Ухвала суду № 83753863, 20.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 серпня 2019 року м. Київ № 640/856/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін заяву представника Міністерства юстиції України про розгляд справи за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус", про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, - за правилами загального позовного провадження,

встановив:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України та Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про:

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 06 листопада 2018 року №3463/5 "Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", яким вирішено тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 місяць;

- зобов'язання Державне підприємство "Національні інформаційні системи" відновити доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року позовну заяву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Представником Міністерства юстиції України до суду подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на важливе значення справи для учасників спору та складність оскаржуваних правовідносин.

Суд, розглянувши подану заяву, при її вирішенні виходив з наступного.

Відповідно до частин першої-другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейський суд з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Згідно з частиною четвертою статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Беручи до уваги наведені учасниками справи обґрунтування, письмово викладену позицію та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 248, 257 КАС України,

ухвалив:

Заяву представника Міністерства юстиції України про розгляд справи №640/856/19 за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус", про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, за правилами загального позовного провадження, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак