Постанова № 8377585, 16.03.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2010 р.Справа № 24/185-09-5422

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Савенков В.Є. (довіреність б/н від 21.09.2009 року)

від відповідача: Бурмистренко Д.В. (довіреність № 9/12 від 07.12.2009 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу „Граніт”

на рішення господарського суду Одеської області від „01” лютого 2010 року

по справі № 24/185-09-5422

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фаворіт Сіті”, м. Одеса

до Обслуговуючого кооперативу „Граніт”, Одеська область, Овідіопольський район, с. Чорноморка

про стягнення 138989,59 грн.

В С Т А Н О В И В :

27.10.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Фаворіт Сіті” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу „Граніт” (далі по тексту –відповідач) про стягнення 138989,59 грн., з яких: 112180 грн. –аванс з урахуванням індексу інфляції, 21541,10 грн. –пеня, 5268,49 грн. –сума за безпідставне користування грошима позивача. Також позивач просив стягнути з відповідача усі судові витрати понесені при розгляді справи (1389,90 грн. –державного мита і 236 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу).

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами укладено договір купівлі-продажу баштового крану, позивач провів попередню оплату, але відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов'язань, а саме демонтажні роботи з метою підготовки для передання крану позивачу не здійснив. Більш того, відповідачем продано кран третій особі. Неодноразові вимоги та претензії позивача про повернення попередньої оплати залишені без відповіді та задоволення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.02.2010 року по справі № 24/185-09-5422 (суддя Оборотова О.Ю.) позовні вимоги ТОВ „Фаворіт Сіті” задоволені повністю. Стягнуто з ОК „Граніт” на користь позивача заборгованість у розмірі 138989,59 грн., яка складається з суми основного боргу 100000 грн., індексу інфляції 12180 грн., 3 % річних 5268,49 грн. та суми пені 21541,10 грн., 1 390 грн. –державного мита та 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив умови договору та норми чинного законодавства, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, вимоги про повернення авансу залишені відповідачем без відповіді та задоволення і на даний час, а тому позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ОК „Граніт” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі. Згідно поданих уточнень, скаржник просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ „Фаворіт Сіті” відмовити в повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам і виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону, а також порушив та невірно застосував норми матеріального і процесуального права.

На думку скаржника, суд не повідомив його про час та місце слухання справи, чим позбавив можливості надати будь-які докази та взагалі приймати участь у справі.

Крім того, за твердженням скаржника, договір купівлі-продажу № 07/12 від 07.12.2007 року є дійсним і мова про його розірвання не йдеться. Відповідно ж до його умов, строком виконання умов договору є повне виконання сторонами умов договору.

Також скаржник посилається на те, що кран знаходиться саме у відповідача в робочому стані. А демонтаж крану було здійснено та про це було повідомлено позивача, але останній не провів наступної оплати, згідно умов договору.

Факт продажу крану будь-якій третій особі взагалі нічим не підтверджується.

Оскільки у відповідача не виникло зобов'язання щодо повернення авансу, так як договір не втратив чинність, то і відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу ОК „Граніт” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду –без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу і відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2009 року в судовому засіданні місцевого господарського суду був присутній представник відповідача – ОК „Граніт” Бурмистренко Д.В. Розгляд справи 21.12.2009 року був відкладений на 18.01.2010 року.

В судове засідання 18.01.2010 року представник відповідача –ОК „Граніт” не з'явився та розгляд справи було відкладено на 01.02.2010 року.

01.02.2010 року в судовому засіданні, за відсутністю представника відповідача –ОК „Граніт” було оголошено рішення по справі. При цьому в протоколі судового засідання зазначено, що представник відповідача не з’явився, а в самому рішення вказано, що в судовому засіданні приймав участь представник відповідача Бурмистренко Д.В.

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про належне повідомлення відповідача ОК „Граінт” про час та місце слухання справи 01.02.2010 року, коли і було винесено оскаржуване рішення без присутності представника відповідача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженнями скаржника –ОК „Граніт” в частині порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме прийняття оскаржуваного рішення за відсутністю представника ОК „Граніт”, не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду, що є безумовною підставою, згідно з п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Між тим, дана справа підлягає розгляду в суді апеляційної інстанції у відповідності до ст.ст. 99, 101 ГПК України, згідно з якими в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням певних особливостей, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв’язаний доводами апеляційної скарги перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному об'ємі.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2007 року між ТОВ „Фаворіт Сіті” (Покупець) та ОК „Граніт” (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 07/12 (а.с.8-9).

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Договору, на умовах даного договору Постачальник зобов'язується надати у власність Покупця кран баштовий КБСМ200, що належить Постачальнику на праві власності, у технічно виправному, робочому стані. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказаний кран.

Сума договору складає 500000 грн., з яких 416666,67 грн. –ціна договору та 83333,33 грн. –ПДВ (пункти 1.3-1.4 Договору).

Розділом 2 Договору встановлені умови оплати. Так, оплата за товар здійснюється наступним чином:

- 20 % вартості –предоплата за товар не пізніше п'яти банківських днів після укладення договору;

- 50 % вартості –перераховується Постачальнику не пізніше п'яти банківських днів після початку демонтажних робіт і підписання Акту приймання-передачі;

- 30 % вартості товару –після доставки в пункт поставки.

Передача товару Постачальником та приймання його Покупцем здійснюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі (пункти 3.2, 5.1 Договору).

Пунктами 6.1 та 8.1 Договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонам своїх зобов'язань.

Під час виконання сторонами умов Договору № 07/12 від 07.12.2007 року ТОВ „Фаворіт Сіті” 07.12.2007 року та 24.12.2007 року здійснило перерахування на користь ОК „Граніт” попередньої оплати в сумі 100000 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, податковими накладними та виписками з банку (а.с.10-15).

В подальшому –17.09.2008 року та 20.10.2008 року ТОВ „Фаворіт Сіті” звернулося до ОК „Граніт” з листами-вимогами, згідно яких просило повернути перераховані за кран КБСМ200 гроші в сумі 100000 грн. (а.с.16-18).

26.11.2008 року ТОВ „Фаворіт Сіті” звернулося до ОК „Граніт” з претензією, згідно якої знов просило повернути перераховані за кран КБСМ200 гроші в сумі 100000 грн. (а.с.19).

Судова колегія не погоджується з позовними вимогами ТОВ „Фаворіт Сіті” та висновками місцевого господарського суду про їх задоволення, вважає їх неправомірними, безпідставними та необґрунтованими, які не відповідають вимогам діючого законодавства, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОК „Граніт” –задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає його або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи встановлено, що сторонами, у відповідності до зазначених норм чинного законодавства, укладено договір купівлі-продажу № 07/12 від 07.12.2007 року.

Договір № 07/12 від 07.12.2007 року станом на дату розгляду справи є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами, оскільки, по-перше, даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонам своїх зобов'язань (пункти 6.1 та 8.1 Договору), але сторонами не виконано в повному обсязі свої зобов’язання, а, по-друге, даний договір ніким зі сторін не змінювався, не розривався та не визнавався недійсним у встановленому законом порядку.

Отже, безпідставними є вимоги ТОВ „Фаворіт Сіті” про повернення коштів, оскільки останній може вимагати від ОК „Граніт” лише виконання своїх обов'язків за договором № 07/12 від 07.12.2007 року в натурі, тобто поставку купленого-проданого крану.

Крім того, ТОВ „Фаворіт Сіті” взагалі невірно визначені підстави поданого позову. Так, позивач посилається на безпідставне збереження ОК „Граніт” авансу, в зв'язку з чим на підставі ч.2 ст.1214 ЦК України нараховані проценти за користування безпідставно одержаних чи збережених коштів. Між тим, предоплата у сумі 100000 грн. перерахована ТОВ „Фаворіт Сіті” на користь ОК „Граніт” не безпідставно, а на підставі Договору № 07/12 від 07.12.2007 року, який є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами. Отже, посилання позивача на вимоги частини 2 статті 625 ЦК України в даному випадку є неправомірними, оскільки вказана стаття поширюється лише на грошові зобов’язання, а зобов’язання продавця передати товар не може вважатися грошовим.

Більш того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що він втратив інтерес до подальшої покупки крану (стаття 612 ЦК України). Між тим, зміна підстав позовних вимог в апеляційній інстанції не допускається у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Не заслуговують уваги і посилання ТОВ „Фаворіт Сіті” на те, що нібито кран продано третій особі, оскільки будь-які докази на підтвердження цього факту в матеріалах справи відсутні. А на питання суду апеляційної інстанції щодо підтвердження вказаного факту, представником позивача зазначено, що це було встановлено лише шляхом візуального огляду.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність і необґрунтованість заявлених позовних вимог ТОВ „Фаворіт Сіті” та невірність і помилковість висновків місцевого господарського суду про їх задоволення.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ТОВ „Фаворіт Сіті”, викладені у позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ТОВ „Фаворіт Сіті” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 01.02.2010 року по справі № 24/185-09-5422 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОК „Граніт” –задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу „Граніт” задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від „01” лютого 2010 року по справі № 24/185-09-5422 скасувати.

3.В позові Товариству з обмеженою відповідальністю „Фаворіт Сіті” відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фаворіт Сіті” (65104, м. Одеса, вул. Корольова,76/1, кв. 101, р/р 26009011833200 в АКІБ м. Харків, МФО 351005 код ЄДРПОУ 33508539) на користь Обслуговуючого кооперативу „Граніт” (65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Чорноморка, вул. Мастерська,2/8, р/р 26008017456001 в ОФ АКБ „Імексбанк”, МФО 388584, код ЄДРПОУ 35131579) 695 грн. –державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                     С.І. Колоколов

Суддя                     Г.П. Разюк

Суддя                     М.С. Петров