Постанова № 8376566, 10.03.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2010 року Справа № 39/187-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т. Г. (доповідача),

суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.,

Представники сторін:

від позивача:Сидоренко О.А., представник , довіреність № б/н від 24.07.2009р.;

від відповідача:Слєпкова М.М., представник , довіреність № 07/28-06 від 11.01.2010р.;

від третьої особи:Жукова Є.О., представник, довіреність № 21/3-3 від 11.01.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2009р. у справі № 39/187-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Триплекс" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21а)

до Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21а)

3-тя особа Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, 6)

про визнання договору оренди нерухомого майна продовженим

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2009р. у справі № 39/187-09 визнано продовженим договір оренди нерухомого майна № 2а від 01.08.2001р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Триплекс" та Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, правонаступником якого являється Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" на строк з 01.02.2006р. до 01.08.2011р., присуджено до стягнення з Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Триплекс" 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, яке виступає в якості третьої особи, звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Тріплекс»відмовити повністю.

Ухвалою від 24.12.2009р. відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 08.02.2010р. о 12 год. 15 хв.

Не погодившись з рішенням, Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал», м. Дніпропетровськ, яке виступає в якості відповідача, також звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою від 29.12.2009р. відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, приєднано апеляційну скаргу Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал»до апеляційної скарги Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 08.02.2010р. о 12 год. 15 хв.

Скаржники вважають рішення господарського суду таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та таким, що містить невідповідні висновки, викладені у рішенні суду, дійсним обставинам справи, свою позицію обґрунтовують наступним:

-          при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не врахував той факт, що згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007р. № 41/11, Управління комунальної власності було визнано єдиним орендодавцем нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста з 01.06.2007р.;

-          позивачем не було укладено необхідної трьохсторонньої угоди до договору оренди від 01.08.2001р. №2а, на який він посилається як на підставу виникнення правовідносин щодо оренди зазначеного вище приміщення;

-          прийняття рішення про продовження договору оренди нерухомого майна на строк з 01.02.2006р. до 01.08.11р. прямо суперечить діючому законодавству, оскільки орендар, який належним чином виконує обов’язок за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки, а судом була продовжена дія договору оренди нерухомого майна на п’ять років;

-          було порушено порядок переукладення договору оренди комунального нерухомого майна на новий термін без перерахунку орендної плати, тобто зі старими, нижчими орендними ставками, ніж існують на сьогоднішній день, без проведення нової незалежної оцінки об’єкту оренди і т.ін.

Позивач, відзив на апеляційні скарги не надав, в судовому засіданні пояснив, що проти апеляційних скарг заперечує, просить залишити їх без задоволення, вважає, що висновки скаржників викладені в обґрунтування вимог першої та другої апеляційних скарг не відповідають обставинам справи, рішення господарського суду Дніпропетровської області є законним та таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 08.02.2010р. та 17.02.10р. оголошено перерву до 17.02.2010р. на 11 год. 50 хв. та 22.02.2010р. на 11 год. 40 хв. відповідно.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2010р. розгляд апеляційних скарг відкладено до 10.03.2010р. на 12 год. 25 хв., ухвалою від 22.02.2010р., голова суду продовжив строк розгляду апеляційних скарг до 23.03.2010р.

В судовому засіданні 10.03.2010р. за згодою представників сторін та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення має бути скасоване, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2001 між Позивачем та Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровськ, правонаступником якого являється відповідач у справі, був укладений Договір оренди нерухомого майна № 2а (надалі - договір).

Згідно п. 1.1. Договору з метою ефективного використання комунального майна відповідач (орендодавець) передає, а позивач (орендар) приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення для розміщення офісу ветеринарної клініки, що розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21а, загальною площею 322 кв.м., та знаходиться на балансі відповідача, вартість якого згідно експертної оцінки складає 133 520 грн. з ПДВ.

Відповідно до 7.1. договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 01.02.2006 року.

Пунктом 7.7. Договору сторони погодили, що у випадку відсутності заяви однієї зі сторін щодо припинення або зміни договору після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При детальному дослідженні матеріалів справи, колегія суддів не погоджується з встановленими фактами викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Проведений аналіз норм чинного законодавства колегією суддів протирічить обґрунтованості висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Відносини оренди комунального майна регулюються нормами Цивільного Кодексу України, Законом України «Про оренду державного і комунального майна».

Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007р. № 41/11 «Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста»(а. с. 83-85) управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради було визнано єдиним орендодавцем нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста з 01.06.2007р., тоді як Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал»вже не є належним орендодавцем спірного комунального майна.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для визнання такого договору оренди продовженим з неналежним орендодавцем.

Одночасно з цим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про добросовісність орендодавця та дійсність договору оренди після закінчення встановленого п. 7.1. строку дії договору оренди (01.02.2006) оскільки позивач вже більш трьох років продовжує безперешкодно користуватися майном, та сплачує на користь відповідача орендні платежі, які останній приймає без заперечень, що свідчить про визнання з боку орендодавця орендних відносин із позивачем після закінчення строку дії спірного договору.

В протиріч такій позиції господарського суду, слід зазначити наступне. Згідно п. 8 рішення Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007р. № 41/11 орендодавці комунального нерухомого майна повинні були укласти відповідні трьохсторонні додаткові угоди до існуючих договорів оренди і, відповідно до п. 6 зазначеного рішення передати укладені договори оренди по таким трьохстороннім додатковим угодам до управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради до 01.08.2007р. Позивачем трьохстороння угода не була укладена, і договір оренди від 01.08.2001р. № 2а, на який він посилається як на підставу виникнення правовідносин щодо оренди зазначеного вище приміщення, до належного орендодавця переданий не був.

Крім того судова колегія виявила порушення з боку суду першої інстанції вимог ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009рік»від 26.12.2008р. № 835-VІ, яка прямо проголошує, що орендар, який належним чином виконує обов’язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки. Однак суд продовжив дію договору оренди нерухомого майна від 01.08.2001р. № 2а, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Триплекс»та Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровськ на строк з 01.02.2006р. до 01.08.2011р., що протирічить зазначеній вище нормі закону.

Судова колегія вважає необґрунтованим визнання договору оренди продовженим за старими, нижчими орендними ставками, ніж існують на сьогоднішній день, без проведення нової незалежної оцінки об’єкту оренди і т. ін.

Визнання продовженим договору оренди нерухомого майна від 01.08.2001р. № 2а на строк з 01.02.2006р. до 01.08.2011р. на тих самих умовах, без урахування Методики розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядку використання орендної плати, визначеної і встановленої Дніпропетровською міською радою, призводить до довготривалого користування позивачем комунальним майном за орендними ставками, нижчими за встановленні відповідною Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна.

Визнавши продовженим договір оренди нерухомого майна від 01.08.2001р. № 2а, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Триплекс»та Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровськ на строк з 01.02.2006р. до 01.08.2011р. на тих самих умовах, місцевий господарський суд порушив вимоги матеріального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.1 постанови від 29.12.1976р. №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2009р. у справі № 39/187-09 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс»(49023, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21а, код ЄДРПОУ 20244069) на користь Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал»(49600, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21а, код ЄДРПОУ 03341305) 42 грн. 50 коп. державного мита за розгляд справи апеляційною інстанцією.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області, на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду - видати відповідні накази.

Наказ господарського суду від 27.11.2009р. по справі № 39/187-09 про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2009р., визнати таким, що не підлягає виконанню.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Т. Г. Стрелець

СуддяВ. Г. Головко

СуддяА. О. Логвиненко