Постанова № 8376618, 15.03.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2010 року Справа № 28/500-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Джихур О.В., Ясир Л.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Доброгорська Л.В., заступник начальника, довіреність № 110 від 01.01.10; Іванченко Т.І., юрисконсульт, довіреність № 37 від 01.01.10;

від відповідача: Сотніков П.М., представник, довіреність № 11/81 від 28.12.09; Бондаренко С.Ф., представник, довіреність № 8462/12 від 30.10.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009р. у справі № 28/500-09

за позовом: державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг

про стягнення 102 607, 26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг про стягнення 102 607, 26 грн. плати за користування вагонами за березень та квітень 2009 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 року по справі № 28/500-09 (суддя Манько Г.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено у звязку з ненаданням позивачем Актів форми ГУ-23 по кожному вагону, доказів щодо часу повідомлень відповідача про надходження спірних вагонів на залізничну станцію, не надано будь-якого належного підтвердження щодо часу отримання повідомлень відповідачем про надходження вагонів.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що суд першої інстанції безпідставно зазначає, що умовами Тимчасової угоди № ПР/М-07-2/14-1495 НЮдч “Про експлуатацію залізничної підзної колії ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” не визначено, коли починається та коли повинен закінчитися термін періоду, за який повинні бути передані спірні вагони відповідачу, оскільки термін передачі вагонів передбачений п.4 Правил користування вагонами і контейнерами.

Також скаржник зазначив в апеляційній скарзі про те, що суд дійшов до помилкових висновків про те, що залізницею не доведений факт належного повідомлення відповідача про надходження спірних вагонів на залізничну станцію та про те, що акти загальної форми ГУ-23 складені в порушення Правил користування вагонами та контейнерами, в той час коли відповідно до п.8 Правил користування вагонами та контейнерами в акті загальної форми вказуються відомості щодо часу затримки вагонів. Відомості щодо станції призначення, станції відправлення та найменування вантажу містяться в комплекті перевізних документів (накладній, дорожній відомості), що додаються позивачем до матеріалів справи.

Відповідач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами по справі 22.12.2006 року укладено договір № ПР/ДН-2-001555/НЮп-198 “Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги”, відповідно до умов якого залізниця зобовязувалась надавати відкритому акціонерному товариству “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” послуги, повязані з перевезенням вантажів.

Також між державним підприємством “Придніпровська залізниця” та відкритим акціонерним товариством “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” укладено Тимчасову угоду від 12.04.2007 року № ПР/М-07-2/14-1495 Нюдч “Про експлуатацію залізничної підзної колії ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станції Терни, Рядова Придніпровської залізниці.

Пунктом 5 Додаткової угоди від 10.10.2007 року до зазначеної вище Тимчасової угоди сторони узгодили, що передача власнику підїзної колії здійснюється:

- порожніх хоперів по ст.Рядова –через інтервал часу –1,0 години;

- порожні вагони по ст.Терни –через інтервал часу –2,0 години;

- вагони з небезпечними вантажами класу 1ВМ –не пізніше ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;

- інші вагони –за повідомленнями, які передає прийомоздавальник залізниці прийомоздавальнику власника колії з реєстрацією у Книзі повідомлень ф.ГУ-2.

У березні та квітні 2009 року на адресу відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” надходили порожні вагони по повним перевізним документам як “вантаж”.

По відомостям плати за користування вагонами №№ 07049174 на суму 2015,5 грн. (без ПДВ), 21049192 на суму 193, 45 грн. (без ПДВ) позивач просить стягнути плату за користування вагонами за затримку вагонів на станції призначення.

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками підїзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - субєктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної підїзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами (статті 119-126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458 (далі - Правила), облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Позивачем надані Акти загальної форми від 25.03.2009 року № 877, від 18.04.2009 року №№ 1226, 1228, 1227, які складені відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.2002 року № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, підписані представником відповідача, і свідчать про відмову позивача від подавання вагонів на його підїзну колію.

Відомість плати за користування вагонами № 07049174 підписана відповідачем із зауваженням: “З нарахованими 285:10 в/ч не згодні. Вагон на час затримки до подавання не готовий. Нараховану суму 2015, 0 грн. не приймаємо”.

Згідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до пункту 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу.

Пунктом 16 зазначених Правил встановлено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування –протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера з вантажем) подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень (далі-Дирекція) безпосередньо або через начальника станції.

Частиною 2 пункту 1 Правил складання актів передбачено, що у необхідних випадках можуть складатися акти про технічний стан вагона або контейнера (додаток 2), акти розкриття вагона або контейнера для митного, прикордонного та інших видів контролю (додаток 3), акти про пошкодження вагона або контейнера (додатки 4 і 5) та інші акти у випадках, передбачених правилами перевезення, що застосовуються до даного виду вантажу.

Доказів не готовності вагону до подачі, передбачених вказаними пунктами Правил складання актів, відповідач не надав. Вагони без ремонту в подальшому були відповідачем завантажені без зауважень. Отже, доводи відповідача про подачу позивачем несправних вагонів до уваги не приймаються, але оскільки позивачем не надані виписки з Книги повідомлень форми ГУ-2, позовні вимоги в частині стягнення плати за користування вагонами по відомості плати за користування вагонами № 07049174 задоволенню не підлягають.

Відомість плати за користування вагонами № 21049192 також була підписана відповідачем із зауваженнями: “З нарахованими 334, 50 в/ч за актами затримки не згодні. Вагони на час затримки не були готові. Нараховану суму 193, 45 грн. не приймаємо”.

Так як позивачем не надані виписки з Книги повідомлень форми ГУ-2, позовні вимоги в частині стягнення плати за користування вагонами по відомості плати за користування вагонами № 21049192 у сумі 193,45 грн. також не підлягають задоволенню

Щодо стягнення плати за користування вагонами за затримку вагонів на підходах до станції призначення по відомостям №№ 21049193, 15049183 слід зазначити наступне.

Пунктом 9 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Позивачем надані накази №№ 270, 269 від 11.04.2009 року, підписані начальником Криворізької дирекції залізничних перевезень. До позовної заяви надані дві належним чином засвідчені копії наказів, одна - з наказу, який був переданий на станції Жовті Води, Терни, інша –з наказу, який передавався зі станції призначення.

В судовому засіданні оглянуті оригінали вказаних наказів, які приймаються судом як належні докази.

Колегія суддів вважає, що відомість плати за користування вагонами № 15049183 не може бути належним доказом часу затримки вагонів, оскільки не містить відомостей про число, місяць, години, хвилини подавання, повідомлення про готовність вагонів, забирання по кожному вагону, зазначеному у відомості, що суперечить вимогам пункту 6 Правил користування вагонами і контейнерами, відповідно до якого час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером.

Крім того, слід зазначити, що сумарний час затримки вагонів по даній відомості не підтверджується належним чином складеними Актами загальної форми. Отже, позовні вимоги по відомості № 15049183 про стягнення плати за користування вагонами у сумі 61 191, 5 грн. задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення плати за користування вагонами по відомості № 21049193 слід зазначити, що стягненню підлягають: 33,60 грн. плати за користування вагонами за час підтверджений Актом загальної форми № 1231, який підписаний представником відповідача, випискою з книги повідомлень; 97, 50 грн. підтверджені Актом загальної форми від 18.04.2009 року № 1229, який підписаний представником відповідача, випискою з книги повідомлень; 79,20 грн. підтверджені Актом загальної форми від 19.04.2009 року № 1230, який підписаний представником відповідача, випискою з книги повідомлень; 130 грн. підтверджені Актом загальної форми від 18.04.2009 року № 1229, який підписаний представником відповідача, випискою з книги повідомлень; 6,45 грн. підтверджені Актом загальної форми від 19.04.2009 року № 1232, випискою з книги повідомлень; всього підтверджено належними доказами плати за користування вагонами по вказаній відомості на суму 346,75 грн. (з ПДВ –416,8 грн.).

Доводи скаржника про подачу несправних вагонів до уваги судовою колегією не приймаються як не підтверджені належними доказами.

Решта позовних вимог по вказаній відомості плати за користування вагонами задоволеню не підлягають, оскільки позивачем не доведений належними доказами час затримки вагонів з вини відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку у відмові в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 416,8 грн. плати за користування вагонами, у звязку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 року по справі № 28/500-09 підлягає частковому скасуванню.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 року по справі № 28/500-09 – скасувати частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг на користь державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ 416,8 грн. плати за користування вагонами, 4,17 грн. державного мита, 1,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг на користь державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ 2,1 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя Л.О.Ясир

Повний текст постанови підписаний 19.03.2010 року.