Рішення № 8370637, 28.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/3228.01.10 За позовом Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та

геоінформаційних систем "Київгеоінформатика"

до Комунального підприємства капітального будівництва, реконструкції та

інвестицій "Голосіїво-Будінвест"

про                     стягнення 128 774,56 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача представник –Томарова О.І. (дов. №16 від 18.02.09)

Від відповідача юрисконсульт –Гримайло В.В. (дов. б/б від 20.01.10)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 124842,04 грн., що становить заборгованість за договором № 271 про виконання топографо-геодезичних робіт від 15.12.2008р. та 3932,52 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009р. порушено провадження у справі № 8/32, розгляд справи призначений на 28.01.2010р.

У судове засідання, призначене на 28.01.2010р. з’явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні подав документи на вимогу ухвали суду та наголосив, що згідно довідки з обслуговуючого позивача банку, від відповідача на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 62000,00 грн., тому просив суд стягнути з відповідача 62842,04 грн. основного боргу та 3932,52 грн. пені.

У судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначалося, що відповідач визнає суму основного боргу у розмірі 62842,04 грн. та пояснює його невиконання важкою економічною ситуацією в країні та відсутністю бюджетного фінансування капітальних вкладень на 2009р. у Голосіївському районі м.Києва.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

15.12.2008р. між Комунальним підприємством капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «Голосіїво-Будінвест»–«замовник»та Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика»- «підрядник»був укладений договір № 271 про виконання топографо-геодезичних робіт (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого за завданням «замовника»«підрядник»прийняв на себе зобов’язання своїми силами і засобами виконати передбачені договором роботи, а «замовник»зобов’язався прийняти результат робіт та оплатити виконані роботи за ціною на умовах даного договору.

Під роботами передбаченими п.1.1 даного договору сторони визначили: виконання інженерно-геодезичних вишукувань та топографо-геодезичної зйомки в масштабі 1:500 вулиць мікрорайонів «Китаєво-Мишоловка», для прокладання мереж каналізації та водопроводу, згідно програми соціально-економічного розвитку Голосіївського району м.Києва на 2008 рік (п.1.2 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2008р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

Сторонами по договору була укладена додаткова угода № 2 від 17.12.2009р. до договору, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2010р., а в частині взаєморозрахунків –до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

Ціна робіт за договором визначена в кошторисі на виконання робіт (додаток № 2) та підтверджена протоколом погодження договірної ціни робіт (додаток № 1), які є невід’ємною частиною договору та становить: 198942,04 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.2.1 договору).

Умовами договору сторони погодили, що оплата робіт здійснюється «замовником»у безготівковій формі на підставі виписаного «підрядником»рахунку, шляхом перерахування не менше 100% ціни робіт, зазначеної у п.2.1 даного договору, на банківський рахунок «підрядника»у строк, що не може перевищувати 5-ти банківських днів з дня посвідчення підписами та скріплення печатками акту приймання-передачі виконаних робіт уповноваженими представниками сторін (п.2.2 договору).

Згідно з п.3.6 договору, «підрядник»вважається таким, що виконав роботи, з моменту прийняття «замовником»результатів робіт, що підтверджується посвідченням підписом та скріпленням печаткою «замовника»акту приймання-передачі виконаних робіт без зауважень до якості та вказівок на інші недоліки і побажання на доопрацювання.

Сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі виконаних робіт за договору № 271 від 15.12.2008р. на суму 198842,04 грн., а саме: № 902 від 22.12.2008р., згідно якого оплаті підлягало 74000,00 грн., № 1018 від 30.12.2008р., згідно якого оплаті підлягало 124842,04 грн. Вказані акти свідчать про повне виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідач в свою чергу не виконав власні зобов’язання належним чином, за виконані позивачем роботи розрахувався частково в сумі 136000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 121 від 22.12.2008р. на суму 74000,00 грн. та № 34 від 18.12.2009р. на суму 62000,00 грн. (копії в матеріалах справи)

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).

Згідно зі ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 2 ст. 887 ЦК України передбачено, що до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав власні зобов’язання належним чином та у встановлений договором строк, за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 62842,04 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню в сумі 62842,04 грн. за договором № 271 про виконання топографо-геодезичних робіт від 15.12.2008р., в іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 62000,00 грн. слід припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 3932,52 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що за порушення встановлених договором строків оплати робіт, «замовник»сплачує на користь «підрядника»пеню у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожен прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (п.5.3 договору).

З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача 3932,52 грн. пені за період з 13.01.2009р. по 23.11.2009р. При цьому позивач не врахував положень ст. 258 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 2284,61 грн. за період з 13.01.2009р. по 14.07.2009р., в іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 62842,04 грн. основного боргу та 2284,61 грн. пені, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 65126,65 грн. В частині вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 62000,00 грн. припинити провадження у справі, в іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, враховуючи те, що відповідач перерахував на рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 62000,00 грн. після звернення позивача до суду з вказаним позовом та після порушення провадження у даній справі, тому судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 258, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 612, 629, 837, 887 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 34, 44, 47, 49, 75, 80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства капітального будівництва, реконструкції та інвестицій "Голосіїво-Будінвест" (03083, м.Київ, просп. Науки, 62-а, офіс, 1; код ЄДРПОУ 32525198) на користь Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" (02660, МСП-660, м.Київ, вул. Попудренка, 54; код ЄДРПОУ 19028917) 62842 (шістдесят дві тисячі вісімсот сорок дві) грн. 04 коп. основного боргу, 2284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 61 коп. пені, 1271 (одну тисячу двісті сімдесят одну) грн. 27 коп. державного мита, 232 (двісті тридцять дві) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині вимоги позивача про стягнення з відповідача 62000,00 грн. припинити провадження у справі.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Київському державному підприємству геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" (02660, МСП-660, м.Київ, вул. Попудренка, 54; код ЄДРПОУ 19028917) з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу надмірно сплачені платіжним дорученням № 848 від 23.11.2009р. в сумі 89 (вісімдесят дев’ять) грн. Оригінал платіжного доручення № 848 від 23.11.2009р. на суму 325,00 грн. знаходиться в матеріалах справи № 8/32.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання: 04.02.2010р.