Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 27/62201.02.10 За позовомПублічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього доТовариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Компакт»
простягнення 19440,50 грн. Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача:не з’явились
від відповідача:Дікарєв А.Р. –директор. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Компакт»про стягнення 19440,50 грн.
Позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 720/СП від 01.11.2007 року відповідач виконав на користь позивача підрядні роботи на суму 35522,00 грн., а позивач помилково перерахував відповідачу в рахунок оплати виконаних робіт 54962,50 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що вимогу повернути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 19440,50 грн. відповідач, в порушення статті 1212 ЦК України, залишив без задоволення.
Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 19440,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.12.2009 року.
У судовому засіданні 14.12.2009 року представник позивача частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 17.11.2009 року, надав усні пояснення по суті спору, заявив клопотання про продовження строку вирішення спору та про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом.
На підставі частини 4 статті 69 ГПК України, суд задовольнив заявлене позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.
Представник відповідача у судове засідання 14.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 17.11.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
З огляду на існування намірів сторін врегулювати спір у добровільному порядку, зважаючи на те, що нез’явлення представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 19.01.2010 року.
У судовому засіданні 19.01.2010 року представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам додаткового часу для врегулювання спору мирним шляхом.
Представник відповідача у судове засідання 19.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 14.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи потребу сторін в додатковому часі для врегулювання спору у добровільному порядку, зважаючи на те, що нез’явлення представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 01.02.2010 року.
Представник відповідача у судовому засіданні 01.02.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 19.01.2009 року, надав усні пояснення по суті спору та заявив клопотання про розстрочення виконання рішення строком на 5 місяців, у зв’язку з перебуванням підприємства відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.
Представник позивача у судове засідання 01.02.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 19.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –
ВСТАНОВИВ:
01.11.2007 року між Публічним акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (надалі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео-Компакт»(надалі –відповідач) укладено договір підряду № 720/СП (надалі –договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору позивач доручив, а відповідач зобов’язався на свій розсуд власними або залученими силами відповідно до проектно-документації та умов договору забезпечити виконання робіт з буріння 33-х свердловин, діаметром 420 мм, довжиною 7 м. кожна, загальною кількістю 231 м. п., для шпунта на об’єкті: «Паркінг. Улаштування шпунтової огорожі котловану»по вул. Гонти, 7 в м. Києві.
Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що загальна вартість робіт за договором складає 36881,00 грн., є динамічною та може змінюватися залежно від фактичних обсягів робіт та умов їх виконання. При цьому, сторони обумовили, що остаточна вартість виконаних робіт уточнюється по фактичному обсягу виконаних робіт на підставі актів типової форми КБ-2в та довідки типової форми КБ-3, підписаних сторонами.
На виконання умов договору відповідачем були виконані, а позивачем прийняті роботи на суму 35522,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в № 1 за грудень 2007 року та відповідною довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.
Відповідно до пункту 2.6 договору протягом 3-х днів з моменту підписання договору позивач зобов’язався перерахувати на поточний рахунок відповідача аванс у розмірі 19440,50 грн. та протягом 3-х банківських днів після підписання позивачем акта типової форми КБ-2в –здійснити кінцевий розрахунок за виконані роботи.
Згідно з наданими суду виписками по особовому рахунку за 13.11.2007 року та 11.01.2008 року, позивач в якості передоплати за договором та здійснення остаточного розрахунку за виконані роботи перерахував на поточний рахунок відповідача 54962,50 грн.
Таким чином, враховуючи те, що загальна вартість фактично виконаних відповідачем робіт склала 35522,00 грн., на виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 54962,50 грн., відповідач без достатньої правової підстави набув грошові кошти у розмірі 19440,50 грн.
Відповідно до наявного матеріалах справи листа вих. № 16/01 від 16.10.2009 року, вимогу позивача повернути безпідставно набуті грошові кошти відповідач залишив без задоволення.
Частина 1 статті 173 ГК України встановлює, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Абзац 5 частини 1 статті 144 ГК України передбачає, що підставами виникнення майнових прав та обов’язків суб’єкта господарювання є, зокрема, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав.
Згідно з частиною 2 статті 173 ГК України основними видами господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання та організаційно-господарські зобов’язання.
Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 статті 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з частиною 2 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частина 1 статті 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Частина 1 статті 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач належних доказів, які б підтверджували повернення позивачу безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 19440,50 грн., не надав.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 19440,50 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення строком на 5 місяців, у зв’язку з перебуванням підприємства відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою. На підтвердження зазначеного відповідач надав суду довідку № 9704-ЛУ від 25.11.2009 року обслуговуючого банку про рух грошових коштів за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 83 ГПК України, приймаючи рішення, суд має право розстрочити або відстрочити його виконання.
Підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.
З огляду на вказане, зважаючи на скрутне фінансове становище підприємства відповідача, суд задовольняє заявлене клопотання та розстрочує виконання рішення на 5 місяців.
Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтею 173, 175, 193 ГК України, статтями 1212, 1213 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Компакт»» (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 21/2; ідентифікаційний код 33492525) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6; ідентифікаційний код 04012655) грошові кошти у розмірі 19440 (дев’ятнадцять тисяч чотириста сорок) грн. 50 коп., 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 41 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Розстрочити виконання рішення наступним чином:
- 3974,19 грн. сплатити до 01.03.2010 року;
- 3974,18 грн. сплатити до 01.04.2010 року;
- 3974,18 грн. сплатити до 01.05.2010 року;
- 3974,18 грн. сплатити до 01.06.2010 року;
- 3974,18 грн. сплатити до 01.07.2010 року.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А.
Судове рішення № 8370681, Господарський суд м. Києва було прийнято 01.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/622. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: