Постанова № 8377442, 15.03.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

15.03.10                                                                                           Справа № 14/116

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Ковалишин Ю.С.

за участю представників сторін:

Від позивача- Басист В.

Від відповідача – Калістратов С.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ»СТАВРІВ- АГРО»

на рішення господарського суду Рівненської області від 15.09.09

у справі № 14/116

за позовом – ТзОВ»СГ ЕКВІПМЕНТ ЛІЗИНГ»

до відповідача –ТзОВ»СТАВРІВ- АГРО»

про : стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Рівненської області від

15.09.09 у справі № 14/116 позов ТзОВ»СГ ЕКВІПМЕНТ ЛІЗИНГ» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ставрів-Агро" (35342, Рівненська обл., Млинівський район, с. Ставрів, ЄДРПОУ 33521278, Р/р № 26003080000321 в РФ АКБ „Індустріалбанк", МФО 333669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, оф. 5-305 ЄДРПОУ 34537760, Р/р № 26007007515000 в АТ „Каліон Банк Україна" в м. Києві, МФО 300379) грошові кошти у розмірі 30 364 189, 18 грн. що включають в себе лізингові платежі у розмірі 1 735 924,07 грн., суму процентів за прострочення грошового зобов'язання, яка передбачена п. 2.3.12. Договору, у розмірі 1 971 518,21 грн., решту лізингових платежів та вартість викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування в розмірі 26 068 403,58 грн., неустойку за продовження утримання предмета лізингу, що тривало два повних місяці, у розмірі 574 663,32 грн., збитки у розмірі 13 680,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ставрів-Агро" (35342, Рівненська обл., Млинівський район, с. Ставрів, ЄДРПОУ 33521278, Р/р № 26003080000321 в РФ АКБ „Індустріалбанк", МФО 333669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, оф. 5-305 ЄДРПОУ 34537760, Р/р № 26007007515000 в АТ „Каліон Банк Україна" в м. Києві, МФО 300379) 25 500 грн. витрат по держмиту та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав

апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати

в частині стягнення відсотків за прострочення грошового

зобов»язання в сумі 1971518,21 грв., стягнення вартості решти

лізингових платежів та вартості викупу предмета лізингу у

розмірі 26068403,58 грв., стягнення неустойки у розмірі

574663,32 грв. Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує

тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального

права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення

для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не

відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі апелянт

вказує на те, що на момент розгляду справи в суді першої

інстанції ним повернута уся техніка, як цього вимагав

позивач, а тому апелянт вважає, що у разі стягнення

лізингових платежів та повернення лізингодавцю об»акта

лізингу, лізингодавець двічі захистив порушене право.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

16.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ставрів-Агро" був укладений договір № Р90, відповідно до якого Позивач взяв на себе зобов'язання передати Відповідачу у володіння та користування на певний строк майно (Зернозбиральний комбайн КЛААС Мега 360 (10шт.) Рік виробництва 2008.), яке придбане у постачальника відповідно до встановлених специфікацій та умов, а Відповідач зобов'язується прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати Позивачу плату (лізингові платежі) та в кінці строку Договору придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною в цьому договорі.

На виконання п.п.1.1., 1.2., 1.3. Договору постачальник ТОВ „Ерідон Тех" здійснило поставку десяти зернозбиральних комбайнів КЛААС Мега 360. Рік виробництва 2008, серійні номера: 360№84501289, 360№84501365, 360№84501366, 360№84501367, 360№84501368, 360№84501447, 360№84501448, 360№84501449, 360№84501450, 360№84501451, що підтверджується Актом прийому-передачі від 26.05.2008 року, видатковою накладною № 54 від 26.05.2008 року.

Свої зобов'язання за договором Позивач виконав належним чином та в строк, що і не заперечує відповідач.

Відповідно до розділу № 2 договору ціна договору включає в себе наступні платежі:

- операційний збір (одноразова плата за адміністрування): 1% бази обчислення лізингових платежів, у т.ч. ПДВ;

- початковий лізинговий платіж: 20 % бази обчислення лізингових платежів;

- щомісячні лізингові платежі, розмір яких зазначено в додатку № 1 до договору фінансового лізингу;

- вартість викупу предмета лізингу (залишкова вартість): 0,1% бази обчислення лізингових платежів;

- відшкодування витрат пов'язаних з придбанням та фінансуванням предмета лізингу;

- відшкодування витрат, пов'язаних з експлуатацією та/або користуванням предметом лізингу, інших витрат, які несе Відповідач як власник предмета лізингу.

В п.1.2. договору фінансового лізингу зазначається, що ціна предмета лізингу становить 15 799 823, 90 грн. з ПДВ, зазначена ціна є попередньою, бо підлягає остаточному погодженню в договорі поставки, який буде укладатися при участі цих же сторін та постачальника (продавця).

Згідно з п.2.3.8. Договору, щомісячні платежі, за винятком першого, підлягають оплаті кожного місяця до п'ятого, десятого, п'ятнадцятого, двадцятого чи двадцять п'ятого числа місяця, починаючи з місяця, наступного після місяця, в якому почався лізинг, залежно від того, яке з чисел місяця беде найближчим до числа місяця, з якого розпочався лізинг. Обов'язок сплати кожного наступного лізингового платежу виникатиме одного й того самого числа кожного наступного місяця.

В ч.2. ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг" зазначено, що Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Позивачем було виставлено рахунки на оплату Відповідачем платежів, які не було оплачено Лізингоодержувачем в сумах по договору :

№          : Дата рахунку-фактури4          Номер рахунку-фактури;          Сума заборгованості; а саме :

1. 25.09.2008 року - 1491/5/Р90          - 877 793,59 грн.

2. 25.10.2008 року          - 1855/6/Р90- 184 216,09 грн.

3. 25.11.2008 року- 2208/7/Р90- 200 981,42 грн.

4. 25.12.2008 року          - 2531/8/Р90- 254 898,97 грн.

5. 25.01.2009 року- 193/9/Р90          - 218 034,00 грн.

Всього          на суму 1 735 924,07 грн.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В цій же статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В п.2.3.12. договору фінансового лізингу передбачено, що у разі несвоєчасного внесення будь-якого платежу, лізингоодержувач зобов'язується сплатити проценти за неправомірне користування грошовими коштами на підставі рахунків-фактур. Дані проценти обчислюються відповідно до формули, яка зазначена в п.2.3.12. договору фінансового лізингу.

НП*КП*0,5%*Д, що є НП - несплачений вчасно платіж у валюті обчислення; КП - курс продажу валюти обчислення, встановлений АТ „Каліон Банк Україна" в м. Києві на дату належної або фактичної сплати платежу, в залежності від того, курс на яку дату є більшим; Д- кількість календарних днів затримки платежу

Вдповідно до вказаної формули, сума процентів за прострочення грошового зобов'язання, яка передбачена п. 2.3.12. Договору, становить 1 971 518,21 грн..

Відповідно до статті 10 Закону України „Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право:

- відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;

- вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;

- вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Згідно з п. 7.7.. Договору, Лізингодавець має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку якщо Лізингоодержувач не виконує свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів більше 30 календарних днів, в тому числі не виконав в цей же строк зобов'язання щодо сплати початкового лізингового платежу.

В п.8.1. Договору зазначено, що при відмові Лізингодавця від договору згідно з п.п.7.3., 7.7. дія Договору припиняється з моменту, коли Лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідомлення Лізингодавця про відмову від Договору. При цьому Лізингоодержувач зобов'язаний негайно сплатити Лізингодавцю суми решти лізингових платежів, які залишилось сплатити та вартості викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування. Розмір дисконту встановлюється за достовірною відсотковою ставкою, що діятиме на дату повідомлення Лізингодавця про розірвання Договору.

Таким чином, Відповідач, відповідно до п. 8.1. Договору, повинен був сплатити решту лізингових платежів та вартість викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування у розмірі 26 068 403,58 грн..

Згідно п.8.2. Договору, у разі дострокового припинення Договору у випадках, передбачених цим Договором, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу письмове повідомлення про вилучення предмета лізингу. У повідомленні зазначається дата, місце та час передачі предмета лізингу, що вилучається. Документом, що підтверджує вилучення предмета лізингу, є акт вилучення предмета лізингу.

Відповідно до п.8.7. Договору, за продовження утримання предмета лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати Лізингодавцю неустойку в розмірі трикратному щомісячного лізингового платежу, визначеного для місяця, в якому повинно було відбутись повернення предмета лізингу за кожен повний місяць продовження утримання предмета лізингу.

Крім того, Лізингоодержувач відшкодовує Лізингодавцю всі інші витрати, понесені Лізингодавцем у зв'язку із вилученням, зберіганням, продажем предмета лізингу, припиненням договору та інше.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. В ст. 231 цього ж кодексу зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання,

Як встановлено судом, в силу п.8.2. Договору, 09.04.2009 року, Позивач направив до Відповідача повідомлення про вилучення предмета лізингу.

В зазначеному повідомленні була передбачена вимога по факту отримання зазначеного листа підготувати предмети лізингу та передати їх представнику Позивача в строк до 17.04.2009 року.

Судом встановлено, що станом на 23.06.2009 року Відповідач частково виконав вимоги повідомлення, лише 5 комбайнів повернув, що становить половину кількості одиниць, переданих у лізинг.

Таким чином, Відповідач повинен був повернути предмет лізингу та сплатити неустойку за продовження утримання предмета лізингу, що тривало два повних місяці, у розмірі 574 663,32 грн..

Положеннями п.8.7. Договору передбачено, що Лізингоодержувач відшкодовує Лізингодавцю всі інші витрати, понесені Лізингодавцем у зв'язку із вилученням, зберіганням, продажем предмета лізингу, припиненням договору та інше. До таких витрат відносяться: добровільне комплексне страхування ризиків, послуги перевезення, зберігання предмета лізингу та інші.

В статті 623 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

З огляду на вище досліджене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що Відповідач завдав Позивачу значних збитків, що полягають у витратах, які здійснював Позивач зберігаючи вилучену техніку, витрати на послуги автокрана, витрати на добровільне страхування пересувної техніки. Зазначені витрати документально підтверджені (договори, платіжні доручення, рахунки та акти виконаних робіт). Розмір зазначених збитків становить 13 680,00 грн.

Таким чином, Відповідач повинен відшкодувати Позивачу витрати, які поніс Лізингодавець у зв'язку із вилученням, зберіганням предмета лізингу.

В статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на досліджені обставини справи, позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Рішення господарського суду Рівненської області від 15.09.09 у справі № 14/116 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Рівненської області.

Головуючий-суддя Р. Марко

Суддя Т. Бонк

Суддя С. Бойко