Рішення № 8374990, 02.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.10                                                                                           Справа№ 10/274

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапфір», м. Львів

До відповідача Львівська міська рада, м. Львів

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»м. Львів

про визнання права власності

Суддя Довга О.І.

Секретар Яремчук С.М.

Представники:

від позивача: Борсук О.П. –представник за дорученням

від відповідача: Зелінська С.В. - представник за дорученням

третя особа: не з‘явився

          Представникам роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України. Представник прокуратури не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Заяв та клопотань про відвід судді згідно із статтею 20 ГПК України, не заявлено.

Суть спору:

          На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір» м. Львів до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про визнання права власності.

          Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в попередніх ухвалах суду.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду спору. Ствердив, зокрема, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 23 квітня 2002 року Львівська міська рада надала ТОВ «Сапфір» у користування земельну ділянку площею 1800 кв. м. строком на 5 років. Протягом того часу ТОВ «Сапфір»на даній земельній ділянці було самовільно збудовано спірні об'єкти нерухомого майна. Однак, об'єкти завершені будівництвом та відповідають встановленим вимогам. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем долучено до матеріалів справи додаткові документи, які, на його думку, суттєво впливають на суть спору.

Представник відповідача позов заперечив з тих підстав, що право власності позивача на спірне майно не було зареєстроване у встановленому порядку, будівництво було здійснено самовільно, без відведення земельної ділянки для цих цілей. Просить у позові відмовити.

          Третя особа письмових пояснень по суті заявлених вимог суду не подала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд визнав позов таким, що слід задоволити, виходячи з наступного:

          Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю «Сапфір», м. Львів, до відповідача - Львівської міської ради, м. Львів, третя особа - ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про визнання права власності на завершені будівництвом об'єкти нерухомого майна у м. Львові по вул. Хуторівка, а саме, яке в технічному паспорті називається адміністративно побутовий корпус загальною площею 119,6 кв.м., та на будівлю вулканізації площею 22,7 кв.м.

          Згідно з приписами статті 327 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

23.03.2003 року між позивачем (Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапфір»), та відповідачем ( Львівська міська рада ) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1800 кв. м., що знаходиться по вул. Хуторівка у м. Львові. Договір оренди був укладений терміном на 5 років. 23 квітня 1998 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів видала позивачу дозвіл № 72/98 на виконання будівельних робіт з встановлення збірно-розбірного павільйону на вул. Хуторівка.

З метою покращення умов праці для робітників автостоянки, в 2004 році було розроблено проектні пропозиції ПП Мачуліною (ліцензія АА №416936). згідно яких, на місці збірно-розбірного павільйону повинно бути збудовано адміністративний побутовий корпус та будівлю вулканізації.

У 2005 році на замовлення ТзОВ «Сапфір»державним інститутом планування міст «Містопроект»було розроблено містобудівне обгрунтування, у розділі 3 якого зазначено, що на ділянці по вул. Хуторівка (біля АЗС) може функціонувати комплекс придорожнього сервісу. Дане містобудівне обґрунтування було погоджено у УАМ, СЕС та Сихівському РВ ГУ МНС України у Львівській області, 26.07.2005 року міжвідомча комісія при Сихівській районній адміністрації прийняла рішення про технічну можливість завершити роботи щодо самовільної реконструкції павільйону на вул. Хуторівка. Дане рішення оформлене протоколом № 26.

Однак, в процесі здійснення будівництва нежитлових приміщень, позивач не отримав для цього необхідних дозволів, що унеможливлює оформлення позивачем права власності на адміністративний побутовий корпус та будівлю вулканізації.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна).

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються па земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно технічного звіту за результатами обстеження приміщень адміністративно-побутового комплексу та приміщення вулканізації по вул. Хуторівка в м. Львові на відповідність Державним стандартам, будівельним нормам і правилам, складеного п/п Кархут ІД. (ліцензія АВ №119874), дані приміщення відповідають вимогам чинних будівельних норм, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Однак, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй виділена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Доказів порушення самовільним будівництвом прав інших осіб суду не надано.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість встановлюється законом (стаття 182 ЦК України).

Відповідно до принципів, що покладені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав та їх положень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Тобто державна реєстрація речових прав є офіційним джерелом підтвердження наявності та обов'язків особи відповідно об'єкта нерухомості.

Відповідно до п.1 ч 1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на рухоме майно та їх обмежень»обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на рухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.

Також, відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на рухоме майно і їх обмеження»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, у тому числі: рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права й інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, передбачених у ст. З ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити. У відповідності до ч. 2 ст. 49 ГИК України, якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що будівництво носило самовільний характер, судові витрати підлягають покладенню на позивача.

          Керуючись ст.ст.3,15, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 35, 43, 49, 55, 61, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапфір»(м. Львів, вул. В. Великого, 71/83, код ЄДРПОУ 13800920) право власності на завершені будівництвом об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Львові по вул. Хуторівка, а саме адміністративно побутовий корпус загальною площею 119,6 кв м., на першому поверсі знаходиться: кімната - 1 площею 36,4 кв. м., кімната-2 площею 21,5 кв. м., сходова клітка площею 15,2 кв. м. та туалет площею 5,0 кв. м.; на мансарді знаходиться: кімната-1 площею 22,8 кв. м., кімната-2 площею 13,5 кв. м. та сходова клітка площею 5,2 кв. м.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапфір»(м. Львів, вул. В. Великого, 71/83, код ЄДРПОУ 13800920) право власності па завершені будівництвом об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Львові по вул, Хуторівка, а саме на будівлю вулканізації, яка складається з однієї кімнати площею 22,7 кв. м.

4. Судові витрати віднести на Позивача

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

          Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя