Рішення № 8373831, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/2602.02.10 За позовом          Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»

«Оленівський комбінат хлібопродуктів»;

До                    Державного підприємства «Укррезерв»;

Про                    стягнення 18020,10 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Лихач О.В., представник, довіреність б/н від 28.01.2010 р.;

Від відповідача:           не з”явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 17559,04 грн. (15097,08 грн. основного боргу + 2461,96 грн. інфляційних втрат), 461,06 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 180,20 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; звернути стягнення на зерно, що знаходиться на зберіганні та є предметом задоволення позовних вимог з визначенням початкової ціни; змінити договір у зв’язку з істотною зміною обставин та встановити плату за зберігання зерна на обґрунтованому рівні з 01.01.2010 р. з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Державне підприємство «Укррезерв», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами 04.09.2007 р. укладений договір №489 складського зберігання зерна, за умовами якого відповідач зобов'язався передати зерно по заліковій вазі у кількості 5000 т на зерновий склад, а відповідач зобов'язався прийняти його на зберігання на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки за надані послуги по зберіганню зерна проводяться щомісячно на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін актів виконаних робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до складської квитанції на зерно №242 від 19.09.2007 р. позивач прийняв від відповідача на зберігання зерно.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, надані позивачем послуги по зберіганню зерна не оплатив. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 15097,08 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 17559,04 грн. (15097,08 грн. основного боргу + 2461,96 грн. інфляційних втрат) та 461,06 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо звернення стягнення на зерно, що знаходиться на зберіганні та є предметом задоволення позовних вимог з визначенням початкової ціни, та щодо зміни договору, у зв’язку з істотною зміною обставин та встановлення плати за зберігання зерна на обґрунтованому рівні з 01.01.2010 р. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1-4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем на адресу відповідача пропозицій про зміну умов договору, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволенні позовних вимог в частині зміни умов договору.

Слід також зазначити про те, що позивачем не доведено підстав та доказів, які були б необхідною умовою для звернення стягнення на зерно, а відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Укррезерв»(інд. 03150, м. Київ, вул. Боженка, 84, код ЄДРПОУ 13677856) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Оленівський комбінат хлібопродуктів»(інд. 85710, Донецька область, Волноваський район, смт. Оленівка, код ЄДРПОУ 30492847) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 17559 (сімнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят дев'ять) грн. 04 коп., 461 (чотириста шістдесят одна) грн. 06 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 180 (сто вісімдесят) грн. 20 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко