Постанова № 8376578, 17.03.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2010 року Справа № 3/409-09(22/73-09)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко Н.Л., представник, довіреність № 88-4016 від 17.12.07;

від відповідача-1: Селяков О.В., юрисконсульт, довіреність № 416 від 01.01.10; Шляєв І.В., юрисконсульт, довіреність № 415 від 01.01.10;

від відповідача-2: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача-2: Рибальченко Ю.К., представник, довіреність № 07/10 від 12.03.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт”, м.Іллічівськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2010р. у справі № 3/409-09(22/73-09)

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь

до відповідача-1: державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

відповідача-2: державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт”, м.Іллічівськ

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача-2:товариство з обмеженою відповідальністю “Ештрансі”, м.Южне Одеської області

про стягнення 115 331, 54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь звернулося з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт”, м.Іллічівськ про стягнення 115 331, 54 грн. вартості недостачі марганцевої руди по відправкам №№ 41964208, 41964129, 41964128, 41964207.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009 року по справі № 22/73-09, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2009 року, позовні вимоги задоволені за рахунок вантажовідправника –державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт”.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2009 року по справі № 22/73-09 вказані рішення та постанова були скасовані у звязку з ненаданням судами оцінки правового звязку між товариством з обмеженою відповідальністю “Ештрансі” та відкритим акціонерним товариством “Нікопольський завод феросплавів”, не зясовано в яких правовідносинах перебувають вказані особи по данному перевезеню марганцевої руди, а справа була направлена до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2009 року по справі № 3/409-09(22/73-09) до участі у справі було залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - товариство з обмеженою відповідальністю “Ештрансі”.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2010 року по справі № 3/409-09(22/73-09) (суддя Юзіков С.Г.) позовні вимоги задоволені за рахунок державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт”, у позові до державного підприємства “Придніпровська залізниця” відмовлено у звязку із справним перевезенням.

Не погодившись із вказаним рішенням, державне підприємство “Іллічівський морський торгівельний порт” подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог відносно нього відмовити, посилаючись на наступні підстави.

Відповідно до залізничних накладних відправником визначено ІМТП за дорученням ТОВ “Ештрансі”. Державне підприємство “Іллічівський морський торгівельний порт” при укладанні договору перевезення вантажу діяв у рамках доручення № 53 від 27.07.2008 року, що відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України, створює змінює і припиняє цивільні права і обовязки лише довірителя.

Також судом не досліджено та не відображено в судовому рішенні, в чому полягають майнові втрати позивача, та чи було їх завдано саме через неправомірні дії порту.

Відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів” вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Державне підприємство “Придніпровська залізниця” вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ештрансі” вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фірма “EMPIRE CHEMICAL LLC”, США та відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів” уклали 21.07.2008 року контракт купівлі-продажу марганцевої руди № 210708N.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ештрансі” на підставі доручення від фірми вантажовласника –нерезидента імпортної марганцевої руди - вирішувало екологічні, митні та інші формальності для можливості відвантаження вантажу за призначенням з митної зони українського порту перевалки та видавало письмові інструкції порту по правильному заповненню граф перевізних документів портом на підставі письмових інструкцій вантажовласника.

Державне підприємство “Іллічівський морський торгівельний порт” по дорученню товариства з обмеженою відповідальністю “Ештрансі” по залізничним накладним №№ 41964208, 41964129, 41964128, 41964207своїми засобами відвантажило на адресу відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” руду марганцеву.

Видача вантажу вантажоодержувачу здійснювалась залізницею відповідно до статті 52 Статуту залізниць України з перевіркою ваги вантажу. При цьому виявлена недостача, що підтверджено комерційними актами від 04.08.2008 року АА № 017024/131, АА № 017022/129, АА №017021/128, АА №017023/130.

Рахунок за поставлену продукцію (комерційний інвойс) № 210N-ЕВ 1 від 13.08.2008 року сплачений позивачем платіжним дорученням № 3924 від 13.08.2009 року, як це передбачено додатком № 1 до контракту № 210708N від 21.07.2008 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Пунктом 2 розділу 28 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України) затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Пунктом 5 Інструкції П-6 встановлено, що в усіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюється пошкодження чи порча вантажу, невідповідність найменування чи ваги вантажу та кількості місць, зазначених у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, вантажоодержувач зобовязаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту, а у разі неправомірної відмови органу транспорту від складання комерційного акту, вантажоодержувач зобовязаний відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову та здійснити приймання продукції у порядку, передбаченому даною Інструкцією.

Як вбачається з комерційних актів, вантаж прибув у справних вагонах, без маркування, навантаження горкоподібно, не розрівняне, нижче рівня бортів на 80-100 см, слідів втрати вантажу не виявлено, низові люки щільно зачинені, торцеві стінки вагонів справні, витікання вантажу не було.

Згідно до п.3.4.1.1 ТУУ 60.1-01125672-002:2007 року на навантаження марганцевої руди вантаж у вагоні розміщується комбіновано, рівномірно по всій площі підлоги вагона з конусами, які утворюються симетрично поперечної вісі вагону з вершиною конуса над хребтовою балкою.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про справне перевезення, у звязку з чим відповідальність повинна бути покладена на вантажовідправника за договорами перевезеннями –залізничними накладними №№ 41964208, 41964129, 41964128, 41964207, який здійснював навантаження своїми засобами без доступу до вантажу сторонніх осіб.

Статтею 130 Статуту залізниць України передбачено, що право на предявлення претензії і позову у разі псування або пошкодження вантажу має одержувач –за умови предявлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

З позовом про стягнення вартості недостачі звернувся, як і передбачено статтею 130 Статуту залізниць України, одержувач вантажу –відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів”.

Розділом 2 Правил оформлення переізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 863/5084 встановлено, що вантажовідправником заповнюються такі графи перевізних документів: “Відправник” –зазначається точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи-відправника вантажу та його цифровий код.

У разі відправлення імпортних вантажів з морських портів у графі “Відправник” зазначаються експедиторська організація, яка відправляє вантаж з порту за дорученням вантажовласника, і її цифровий код, або морський порт за дорученням вантажовласника і його цифровий код, або найменування вантажовласника, якщо він сам відправляє вантаж із порту.

Відправником може бути тільки одна фізична або юридична особа.

Пунктом 2.3 вказаних Правил у графі “Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую” представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, зазначених ним у перевізному документі.

У спірних залізничних накладних в графі вантажовідправник зазначено ІМТП по дорученню ТОВ “Ештрансі”.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Правильність внесених у спірні накладні відомостей підтверджена працівником відповідача-2.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи скаржника про те, що він не є вантажовідправником до уваги не приймаються, оскільки як вже зазначалось вище навантаження здійснювалось засобами порту без доступу сторонніх осіб.

Оскільки вина перевізника в недостачі не вбачається, в задоволенні позовних вимог про стягнення вартості недостачі відносно нього слід відмовити.

З огляду на викладене, і те, що правовідносини сторін регулюються законодавством, виходячи з перевезення вантажу залізничним транспортом, а третя особа –товариство з обмеженою відповідальністю “Ештрансі” не є безпосереднім учасником перевезення, не здійснювало навантаження і не мало доступу до вантажу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог за рахунок відправника, і відмову в задоволенні позовних вимог відносно перевізника.

Підстави для скасування рішення, передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт”, м.Іллічівськ –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2010 року по справі № 3/409-09(22/73-09) –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник

Повний текст постанови підписаний 18.03.2010 року.