивачем на адресу відповідача датована 25.09.2009р. Тоді як провадження у дані справі було порушено 04.08.2009р. Докази відправлення вимоги на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні. (а.с. 1, 88, т.1)

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у позивача було відсутнє право вимагати стягнення з відповідача вартості отриманого ним в монтаж обладнання, а тому, така вимога є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 343264,55 грн. вартості отриманого відповідачем в монтаж на об’єкт будівництва та не змонтованого обладнання та матеріалів є необґрунтованими, безпідставними та неправомірно були задоволені судом першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області 07.12.2009р. по справі №16/251-09 прийнято при неповному з’ясуванні усіх обставин, що мають значення для вирішення справи по суті, в зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України, у разі часткового задоволення позовних (у даному разі апеляційних) вимог, державне мито та судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п.п. г п. 5 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», розмір державного мита, належного до сплати за подання апеляційної скарги у даній справі становить 6658,53 грн.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що відповідач сплатив державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 135,00 грн., тобто відповідач не доплатив державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 6523,53 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.12.2009р. було зобов’язано відповідача доплатити державне мито у встановленому законом порядку та розмірі, а докази такої доплати надати апеляційному господарському суду. Однак відповідач вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 25.12.2009р. не виконав державне мито не сплатив.

Враховуючи, що апеляційна скарга задоволена господарським судом частково, то державне мито, яке підлягає стягненню з відповідача на користь держбюджету України становить 6565,03 грн.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, п. 2, п.3 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління «Хіммонтаж-14»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 07.12.2009р. по справі №16/251-09 скасувати частково.

В частині позовних вимог про стягнення з ДП СУ «Хіммонтаж-14»на користь ВАТ«Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»988 440 грн. відшкодування проведення попередньої оплати за роботи, які не були виконані, позов залишити без розгляду.

В частині позовних вимог про стягнення з ДП СУ «Хіммонтаж-14»на користь ВАТ«Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»343264,55 грн. вартості отриманого обладнання –в позові відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 07.12.2009р. по справі №16/251-09 залишити без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління «Хіммонтаж-14»(40012, м.Суми, вул. Прикордонна, 1, п/р 26001301702127 в ЦВ ПІБ м. Суми, МФО 337278 код ЄДРПОУ 01413922) на користь державного бюджету –Управління Державного казначейства у м.Харкові, код ЄДРПОУ 241344490 (банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, рах. №31110095700002, код платежу –22090200, символ звітності банку –095) 6565,03 грн. недоплаченого державного мита за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»(42700, м. Охтирка, вул. Київська, 119, р/р №26008050000613 в ЗАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 05398533) на користь Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління «Хіммонтаж-14»(40012, м.Суми, вул. Прикордонна, 1, п/р 26001301702127 в ЦВ ПІБ м. Суми, МФО 337278 код ЄДРПОУ 01413922) 6658,53 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови підписано 18.03.2010р.