Рішення № 8371489, 19.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/62919.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест» До           Міністерства оборони України

Простягнення 10000 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           Сапьолкіна Н.В.

Від відповідача           Бєляшова І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Міністерства оборони України 10000 грн. безпідставно перерахованих відповідачу меморіальним ордером №1 від 28.12.2007р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 179000 грн. безпідставно перерахованих відповідачу меморіальним ордером №1 від 28.12.2007р., 62757,40 грн. індексу інфляції, 9901,40 грн. 3% річних, а всього 251658.80 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 08.12.2009р.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

          Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»перерахувало на рахунок Міністерства оборони України грошові кошти в сумі 179 000 гривень, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 28 грудня 2007 року. Призначення платежу - викуп паю Міністерства оборони України згідно договору № 12/03-06/1/ХВш від 15.03.2006 року та договору № 12/03-06/2/ХВш від 23.03.2006 року.

За твердженням позивача:

- зазначені кошти були перераховані Позивачем помилково, оскільки Відповідач не підписав вищезазначені договори, угода укладена не була, отже підстав для перерахунку грошових коштів у Позивача не було.

- Відповідач не виконав свого обов'язку, договори не підписав, земельні ділянки не були надані Позивачу, а грошові кошти Позивача залишилися на рахунку Відповідача.

- стаття 657 Цивільного кодексу України, передбачає форми окремих видів договорів купівлі-продажу.

- Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

- проте даних вимог при укладені договору № 12/03-06/1/ХВш від 15.03.2006 року та договору № 12/03-06/2/ХВш від 23.03.2006 року Позивачем та Відповідачем виконано не було, отже дані договори вважаються неукладеними, а сплачені на рахунок Відповідача грошові кошти підлягають поверненню Позивачу.

- Товариство «Хмельницькбудінвест»неодноразово зверталося до Міністерства оборони України в усному та письмовому порядку з проханням повернути зазначені кошти, однак гроші не було повернуто.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

28 грудня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»перерахувало на рахунок Міністерства оборони України грошові кошти в сумі 179 000 гривень, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 28 грудня 2007 року. Призначення платежу - викуп паю Міністерства оборони України згідно договору № 12/03-06/1/ХВш від 15.03.2006 року та договору № 12/03-06/2/ХВш від 23.03.2006 року.

Суду не надано доказів укладання договору № 12/03-06/1/ХВш від 15.03.2006 року та договору № 12/03-06/2/ХВш від 23.03.2006 року.

Згідно ч.І ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч.І ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягай згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що зазначені в меморіальному ордері №1 від 28 грудня 2007 р. в призначенні платежу договір № 12/03-06/1/ХВш від 15.03.2006 року та договір № 12/03-06/2/ХВш від 23.03.2006 року, в розумінні ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України, сторонами неукладені, тобто договори є такими, що не відбулися.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої сторони (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Матеріалами справи доведено, що починаючи з 28.12.2007р. Відповідач користувався коштами Позивача. Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою повернути зазначені кошти, однак кошти не було повернуто.

Суду надано докази звернення до відповідача з вимогою про повернення коштів у сумі 179000грн. як помилково перерахованих, що підтверджується оригіналом поштової квитанцією від 15.09.2009р.№4564

          Суд в даному випадку застосовує ч.2 ст. 530 ЦК України.

          Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором. Вимога позивача направлена відповідачу 15.09.09р. (поштова квитанція № 4564 від 15.09.09р.), отже враховуючи поштовий пробіг, строк оплати наступив 25.09.09р.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог що до виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач не здійснив повернення коштів у сумі 179000грн., а тому основний борг в сумі 179000грн., має бути стягнутий з відповідача.

          Заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 62757, 40 грн., та 3% річних в сумі 9901,40 грн. відповідно до ст.625Цивільного кодексу України , задоволенню не підлягає, оскільки:           

          Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

          Відповідно до уточненого розрахунку позивача розмір індексу інфляції та 3% річних заявлені за період з грудня 2007р. по серпень 2009р.

Матеріалами справи доведено, що строк повернення коштів настав тільки 25.09.2009р., тобто за заявлений період, відповідно до заяви про уточнення вимог, відповідач не прострочив виконання грошового зобов’язання.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині повернення заборгованості.

          В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          В частині позову про стягнення індексу інфляції та 3% річних суд відмовляє з підстав зазначених вище.

          Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

19.01.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя за згодою представників сторін, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, код ЗКПО 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест»(29011, м. Хмельницький, вул.. Вінницьке шосе, 6, код ЄДРПОУ 22784870) 179 000 (сто сімдесят дев’ять тисяч) грн.. помилково перерахованих коштів, 1790 (одну тисячу сімсот дев’яносто) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Рішення підписано: 03.02.2010р.