Рішення № 8374536, 22.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/75822.01.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»

ДоДержавного підприємства «Вугілля України»

Третя особа,

відповідачаяка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

Відкрите акціонерне товариство ЦЗФ «Октябрська»

Простягнення 6439,02 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Маценко О.В. –дов. № 08 - 32 від 11.01.2010 року;

від відповідача: Андрусенко Ю.С. –дов. № 28-28/50-Д від 28.12.2009 року;

від третьої особи: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення завданих збитків в розмірі 6439, 02 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 4-01/1-П від 28.01.2004 року (далі - Договір) поставив позивачу вугілля неналежної якості, внаслідок чого позивач повернув вантажовідправнику вагони з неякісним вугіллям, а витрати в сумі 6439, 02 грн. на повернення зазначених вагонів просить стягнути як збитки.

Ухвалою від 11.11.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.12.2009 року.

В судовому засіданні 07.12.2009 року, представник позивача надав додаткові документи по справі та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.12.2009 року надав усні пояснення по суті спору та подав клопотання відповідно до якого просив суд зобов’язати позивача надіслати на адресу відповідача додатки до позовної заяви та просив відкласти розгляд справи.

Крім того, в судовому засіданні 07.12.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/758, яке судом задоволено.

Ухвалою суду від 07.12.2009 року на підставі ст.ст. 27, 77 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство ЦЗФ «Октябрська», задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 22.01.2010 року.

В судовому засіданні 22.01.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі та додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.01.2010 року проти позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судове засідання 22.01.2010 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.01.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Західенерго" (далі –позивач) та Державним підприємством "Вугілля України" (далі-відповідач) укладено Договір поставки № 4-01/1-П (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору відповідач на умовах передбачених даним Договором, зобов’язувався поставити, а позивач прийняти та оплатити вугілля кам’яне енергетичне українського походження (надалі –вугілля).

П. 2.1 Договору встановлено, що поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах, погодженим графіком, на умовах DDU- залізнична станція ТЕС покупця.

Мінімальна партія відвантаження –залізничний піввагон (2.1.1 Договору).

Додатком № 11/06-Л від 30.10.2006 року до Договору, сторони обумовили кількість поставленого вугілля, а також граничнодопустимі критерії якості вугілля щодо його зольності та вологості.

За домовленістю сторін (п. 5.1. Договору) приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6 та від 25.04.1966 року № П-7 із змінами та доповненнями, положеннями про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року № 888, ДСТУ 4096-2003 «Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань», та/або іншими нормативними актами України ГКД прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору. За одиницю виміру кількості вугілля приймається одна тонна.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику – прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.

У випадку неприбуття представника постачальника у визначених строк, результати по кількості та якості партії вугілля, визначеної ТЕС, є дійсним для сторін та вказується в Акті звіряння по кількості та якості. Покупець має право на розвантаження вугілля (п.5.3.1 Договору).

П. 5.4 Договору, передбачено, що кожна із сторін має право перевірити якість поставленої партії вугілля. Аналіз виконується у лабораторії ТЕС вантажоотримувача. Результати аналізів підтвердженні актом, складеним експертом Торгово-промислово палати України є переважним для переважним для сторін над результатами лабораторії ТЕС вантажоотримувача.

Крім того, Додатком № 11/06-Л від 30.10.2006 року до Договору, передбачено, що при перевищенні показником якості максимального показника з допустимого діапазону значень, покупець має право повернути вугілля постачальнику, при цьому витрати, пов’язанні з його транспортуванням несе постачальник, або прийняти на умовах, визначених в Додатковій угоді № 8-1 від 11.06.2004 року.

На виконання умов Договору 01.11.2006 року на адресу Ладижинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, за залізничною накладною № 48453454 надійшло вугілля марки Г/газовий, в загальній кількості 69000, 00 кг (надалі - спірне вугілля). Власником поставленої вугільної продукції був –відповідач - ДП "Вугілля України", вантажовідправником - Відкрите акціонерне товариство ЦЗФ «Октябрська».

При прийманні спірного вугілля за якістю на Ладижинській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору, оскільки фактична якість вугілля значно вища гранично допустимого діапазону значень передбаченого в п. 2 Додатку № 11/06-Л від 30.10.2006 року до Договору поставки № 4-01/1-П від 28.01.2004 року.

Як визначено п. 2 Додатку № 11/06-Л від 30.10.2006 року до Договору поставки № 4-01/1-П від 28.01.2004 року, при перевищенні показником якості максимального показника з допустимого діапазону значень, покупець має право повернути вугілля.

Листом № 2104 від 07.11.2006 року Відкрите акціонерне товариство ЦЗФ «Октябрська»року надало згоду на приймання вугілля у напіввагоні № 67665612.

Крім того, пунктом п. 2 Додатку № 11/06-Л від 30.10.2006 року до Договору поставки № 4-01/1-П від 28.01.2004 року встановлено, що витрати, пов’язанні з транспортуванням неякісного вугілля несе постачальник.

У зв’язку з чим, 10.11.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 41154835 належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи, виданою залізничною станцією Ладижин Одеської залізниці.

Внаслідок повернення неякісного вугілля, за розрахунком позивача, останнім понесено витрати в сумі 6439, 02 грн. в т.ч. ПДВ, зокрема сплатою Укрзалізниці:

-          плати за користування вагонами в сумі 2893, 20 грн. в т. ч. ПДВ, що підтверджується відомостями за користування вагонами № 1011360;

- плати за переадресування в сумі 353, 47 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою для додаткових зборів та переліком ТехПД-1411 про проведення платежів;

-          голограми в сумі 1, 14 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою для додаткових зборів та переліком ТехПД 1411 про повернення платежів;

- візування в сумі 1, 80 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою для додаткових зборів № 0101123;

- телеграфне розпорядження в сумі 130, 80 грн. що підтверджується накопичувальною карткою для додаткових зборів № 0101123;

- провізної плати в сумі 2918, 40 грн. в т. ч. ПДВ, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 41154835 та переліком ТехПД № 1311 про проведення платежів;

- плати за подачу та забирання вагонів в сумі 131, 09 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується переліком ТехПД № 1411 та розрахунком суми за подачу та повернення.

З метою досудового врегулювання спору, 20.02.2007 року позивач на адресу відповідача направив претензію № 16-925, однак зазначена претензія залишена без задоволення та належного реагування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про відшкодування збитків підлягають частковому задоволенню в сумі 2918, 40 грн. з наступних підстав.

Відповідно до п. 16. Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю»затвердженої Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № 7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркуванню поставленої продукції, тари та упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним в маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає якість оглянутої продукції та характер виявлених при приймання недоліків. Отримувач зобов’язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах що запобігають погіршенню її якості та змішання з іншою однорідною продукцією.

Отримувач також зобов’язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складення двостороннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки або інших обов’язкових правилах або договорі.

П. 18 зазначеної Інструкції встановлено, що повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом не пізніше 24 годин, а щодо швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркуванню продукції, тари та упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановленні Основними та Особливим умовам поставки, іншим обов’язковим для сторін правилами чи договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику – прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.

Проте, позивач в порушення вищезазначених вимог виклик відповідачу не направив.

П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.

Згідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов’язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, однак, як вбачається з матеріалів справи, отримав згоду вантажовідправника на повернення спірного вагону (лист № 2104 від 07.11.2006 року), господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення лише 2918, 40 грн. провізної плати, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) 2918 (дві тисячі дев’ятсот вісімнадцять) грн. 40 коп. збитків, 46 (сорок шість) грн. 23 коп. державного мита та 106 (сто шість) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М.Спичак

Дата підписання рішення

17.02.2010р.