Рішення № 8371501, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/48126.01.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери"

до                              Закритого акціонерного товариства "Оболонь"

про                              стягнення 158 048,04 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Гапоненко Р.І.

від відповідача - Пруднік С.І.

У судовому засіданні 26.10.2010 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Оболонь" на користь позивача 158048,04 грн. заборгованості (117372,89 грн. основного боргу, 15744,75 грн. пені, 20648,52 грн. інфляційних нарахувань, 4281,90 грн. три проценти річних) за договором про відступлення права вимоги № 1-П від 12.10.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/481.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2009 було задоволено клопотання сторін та продовжено строк вирішення спору у справі № 15/481, розгляд справи відкладено на 26.01.2010р.

01.12.2009р. через канцелярію суду Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог.

02.12.2009р. Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги вважає необґрунтованими та просив суд відмовити в їх задоволенні. Крім того, у відзиві Відповідач заявив про застосування позовної давності до позовних вимог щодо стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

В 2008 році між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажна компанія СІНЕРГІЯ" та Закритим акціонерним товариством "Оболонь" (далі - Відповідач) були укладені підрядні договори на виконання робіт: № 11-5-8 від 15.05.2008р., № 14-5-8 від 16.05.2008р., № 4-6-8 від 09.06.2008р. та № 14-7-8 від 14.07.2008р. (далі - Договори підряду) (належним чином засвідчені копії наявні у справі), відповідно до умов яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажна компанія СІНЕРГІЯ" зобов’язувалось виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а Відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити виконані підрядні роботи на підставі акту виконаних робіт.

На виконання умов Договорів підряду Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажна компанія СІНЕРГІЯ" виконало підрядні роботи на об’єкті Відповідача (Замовника) на загальну суму 279785,84 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт (належним чином засвідчені копії Актів наявні у справі):

- Акт № 9-6 за липень 2008р. на суму 13304,40 грн.;

- Акт № 7-6 за липень 2008р. на суму 11082,95 грн.;

- Акт № 3-8 за серпень 2008р. на суму 33113,09 грн.;

- Акт № 7-7 за серпень 2008р. на суму 19871,80 грн.;

- Акт № 1-9 за вересень 2008р. на суму 143678,40 грн.;

- Акт № 4-10 за грудень 2008р. на суму 36330,00 грн.;

- Акт № 7-10 за грудень 2008р. на суму 22405,20 грн.

Згідно з п. 3.1. Договорів підряду Відповідач (Замовник) проводить оплату Підряднику (Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажна компанія СІНЕРГІЯ") за виконані роботи на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін. Після підписання Відповідачем акту, останній, в термін 10-ти банківських днів повинен оплатити виконані роботи згідно обсягів виконаних робіт.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті виконаних підрядних робіт у повному обсязі не виконав.

12 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажна компанія СІНЕРГІЯ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (далі - Позивач) укладено Договір про відступлення права вимоги № 1-П (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідно до умов якого ТОВ "Монтажна компанія СІНЕРГІЯ" (Первісний кредитор) передає, а Позивач (Новий кредитор) приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові (ТОВ "Монтажна компанія СІНЕРГІЯ"), і стає кредитором за Договорами підряду на виконання робіт: № 4-6-8 від 09.06.2008р., № 14-7-8 від 14.07.2008р., № 14-5-8 від 16.05.2008р., № 11-5-8 від 15.05.2008р.

Відповідно до умов п. 1.2. Договору Позивач (Новий кредитор) одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника (Відповідача) належного виконання грошового зобов’язання в розмірі 117372,89 грн. основної заборгованості, сплати інфляційних витрат, пені та 3% річних від простроченої суми боргу з моменту виникнення заборгованості за розрахунками за Договорами підряду.

13 жовтня 2009 року Позивач направив на адресу Відповідача лист № 12-10 з повідомленням про укладення договору про відступлення права вимоги № 1-П від 12.10.2009р. з новими реквізитами Позивача для оплати заборгованості, а також направив копію договору про відступлення права вимоги № 1-П від 12.10.2009р.

Вищевказаний лист Відповідач отримав 15.10.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (належним чином засвідчена копія наявна у справі), проте, залишив його без відповіді та задоволення.

Крім того, судом встановлено, що 13.10.2009р. Відповідач перерахував на користь ТОВ "Монтажна компанія СІНЕРГІЯ" грошові кошти в розмірі 7405,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4678 від 13.10.2009р., копія якого знаходиться в матеріалах справи. Оскільки на момент здійснення вищевказаного платежу Відповідач ще не був письмово повідомлений про зміну кредитора, виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача складає 109967,69 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України: Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договорів підряду щодо оплати виконаних підрядних робіт, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача боргу за Договорами підряду підлягають частковому задоволенню в розмірі 109967,69 грн.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку Позивача заявлено про стягнення з Відповідача 20648,52 грн. інфляційних нарахувань та 4281,90 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача пені за порушення строків оплати виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 3.2. Договорів підряду при затримці перерахування за виконані роботи Підряднику, які не залежать від Відповідача (Замовника), останній компенсує Підряднику, окрім заборгованості, пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день затримки.

На підставі Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до розрахунку Позивача заявлено про стягнення з Відповідача 15744,75 грн. пені (за період липня 2008р. по квітень 2009р.).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач звернувся з позовом до суду 30.10.2009р., тобто строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені за період з липня по жовтень 2008 року минув.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки Відповідач скористався своїм правом та заявив про застосування позовної давності, відповідно до ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача пені за період з липня по жовтень 2009 року.

Отже, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду в сумі 11388,69 грн. (15744,75грн.-4356,06 грн. (Відповідач просив відмовити в сумі 3513,14 грн., але допущені помилки в розрахунку)

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За наведених обставин, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 146286,80 грн. (109967,69 грн. основного боргу, 11388,69 грн. пені, 20648,52 грн. інфляційних нарахувань, 4281,90 грн. три проценти річних).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 1462,87 грн. та 218,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 512,514,516,525, 526, 530, 610,614,629,837 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Оболонь" (04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3, код ЄДРПОУ 05391057, банківські реквізити: р/р 26001000050001 в Оболонській філії АТ "Укрінбанк" м. Київ, МФО 322993), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 7-Б, оф. 14, код ЄДРПОУ 36351411, банківські реквізити: р/р 260043016345 у АБ "Національні інвестиції", МФО 300498) 109967 (сто дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят сім) грн. 69 коп. основного боргу, 20648 (двадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 52 коп. інфляційних нарахувань, 4281 (чотири тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 90 коп. три проценти річних, 11388 (одинадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 69 коп. пені, 1462 (одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 08.02.2010