Рішення № 8371715, 08.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/42708.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Інвест"

про стягнення 106 419,88 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Грищенко Т.Б. відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК" (надалі –ТОВ "БМК") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Інвест" (надалі –ТОВ "Індустрія-Інвест") про стягнення 106419,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних здійснював поставку щебеневої продукції, а відповідач отримував продукцію та оплачував її вартість. Оплата продукції здійснена не в повному обсязі, у зв’язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 106419,88грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 28.12.2009 р. та витребувано у позивача додаткові матеріали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2009 р. у зв’язку із неявкою відповідача розгляд справи відкладено до 20.01.2010 р., повторно зобов’язано позивача надати витребувані судом матеріали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2010 р. у зв’язку із неявкою відповідача розгляд справи відкладено до 08.02.2010 р., втретє зобов’язано позивача надати витребувані судом матеріали.

В судове засідання 08.02.2010 р. представник позивача з'явилася, вимоги ухвал суду виконала, надала витребувані судом матеріали та пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 08.02.2010 р. втретє не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Місцезнаходження відповідача за адресою 02160, м. Київ, вул. Березнева, 12 вказано в позовній заяві та підтверджується витягом Головного управління статистики у м. Києві №13-7151 від 28.12.2009 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Протягом липня –грудня 2006 року ТОВ "БМК" на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних здійснювало поставку щебеню та відсіву, а ТОВ "Індустрія-Інвест" приймало та здійснювало його оплату.

Видаткові та товарно-транспортні накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис позивача та представників ТОВ "Індустіря-Інвест", які діяли на підставі доданих до накладних довіреностей.

Представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено правочин купівлі –продажу, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України – купівля –продаж.

Спір у справі виник у зв’язку з заборгованістю по оплаті товару на суму 106419,88грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що у період з липня по грудень 2006 року позивач поставив щебінь та відсів, а відповідач в особі представників Савіна О.М., Ткачука Г.С. та Конончука Г.І., які діяла на підставі наявних в матеріалах справи довіреностей, приймав товар, частково оплатив його вартість.

Заборгованість за отриманий товар станом на 25.04.2007 р. становить 106 419,88 грн., підтверджується матеріалами справи та актом звірки взаєморозрахунків №232 від 25.04.2007р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторонами не було визначено строків виконання зобов’язання, а тому застосовуються положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Крім того, претензію №185 від 18.11.2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість по оплаті поставленого товару у розмірі 106 419,88 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений згідно видаткових та товарно-транспортних накладних товар становить 106 419,88 грн., а на момент розгляду справи судом строк виконання грошового зобов’язання настав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість ТОВ "Індустрія-Інвест" перед ТОВ "БМК" у розмірі 106 419,88 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

До винесення судом рішення, відповідач заяви про застосування строку позовної даності не подав, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Інвест" (02160, м. Київ, вул. Березнева, 12; ідентифікаційний код 21547458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 9, кв. 45; ідентифікаційний код 21492190) заборгованість у розмірі 106 419 (сто шість тисяч чотириста дев’ятнадцять) грн. 88 коп., державне мито у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко