Рішення № 8374533, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/75027.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»

до           Міського декоративного розсадника «ТЕРЕМКИ»Київського комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»

про стягнення 35 561,84 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Столярчук М.Д. – предст. за довір. №18 від 08.05.2009р.;

від відповідача: не з'явились;

В судовому засіданні 27.01.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»до Міського декоративного розсадника «ТЕРЕМКИ»Київського комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором купівлі-продажу нафтопродуктів №5221 від 06.07.2009р. у розмірі 35 561,84 грн., з яких: сума основного боргу – 30 975,00 грн., пеня –1 043,81 грн., 27% річних за користування грошовими коштами – 1374,78 грн., штраф – 2168,25 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. було порушено провадження у справі № 35/750, розгляд справи призначено на 13.01.2010р.

13.01.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням повноважного представника останнього у відпустці.

Представник позивача в судовому засіданні 13.01.2010р. надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/750 від 09.12.2009р.

Представник позивача заперечував проти вищезазначеного клопотання відповідача та просив суд відмовити в задоволені останнього, як безпідставного та необґрунтованого.

В судовому засіданні 13.01.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 27.01.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.01.2010р. надав документи на виконання вимог ухвали суду у справі №35/750 від 13.01.2010р., оригінали документів для огляду, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 27.01.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/750 від 09.12.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 27.01.2010р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рось-1»(далі –Позивач) та Міським декоративним розсадником «ТЕРЕМКИ»Київського комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»(далі –Відповідач) було укладено Договір №5221 купівлі-продажу нафтопродуктів (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору продавець (позивач) зобов’язався поставити та передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити нафтопродукти (бензин марок А-95, А-92, А-76 та дизельне пальне) у відпускних облікових картках (надалі –продукція) (п. 1.1.).

Кількість, найменування та ціна продукції вказані у видаткових накладних (п. 1.2.).

Сума договору становить 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ –10000,00 грн. (п. 1.4.).

Відповідно до п. 4.1. Договору покупець зобов’язався здійснити 100% оплату продукції по безготівковому розрахунку протягом 14 календарних днів з моменту отримання облікових карток.

Позивач на виконання умов Договору №5221 від 06.07.2009р. поставив відповідачу продукцію за видатковою накладною №2-055087 від 14.09.2009р. на суму 30 975,00 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленої позивачем продукції відповідач не виконав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті передачі та прийняття продукції за вказаною вище видатковою накладною та ґрунтуються на договорі №5221 від 06.07.2009р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав продукцію, але зобов‘язання по оплаті поставленої продукції не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30 975,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленої продукції не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30 975,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за Договором №5221 від 06.07.2009р. щодо сплати за поставлену продукцію не виконав, суму заборгованості у розмірі 30 975,00 грн. не сплатив.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо здійснення оплати за поставлену продукцію в порядку та на умовах, встановлених Договором №5221 від 06.07.2009р.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розділу 5 (п.5.2) Договору у випадку прострочення оплати на строк, що вказаний в п.2.1, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати та 27% річних за користування грошовими коштами, а також сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, розмір 27% річних за користування грошовими коштами становить –1 374,78 грн.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 30 975,00 грн., 27% річних за користування грошовими коштами в розмірі 1374,78 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1043,81 грн. та штрафу в розмірі 2168,25 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.ч. 1-2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 5.2. Договору було встановлено, що у випадку прострочення оплати на строк, що вказаний в п.2.1, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Згідно п. 5.3. Договору у випадку прострочення оплати покупцем на строк, що перевищує 30 днів, він додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 7% від несплаченої суми за поставлену продукцію.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати поставленої продукції нараховано пеню в розмірі 1 043,81 грн., штраф в розмірі 2 168,25 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 1 043,81 грн., штрафу в розмірі 2 168,25 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 30 975,00 грн., пені в розмірі 1043,81 грн., 27% річних в розмірі 1 374,78 грн. та штрафу в розмірі 2 168,25 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міського декоративного розсадника «ТЕРЕМКИ»Київського комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»(03191, м. Київ, вул. Велика Кільцева, 1, р/р 26006001965791 КМФ АКБ УСБ у м. Києві, МФО 322012, код ЄДРПОУ 16400285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»(02222, м. Київ, вул. Закревського, 22, р/р 2600112231003 в АБ «Київська Русь»м. Києва, МФО 319092, код ЄДРПОУ 25636839), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 30 975,00 грн. (тридцять тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять гривню 00 коп.) –заборгованості за поставлену продукцію за Договором купівлі-продажу № 5221 від 06.07.2009р., 1 043,81 грн. (одну тисячу сорок три гривні 81 коп.) –пені, 1 374,78 грн. (одну тисячу триста сімдесят чотири гривні 78 коп.) –27% річних, 2 168,25 грн. (дві тисячі сто шістдесят вісім гривень 25 коп.) –штрафу, 355,62 (триста п’ятдесят п’ять гривень 62 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.02.2010р.