Постанова № 8377841, 16.03.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 року Справа №10/314-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Ільїн О.В., суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивач Медведська О.А., дов. №02/09-9537 від 23.12.09 року;

відповідач - ОСОБА_2, дов. №2859 від 26.10.09 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №495 С/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від 08 лютого 2010 року по справі №10/314-09

за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства “Укртехносинтез”в формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми

до Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Суми

про стягнення 47124 грн., -

встановила:

Позивач - Спільне українсько-білоруське підприємство “Укртехносинтез” в формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3, відповідача, про стягнення 47124,00 грн. неустойки за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року за невиконання умов договору оренди № 103-2007/ТЦ від 01.03.2007 року та додаткової угоди від 15.02.2008 року до нього.

Рішенням господарського суду Сумської області від 8 лютого 2010 року (повний текст рішення підписано 09 лютого 2010 року) (суддя Малафеєва І.В.) у позові відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, рішення прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить рішення господарського суду Сумської області скасувати повністю та прийняти нове про стягнення з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 47124 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по сплаті держмита.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції- скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01.03.2007 року між спільним українсько-білоруським підприємством “Укртехносинтез” в формі ТОВ, орендодавцем, та приватним підприємцем ОСОБА_3, орендарем, було укладено договір оренди №103-2007/ТЦ (далі договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передав орендареві в тимчасове платне користування приміщення загальною площею 35,7 кв.м, розташоване на 5-му поверсі в ТЦ «Універмаг» «Київ», що знаходиться за адресою : м. Суми, вул. Кооперативна, 1.

18 вересня 2008 року господарським судом Сумської області було винесено рішення по справі № 5/353-08 про розірвання договору оренди № 103-2007/ТЦ від 01.03.2007 року та стягнення з приватного підприємця ОСОБА_3 заборгованості по орендній платі за договором оренди у розмірі 18928,52 грн. на користь спільного українсько-білоруського підприємства «Укртехносинтез» у формі ТОВ.

Встановлені вказаним рішенням обставини, зокрема, факт припинення дії договору з вини орендаря, не доводяться знову при вирішенні даної справи відповідно до вимог частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звільнив орендоване приміщення, та продовжував в подальшому користуватися ним.

Згідно з пунктом 6.1 договору оренди після закінчення терміну оренди, в разі дострокового припинення дії договору з вини орендаря, останній зобов'язаний передати за актом здачі-приймання орендодавцю приміщення, що орендувалось, протягом 3-х календарних днів з дати закінчення терміну оренди або отримання повідомлення про припинення дії договору.

Отже відповідач був зобовязаний протягом трьох днів після припинення дії договору оренди передати за актом приймання-передачі позивачеві орендоване приміщення.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно зі статтею 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла дізнатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення відповідачем орендованого приміщення, посилався на те, що позивачем було пропущено встановлений статтею 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності та застосував правові наслідки пропущення строку позовної давності, встановлені частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України відмова в позові.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, так як частиною 2 статті 786 Цивільного кодексу України, яка регулює застосування позовної давності до вимог, які випливають із договору найму, встановлено, що перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем. При цьому, як вже зазначалося вище, орендоване відповідачем майно на час розгляду даної справи позивачеві за актом приймання передачі відповідно до пункту 6.3 договору оренди не повернуто, а отже перебіг позовної давності за вимогами позивача у даній справі не розпочався.

Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, порушив норми матеріального права, у звязку з чим вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким позов слід задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

Постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 8 лютого 2010 року у справі № 10/314-09 скасувати.

Прийняти нове рішення позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 ( 40030, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь спільного українсько-білоруського підприємства “Укртехносинтез” в формі товариства з обмеженою відповідальністю (40020, м. Суми, пр. Курський, 6, код 21127532) неустойку у розмірі 47124,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. та витрати по сплаті державного мита у сумі 706,86 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Бондаренко В.П.