Рішення № 8371297, 28.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/3028.01.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "КВГО - Реконструкція"

до           Комунального комплексного позашкільного навчального закладу

          "Київський міський будинок вчителя"

про                     стягнення 148 134,53 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача           представник –Левченко В. (дов. № б/н від 15.12.09)

                              Білокриницький О.В. (дов. № б/н від 15.12.09)                     

Від відповідача           представник –Гетьман О.Й (дов. №17 від 26.01.10)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 78915,00 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 21 від 05.06.2008р. та додатковими угодами до нього та 69219,53 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009р. порушено провадження у справі № 8/30, розгляд справи призначений на 28.01.2010р.

У судове засідання, призначене на 28.01.2010р. з’явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні подав уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 78915,00 грн. основного боргу та 15047,90 грн. пені.

У судовому засіданні представник відповідача подав відповідь на позовну заяву, в якій зазначалося, що відповідач визнає позовні вимоги тільки в частині основної заборгованості на суму 78915,00 грн. та заперечив проти вимоги позивача про стягнення з відповідача пені.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

05.06.2008р. між Київським міським будинком вчителя –«замовник»та ТОВ «КВГО»- «підрядник»був укладений договір підряду № 21 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «підрядник»виконує комплекс робіт по поточному ремонту полів в приміщеннях: коридора цокольного поверху; балкона конференцзала Київського міського будинку вчителя по вул.Володимирська, 57 відповідно до представленої кошторисної документації ДКПП 016-97 45.43.2.

Згідно п.2.1 договору попередня вартість робіт по ДБН Д2.4-2000 за даним договором склала 99822,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

Додатковою угодою № 1 від 17.10.2008р. до договору № 21 від 05.06.2008р. загальна сума договору сторонами була визначена у розмірі 108865,20 грн.; сума додаткової угоди склала 9043,20 грн.

Умовами договору сторони погодили, що «замовник»розраховується з «підрядником»за виконані роботи у повному обсязі протягом 5-ти днів з моменту підписання Ф-2 (п.4.1 договору).

Сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. на суму 99818,40 грн., за жовтень 2008р. на суму 9043,20 грн., які свідчать про повне виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Договір укладено на термін виконання робіт до 1-го жовтня 2008р.; термін дії договору з моменту підписання договору до 1-го жовтня 2008р. (п.3.1 та п.3.2 договору).

У зв’язку з відсутністю фінансування щодо оплати по зобов’язаннях згідно п.2 договору, сторонами по договору була укладена додаткова угода № 2 від 29.12.2008р. до договору № 21 від 05.06.2008р., якою сторони продовжили термін дії договору № 21 від 05.06.2008р. до 31.12.2009р.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав власні зобов’язання належним чином та у встановлений договором строк, за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався.

Сторонами по договору був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків, згідно якого станом на 01.12.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 78915,00 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 78915,00 грн.

Позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості, але відповіді від відповідача не отримав, відповідач кошти не перерахував.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 78915,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором підряду № 21 від 05.06.2008р. та додатковими угодами до нього правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд, з урахуванням поданих уточнень позовних вимог, стягнути з відповідача 15047,90 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що за затримку «замовником»оплати виконаних робіт і перерахування авансових платежів, він виплачує «підряднику» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення (п.6.4 договору).

З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача 15047,90грн. пені за період з 01.04.2009р. по 15.01.2010р. При цьому позивач не врахував положень ст. 258 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).

Таким чином враховуючи те, що позивач дізнався про порушення свого права у листопаді 2008р. та саме з цієї дати почався строк позовної давності встановленої для вимог про стягнення пені, проте позовна заява була подана позивачем до Господарського суду міста Києва 08.12.2009р., тобто після спливу позовної давності встановленої для вимог про стягнення пені.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Крім того, суд також врахував посилання відповідача на те, що, згідно довідки про включення до ЄДРПОУ відповідача, Комунальний комплексний позашкільний навчальний заклад "Київський міський будинок вчителя"фінансується з бюджету та враховуючи те, що кошти з бюджету, як зазначив відповідач, не надходили відповідачу, тому з огляду на викладене, відповідач не є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 15047,90 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 78195,00 грн. основного боргу, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 78915,00 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 261, 267, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 612, 629, 837, 875 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 34, 44, 47, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комплексного позашкільного навчального закладу "Київський міський будинок вчителя" (01030, м.Київ, вул. Володимирська, 57; код 02597232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВГО - Реконструкція" (04070, м.Київ, вул. Іллінська, 18, к.1; код 32773638) 78195 (сімдесят вісім тисяч сто дев’яносто п’ять) грн. основного боргу, 781 (сімсот вісімдесят одна) грн. 95 коп. державного мита, 125 (сто двадцять п’ять) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання: 04.02.2010р.