Рішення № 8370360, 09.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/41509.12.09 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми

«ВМВ Компані»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Карс»

про стягнення 60763,98 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Хомей В.С. –предст. за дов.,

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Карс»про стягнення 60763, 98 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов’язань.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2009 порушено провадження у справі № 43/415, розгляд справи призначено на 05.11.2009.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог суду, у судове засідання представник Відповідача не з’явився, вимог викладених в ухвалі про порушення провадження у справі сторони не виконав.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 09.12.09.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи представник Відповідача в судове засідання повторно не з’явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості та рахунку-фактури № 0908/23-03 від 23.03.2008 товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВМВ Компані»(далі –Позивач) перерахувало на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Карс»(далі Відповідач) грошові кошти в сумі 46444,64 грн. призначенням який було ремонт автомобільного транспорту який належить позивачу.

Факт перерахування коштів Позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 385 від 10.11.2008 на суму 26444,64 грн. та № 374 від 06.11.2008 на суму 20000,00 грн.

Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, автомобільний транспорт не відремонтував, гроші не повернув..

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

На виконання вимог ст. 530 ЦК України, Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 145 від 06.05.2009 з вимогою повернути кошти у сумі 46444,64 грн. на розрахунковий рахунок Позивача Претензія була отримана Відповідачем 11.05.2009, про що свідчить підпис повноважного представника відповідача на Претензії

Відповідач гарантійним листом № 17/44-21 від 21.05.2009 гарантував повернення грошових коштів на рахунок Позивача до 06.07.2009, однак станом на день подання позовної заяви до суду свої зобов’язання не виконав, грошові кошти не повернув.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за неналежне виконання зобов’язань щодо повернення грошових коштів складає: 46444,63 грн. основного боргу, 4319,34 грн. інфляційних нарахувань та 10000,00 грн. моральної шкоди.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача інфляційних нарахувань в сумі 4319,34 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Чинне законодавство встановлює відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій за порушення грошового зобов’язання.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, без укладання письмового Договору, отже, зобов’язання щодо повернення коштів виникла у Відповідача лише через 7 днів з моменту пред’явлення вимоги, тобто з 14.05.09.

Позивачем надано розрахунок інфляційних нарахувань за період з грудня 2008 по травень 2009 року, тобто, за період коли у Відповідача ще не виникло зобов’язання щодо повернення суми попередньої оплати.

Позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача моральної шкоди в сумі 10000,00 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи свої вимоги, щодо завдання йому моральної шкоди в сумі 10000,00 грн. Позивач посилається на те, що неправомірні дії Відповідача спричинили в роботі заступника підприємства незручності, що в свою чергу призвели до невчасного вирішення виробничих питань та нанесенню підприємству моральної шкоди.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

У фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2)          у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3)          у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4)          у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.(ч.2 ст. 23 ЦК України).

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Зокрема, з’ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не надав суду жодних належних доказів в підтвердження того, що саме невчасне виконання Відповідачем зобов’язань щодо повернення коштів спричинило «невчасне вирішення виробничих питань на підприємстві»та «завдання незручностей працівникам підприємства», крім того позивачем не надано також пояснень та доказів в чому саме полягають ці незручності та не надано суду обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми моральної шкоди.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Карс»(юр. адреса: 02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 14, пошт. адреса: 01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 17 код ЄДРПОУ 33542331 р/р 26004060065473 в Печерській філії КБ «Приватбанк»м. Київ, МФО 300711, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВМВ Компані»(80100, Львівська область, м. Червоноград, проспект Шевченка, 18-А, код ЄДРПОУ 22363743) 46444 (сорок шість тисяч чотириста сорок чотири) гривні 64 коп. основного боргу, 464 (чотириста шістдесят чотири) гривні 45 коп. державного мита, 180 (сто вісімдесят) гривень 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволені позову в частині стягнення 4319,34 грн. інфляційних нарахувань та 10000,00 моральної шкоди відмовити.

Видати наказ.

Суддя М.В.Пасько