Ухвала суду № 83753857, 20.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 серпня 2019 року м. Київ № 826/13347/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії, - в судовому засіданні з повідомленням сторін,

встановив:

ОСОБА_1 (ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про:

- визнання бездіяльності Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві щодо не проведення перерахунку пенсії, - протиправною;

- визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не проведення перерахунку пенсії, - протиправною;

- зобов’язання Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві скласти і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" від 13 лютого 2008 року №45 направити виправлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із зазначенням розмірів грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 грудня 2015 року, за посадою старший оперуповноважений УОС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві/старший оперуповноважений Головного управління Національної поліції в місті Києві з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських та додаткових видів зарплат і премій, що були складовими грошового забезпечення під час призначення пенсії позивачу в процентному еквіваленті, а також надбавки за особливо важливі завдання, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, які фактично отримані за 24 місяці підряд перед звільненням та з яких було утримано єдиний соціальний внесок;

- зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2015 року, виходячи з розміру 50% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві з урахуванням вимог Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ, без обмеження максимального розміру пенсії і без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21 лютого 2018 року №103.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до суду подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін з метою повного та всебічного з’ясування обставин справи.

Суд, розглянувши подане клопотання при його вирішенні виходив з того, що відповідно до частин першої-другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейський суд з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Беручи до уваги наведені позивачем обґрунтування, письмово викладену позицію та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 248, 257 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про розгляд справи №826/13347/18 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії, в судовому засіданні з повідомленням сторін, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак