Ухвала суду № 8370195, 04.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.02.10№ 05-5- 22 / 1043 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест - СМЦ" стара назва ТОВ "Леман-Україна"

до 1 Відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" 2 Товариства з обмеженою відповідальністю"Сервісний металоцентр "Леман-Україна"

про стягнення 218 733,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 суми заборгованості за поставлений товар по договору в розмірі 168664, 29 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 19311, 57 грн., 3% річних в розмірі 5652, 16 грн., суми інфляційних збитків в розмірі 25105, 66 грн., та відповідача 2 –17 грн..

Ухвалою суду від 03.12.2009р. № 05-5-22/32801 позовну заяву ТОВ «Метінвест-СМЦ»повернуто без розгляду. В силу положень ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.

Як вбачається з повторно поданих на розгляд суду матеріалів, недоліки про які зазначалось в ухвалі позивачем не усунуті, до позовної заяви долучені докази направлення особам, які зазначені відповідачами позовних матеріалів, у зв’язку з чим повторно викладається наступне.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, порушено правила поєднання вимог або в одній позовній заяві об’єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, не подано доказів сплати державного мита.

Згідно зі ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

В позовній заяві об’єднано кілька вимог, а саме: 1) вимога про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ВАТ «Укргідроспецфундаментбуд»по договору поставки № СФО-77/01/08 від 01.01.2008р.; 2) вимога про стягнення 17 грн. з ТОВ «Сервісний металоцентр «Леман-Україна» на підставі договору поруки № 25 від 22.07.2009р..

Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. Окрім того, вказані вимоги не пов’язані підставою їх виникнення та не можуть розглядатися в одному провадженні через наступне.

Позовна заява подана позивачем з метою стягнення з ВАТ «Укргідроспецфундаментбуд»заборгованості, що утворилась за останнім на підставі укладеного договору поставки № СФО-77/01/08 від 01.01.2008р..

Місцезнаходженням боржника –ВАТ «Укргідроспецфундаментбуд»є м. Дніпропетровськ, та відповідно до встановлених правил підсудності (ст. 15 ГПК України), спір про стягнення з останнього заборгованості має вирішуватись Господарським судом Дніпропетровської області.

Підставою для звернення саме до Господарського суду міста Києва з вирішенням даного спору стало укладення позивачем договору поруки № 25 від 22.07.2009р. з ТОВ «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»та, оскільки місцезнаходженням вказаного товариства є м. Київ підсудність визначена за вибором позивача. Однак, наведене свідчить про виникнення вимог позивача до осіб зазначених відповідачами на підставі різних зобов’язань, і договірні зобов’язання позивача із вказаними підприємствами не є пов’язаними.

У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій»ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

В даному випадку наведені положення закону у відношенні ВАТ «Укргідроспецфундаментбуд» при поданні позовної заяви порушені, позовні матеріали не містять доказів які б свідчили що вказане підприємство мало відносини з ТОВ «Сервісний металоцентр «Леман-Україна», а порушення провадження та розгляд Господарським судом міста Києва заявлених у позовній заяві вимог буде порушенням прав відповідача-1, який є рівним у своїх правах перед судом (п. 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України) має гарантоване право (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій») на розгляд справи у суді до підсудності якого вона віднесена.

При цьому судом враховуються положення частини першої ст. 555 ЦК України якою передбачено обов’язок поручителя в разі одержання вимоги кредитора повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Однак в даному випадку, позивачем не заявляються вимоги до поручителя про виконання обов’язку боржника, і відповідальність поручителя обмежується розміром неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, відповідно після виконання свого обов’язку до такого поручителя не переходять права кредитора у основному зобов’язанні, яким є договір укладений з ВАТ «Укргідроспецфундаментбуд» № СФО-77/01/08 від 01.01.2008р..

У одній справі фактично підлягає вирішенню два різних спори, а намагання вирішити спір щодо стягнення заборгованості з ВАТ «Укргідроспецфундаментбуд»у Господарському суді міста Києва створює ситуацію де визначення підсудності не залежить від процесуального закону а визначається позивачем шляхом укладення договору, що не може бути прийнято судом, оскільки за вказаних обставин будь-який спір що згідно процесуальному закону має вирішувались іншим судом, при укладенні договору поруки може бути передано на вирішення Господарського суду міста Києва, тобто саме за вибором позивача. Укладення договору поруки не є процесуальним законом яким слід керуватись при вирішенні питання щодо підсудності спору.

Вказані дії позивача оцінюються судом як намір створити штучну альтернативну підсудність даної справи, що не узгоджується з вищенаведеними правами, гарантіями, якими в силу закону наділений і ВАТ «Укргідроспецфундаментбуд».

Як про те зазначено у коментованій статті Господарського процесуального кодексу (ст. 58 ГПК України) господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Як про те зазначено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 № 11 «Про судове рішення»обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем 2 договору поруки, необхідним є з’ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги що виникли з договору поруки, судом має бути надана правова оцінка договору з точки зору його правової природи, настання строку виконання зобов’язання, наявності положень що передбачають солідарну/субсидіарну відповідальність боржника та ін., а в свою чергу при вирішенні вимог щодо відповідача 1 суд має надати оцінку укладеному між позивачем та відповідачем 1 договору, який за своєю правовою природою є договором поставки, визначити строк його дії, встановити чи є обставини на які зроблені посилання на наявну суму заборгованості підставою вважати їх такими що виникли при виконанні договору, і вирішення питання про стягнення з відповідача 1 суми боргу за договором поставки, жодним чином не залежить від вирішення питання про стягнення з відповідача 2 боргу за договором поруки.

Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись про стягнення з ТОВ «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»заборгованості по договору поруки з окремим позовом, який у встановленому порядку має бути розглянутий Господарським судом міста Києва згідно встановлених правил підсудності.

Відповідно до пункту 3 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача-2 суми 17 грн. за договором поруки не оплачені державним митом у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду також на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення від 12.11.2009р. про сплату держаного мита в розмірі 2187, 34 грн..

Відповідно до пп. „а” пункту 2 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” розмір ставки із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані недоліки є підставою для повернення позовної заяви згідно ст. 63 п. 3, 4, 5 ГПК України.

          Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.

Керуючись п. 3, 4, 5 частини першої ст.63 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»повернути без розгляду.

Повернути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»(01601, м. Київ, вул. Мечникова 2, п/р 26002962482901 у Філії ПУМБ у м. Києві, МФО 322755, ідент. код 32036829) державного мита в розмірі 2187, 34 грн. (дві тисячі сто вісімдесят сім гривень 34 копійки) сплаченого згідно платіжного доручення від 12.11.2009р., та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення № 1022 від 12.11.2009р..

Суддя Р.І. Самсін