Ухвала суду № 83702076, 19.08.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13002/17

Номер провадження № 2/521/3937/19

УХВАЛА

про самовідвід судді

19.08 2019 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суд м. Одеси Леонов О.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулося АТ «Укрсоцбанк» з позовом до ОСОБА_1 з вказаним позовом.

Згідно з вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України визначення судді щодо розгляду цієї справи було здійснено 06.08.2019 року відповідно до автоматизованої системи документообігу суду та передано судді 07.08.2019 року.

14.08.2019 року на запит суду надано відповідь Відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області з якої вбачається, що відповідач, має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання в Малиновському районі м. Одесі.

Дослідивши подану позовну заяву, вважаю за необхідне заявити самовідвід судді по справі посилаючись на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки з 28.09.2010 року по 15.09.2011 року я працював в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» на посаді провідного спеціаліста відділу по роботі з проблемною заборгованістю фізичних осіб та тимчасово виконував обовязки начальника вказаного відділу то в мої посадові обовязки входило: робота з клієнтами банку з приводу заборгованості, перевірка та складання позовних заяв про стягнення заборгованості, процесуальний супровід судових справ, тому мною було висловлено сформована правова позиція, як представника банка, у справах які перебувають у роботі відділу.

Згідно інформації наявній у Єдиному державному реєстрі судових рішень представниками АТ «Укрсоцбанк» неодноразово було заявлено відвід судді Леонову О.С. під час розгляду цивільних справ за участі АТ "Укрсоцбанк", на підставі вказаної вище обставини, оскільки дані факти викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.

Крім того, у період з 2014 року по 2015 рік моя дружина ОСОБА_2 також працювала в ПАТ «Укрсоцбанк» (м. Одеса) на посаді юрисконсульта відділу по роботі з проблемною заборгованістю та представляла інтереси банка в судах в якості представника, тому не виключаю можливість, що на той час вона могла працювати безпосередньо і з документами по цій справі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року) у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 року та інші, важливим питанням є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості у демократичному суспільстві.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід.

Відповідно до ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Виходячи із положень ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд має завжди «встановлений Законом». Це формулювання засвідчує принцип Верховенства права, притаманний цій системі Конвенції та її протоколів. Вислів «встановлений Законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справі «Булуй проти Австрії» від 22.02.1996 року та інші.

Термін «Закон», про який ідеться в цьому положенні, стосується таким чином не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Тут йдеться, зокрема, про положення щодо повноважень, щодо несумісностей щодо відводу суддів (рішення у справі «Коєм та інші проти Бельгії»

У відповідності до п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу судді. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) в тому числі, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-яку упередженість та особливі переконання, чітко дотримуватися вимог закону. Але у зв`язку із вказаними обставинами, сторони по справі можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду.

Таким чином, з метою нівелювання можливості виникнення у сторін сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, суддя приходить до висновку про необхідність заявити самовідвід.

Керуючись п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.36, 39, 40, 258-260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід судді Леонова Олександра Степановича від розгляду цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Справу передати для визначення іншого судді у порядку встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.С. Леонов