Ухвала суду № 83753861, 20.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20 серпня 2019 року м. Київ № 640/7314/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРОРА” про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства “Реєстратор” Нікітіної Юлії Володимирівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “КОРОРА”, про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до державного реєстратора Комунального підприємства “Реєстратор” Нікітіної Юлії Володимирівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “КОРОРА”, про:

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії №10741050027007788 від 19 грудня 2018 року - зміна складу або інформації про засновників щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРОРА”, проведеної державним реєстратором Комунального підприємства “Реєстратор” Нікітіною Юлією Володимирівною;

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії №10741060026007788 від 19 грудня 2018 року - зміна інформації про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРОРА”, проведеної державним реєстратором Комунального підприємства “Реєстратор” Нікітіною Юлією Володимирівною;

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії №10741070028007788 від 19 грудня 2018 року - зміна керівника юридичної особи щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРОРА”, проведеної державним реєстратором Комунального підприємства “Реєстратор” Нікітіною Юлією Володимирівною.

В обґрунтування заявлених вимог представником позивача зазначено про протиправність дій державного реєстратора Комунального підприємства “Реєстратор” Нікітіної Юлії Володимирівни щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРОРА”, що фактично позбавило позивача частки у статутному капіталі товариства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

05 червня 2019 року відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярією) суду зареєстровано клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРОРА” про закриття провадження у справі, з огляду на неможливість розгляду спору в порядку адміністративного судочинства.

Суд, при вирішенні даного клопотання, виходив з того, що відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Змістом статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (рішення у справі "Занд проти Австрії"). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися "судом, встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 оскаржуються дії суб'єкта державної реєстрації по внесенню до ЄДР записів, пов’язаних зі зміною складу або інформації про засновників, зміною керівника юридичної особи та зміною інформації про утворення юридичної особи, зміною додаткової інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРОРА”.

Таким чином, даний спір виник у зв’язку з необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Оскільки відповідно до приписів діючого процесуального законодавства до компетенції адміністративного суду не належить розгляд вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора у випадках, коли вони є похідними від вимог у приватно-правовому спорі чи спорі, що виник з корпоративних прав, а в цьому випадку наявний спір, що виникає з корпоративних прав, у зв`язку з яким заявляються вимоги про реєстрацію таких прав, то ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року (справа №805/4506/16-а), 22 серпня 2018 року (справа №805/4505/16-а), 04 вересня 2018 року (справа №904/5857/17) та 04 червня 2019 року (справа №826/4204/18).

Згідно з частиною п’ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, відповідно до якої суд закриває провадження в адміністративній справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 2305,20 грн згідно квитанції від 22 квітня 2019 року №кп-92/1, наявної в матеріалах справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Пунктом п'ятим частини першої статті 7 вказаного Закону передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, питання про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 2305,20 грн з Державного бюджету України може бути вирішено ухвалою суду окремо за клопотанням позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 238, 239, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРОРА” задовольнити.

Провадження в адміністративній справі №640/7314/19 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства “Реєстратор” Нікітіної Юлії Володимирівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “КОРОРА”, про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій, - закрити.

Роз’яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого господарського суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 294-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак