Рішення № 8370649, 20.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/36920.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМД Метекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрМетал КТН"

про стягнення 282 399,25 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача          Сирокомський Л.М., за дов. № 05/08-09 від 05.08.2009 р.

від відповідача           не з’явився

У судовому засіданні 20.11.2009 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМД Метекс" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрМетал КТН" про стягнення 223 111,97 грн. основного боргу, 27 172,80 грн. пені, 4 437,79 грн. процентів річних та 27 676,69 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, поставленого позивачем за договором № 1в від 27.03.2008 р.

Ухвалою суду від 09.09.2009 р. порушено провадження у справі № 54/369, розгляд справи призначено на 28.10.2009 р.

Представником позивача подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Представник відповідача у судове засідання 28.10.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив.

Ухвалою суду від 28.10.2009 р. розгляд справи відкладено на 20.11.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 20.11.2009 р. повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/5786 від 20.08.2009 р., була завчасно ним отримана 21.09.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 07997802.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМД Метекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрМетал КТН" був укладений договір поставки № 1в, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов’язується продати, а відповідач, як покупець, прийняти і оплатити лом та відходи чорних металів, в подальшому "товар", згідно з асортиментом і цінами, вказаними у специфікаціях (п. 1.1. договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з п. 2.1. договору продавець поставляє товар автомобільним та/або з/д транспортом за вказаними покупцем адресами –відвантажувальними реквізитами.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в пункті приймання товару на підставі приймально-здавального акту (ф. 69, 19), оформленого і затвердженого ВАТ "Алчевський металургійний комбінат".

Відповідно до п. 2.5. договору датою поставки вважається дата оформлення приймально-передаточного акта (ф. 69, 19.)

За видатковими накладними № МБ-07/04-08 від 07.04.2008 р., № МБ-21/04-08 від 21.04.2008 р., МБ-22/04-08 від 22.04.2008 р., № 1 від 30.04.2008 р., № 2 від 31.05.2008 р., № 3 від 30.06.2008 р., № 4 від 31.07.2008 р., № 6 від 31.08.2008 р., № 5 від 31.08.2008 р., № 7 від 01.10.2008 р. позивач поставив відповідачу брухт чорних металів на суму 1 370 449,17 грн. Факт поставки товару також підтверджується наявними в матеріалах справи приймально-здавальними актами (ф. 19).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як передбачено п. 3.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем в розмірі 80% його вартості протягом 3 банківських днів з моменту отримання по факсу 4 екземпляра товарно-транспортної накладної. Кінцевий розрахунок за поставлений товар і прийнятий покупцем здійснюється протягом 5 банківських днів з дати оформлення приймально-здавального акту.

Як свідчить виписка з банківського рахунку позивача, поставлений товар відповідач оплатив частково у сумі 1147 337,20 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 223 111,97 грн., її розмір відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати пеню у розмірі 27172,80 грн.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як передбачено ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Оскільки сторонами у договорі не визначено наслідків порушення зобов’язання у вигляді сплати пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача 27 172,80 грн. пені не підлягають задоволенню. При цьому посилання позивача на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" відхиляються судом з огляду на те, що нормами вказаного закону передбачено лише обмеження розміру пені, встановленого договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 27 676,69 грн. інфляційних втрат та 4 437,79 грн. процентів річних за період з 01.11.2008 р. по 01.08.2009 р. (242 дні).

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку процентів річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість. За таких обставин позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають задоволенню у сумі 4 437,79 грн. згідно з розрахунком позивача.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 27665,88 грн. згідно з нижченаведеним розрахунком суду:

Індекс інфляції за період: 101,5% х 102,1% х 102,9% х 101,5% х 101,4% х 100,9% х 100,5% х 101,1% х 99,9% = 112,40%

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

листопад 2008 –липень 2009 223 111,971,12427 665,88250 777,85

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної оплати поставленого товару та не навів підстав для звільнення від обов’язку його оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 255 215,64 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрМетал КТН" (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, ідентифікаційний код 32304132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМД-Метекс" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Перемоги, 18-А, кв. 2, ідентифікаційний код 34216299) 223 111 (двісті двадцять три тисячі сто одинадцять) гривень 97 коп. основного боргу, 27 665 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят п’ять) гривень 88 коп. інфляційних втрат, 4 437 (чотири тисячі чотириста тридцять сім) гривень 79 коп. процентів річних, 2 552 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят дві) гривні 15 коп. державного мита та 213 (двісті тринадцять) гривень 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 04.02.2010 р.