Ухвала суду № 83735936, 05.08.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9573/19

Провадження №2/369/3814/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

розглянувши матеріали заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Агенція Адміністративних послуг» Гуцуляк Тетяни Василівни , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Агенція Адміністративних послуг» Гуцуляк Тетяни Василівни , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Разом із позовною заявою позивачем також було подано до суду заяву про забезпечення позову, яка була мотивована тим, що 22.05.2008 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 028/25-259. За умовами даного договору третя особа надала позивачеві кредит у розмірі 133642 долари США для придбання двокімнатної квартири загальною площею 82,5 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

22.05.2008 року між сторонами було укладено іпотечний договір № 028/15-293 посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бочаровою С.В., зареєстрованого в Реєстрі № 1903, за умовами якого позивач, з метою забезпечення виконання своїх зобов`язань договором кредиту, передав вищевказану квартиру в іпотеку.

Позивач своїх зобов`язань за договором кредиту у повному обсязі не виконала з огляду на те що, третя особа в 2015 року звернулася з відповідним позовом до постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.09.16 р. у справі № 1184 позов третьої особи задоволено частково та стягнуто з позивача суму боргу за договором кредиту у розмірі 1 217 003,85 грн., а також судовий збір у розмірі 12 570,03 грн.

Позивач вищевказане рішення третейського суду не оскаржувала.

04.07.19 року позивачеві стало відомо про те, що 27.06.19 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідачем було здійснено запис номер 32234486 про реєстрацію за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864030932224, яка належить позивачеві на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2008 року посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом КМНО Бочаровою С.В. в реєстрі за номером 1901.

03.07.2019 року відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47607110 від 03.07.2019 р. згідно якого за третьою особою було зареєстровано право власності на квартиру позивача, загальною площею 82,5 м.кв, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864030932224.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними позивач звернувся до суду відповідним позовом. Також, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту спірної квартири може істотно ускладнити або унеможливити, подальшому, виконання рішення суду та ефективно захистити права позивача за захист яких він звернувся так як після реєстрації за третьою особою права власності на спірну квартиру останній, може вчинити дії щодо її подальшого відчуження.

Тому заявник просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони на будь-яке відчуження квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1864030932224, до розгляду справи по суті та ухвалення відповідного судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п.1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову та їх співмірності із заявленими позовними вимогами.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Агенція Адміністративних послуг» Гуцуляк Тетяни Василівни , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а також через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя Дубас Т.В.