Рішення № 8370066, 01.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/901.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітліфт-21»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Енергобуд»

про стягнення 207522,80 грн.

                                                                                          Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Король О.М. –директор, Завірюхін М.В. –представник за довіреністю № 155 від 16.08.2007р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :          

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Енергобуд»заборгованості за Договором № 52 на виконання оздоблювальних робіт в шахтах ліфтів, приямків, поставку, монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання на об’єкті: «Будівництво групи житлових будинків з об’єктами соціальної інфраструктури м. Київ, вул. Щорса, 44-а, секції № 1, № 2»від 25.03.2008р. в розмірі 207522,80 грн. основного боргу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено договір, відповідно до умов якого позивач виконав оздоблювальні роботи, за які відповідач розрахувався частково, в результаті чого за ним утворилася заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2009р. порушено провадження по справі № 53/9, розгляд справи призначено на 11.01.2010р.

          У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 11.01.2010р. повноважних представників сторін та невиконанням останніми вимог суду, викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2010р. розгляд справи було відкладено на 01.02.2010р.

В судовому засіданні 01.02.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних документів суду не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 101137 станом на 24.12.2009р.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.02.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Енергобуд»(Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Енергобуд» (Субпідрядник), було укладено договір № 52 на виконання оздоблювальних робіт в шахтах ліфтів, приямків, поставку, монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання на об’єкті: «Будівництво групи житлових будинків з об’єктами соціальної інфраструктури м. Київ, вул. Щорса, 44-а, секції № 1, № 2»(Договір).

П. 1.1. Договору сторони погодили, що Субпідрядник зобов’язується відповідно до проектної документації своїми силами і засобами здійснити оздоблювальні роботи по 8 шахтам ліфтів, приямків та виконати постачання, монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання в кількості 8 одиниць виробництва «OTIS», в 2 (двох) секціях житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 44-а (надалі –об’єкт монтажу), а саме: секція № 1: ліфт № 1 вантажопідйомністю 1000 кг на 25 зупинок, V-1,6 м/с з комплектами кріплень, з верхнім машинним приміщенням; ліфт № 2 вантажопідйомністю 400 кг на 25 зупинок, V-1,6 м/с з комплектами кріплень, з верхнім машинним приміщенням; ліфт № 3 вантажопідйомністю 400 кг на 25 зупинок, V-1,6 м/с з комплектами кріплень, з верхнім машинним приміщенням; ліфт № 4 вантажопідйомністю 1000 кг на 30 зупинок, V-1,6 м/с з комплектами кріплень, з верхнім машинним приміщенням, загальною кількістю чотири одиниці; секція № 2: ліфт № 1 вантажопідйомністю 1000 кг на 25 зупинок, V-1,6 м/с з комплектами кріплень, з верхнім машинним приміщенням; ліфт № 2 вантажопідйомністю 400 кг на 25 зупинок, V-1,6 м/с з комплектами кріплень, з верхнім машинним приміщенням; ліфт № 3 вантажопідйомністю 400 кг на 25 зупинок, V-1,6 м/с з комплектами кріплень, з верхнім машинним приміщенням; ліфт № 4 вантажопідйомністю 1000 кг на 30 зупинок, V-1,6 м/с з комплектами кріплень, з верхнім машинним приміщенням, загальною кількістю чотири одиниці (надалі –Ліфтове обладнання) на умовах, викладених у цьому договорі, а Генпідрядник зобов’язується прийняти від Субпідрядника поставлене обладнання та сплатити Субпідряднику оздоблювальні роботи по шахтам ліфтів, приямків, вартість обладнання, монтажні та пусконалагоджувальні роботи за цінами, визначеними додатками № 2, № 3.

Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника - достроково (ч.1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до розділу 2 Договору вартість договору складається з вартості оздоблювальних робіт по шахтам ліфтів та приямків, монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання і становить 1045135,20 грн. та вартості ліфтового обладнання ЗАТ «ОТІС»вартістю 3279360,00 грн. Загальна вартість договору складає 4324495,20 грн.

Розрахунки за ліфтове обладнання здійснюються шляхом поетапної оплати: 1-й етап –70% вартості ліфтового обладнання, зазначеного в п. 2.1.2. цього договору в сумі 2295552,00 грн. з ПДВ 20% - 382592,00 грн. Генпідрядник оплачує Субпідряднику протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цього договору на підставі рахунку-фактури від Субпідрядника (п. 2.2.1. договору). 2-й етап –30% вартості ліфтового обладнання, зазначеного в п. 2.1.2. цього договору в сумі 983808,00 грн. з ПДВ 20% - 163968,00 грн. Генпідрядник оплачує Субпідряднику за два тижні до відвантаження вищезазначеного обладнання на підставі рахунку-фактури від Субпідрядника (п. 2.2.2. договору).

Згідно з п. 2.3. договору протягом 5 (п’яти) банківських днів після прибуття ліфтового обладнання на об’єкт монтажу Генпідрядник перераховує на поточний рахунок субпідрядника аванс у розмірі 30% від вартості оздоблювальних та монтажно-пусконалагоджувальних робіт, що становить –313540,56 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 52256,76 грн.

Вартість оздоблювальних робіт по шахтам ліфтів та приямках визначається виходячи з фактично виконаних робіт в межах проекту (п. 2.5. договору). Договірна вартість робіт з монтажу та пусконалагоджуванню ліфтового обладнання є твердою, згідно з Додатками № 2, № 3 до даного Договору, які є його невід’ємною частиною (п. 2.7. договору).

Відповідно до п. 2.8. договору Субпідрядник щомісячно до 25 числа звітного місяця подає на підписання Генпідряднику акт виконаних робіт за формою КБ-2в, складений за фактично виконаними обсягами робіт, в межах проекту, та довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Генпідрядник підписує їх протягом 5-ти банківських днів чи подає мотивовану відмову.

Розрахунки за оздоблювальні та монтажно-пусконалагоджувальні роботи проводяться щомісячно на підставі довідки за формою КБ-3 та Акту виконаних робіт за формою КБ-2в до 20 числа місяця наступного за звітним, лише за виконанням Субпідрядником обов’язкової умови оформлення в складі виконавчої документації актів на сховані роботи, актів обстежень, обмірів, передачі Генпідряднику сертифікатів на матеріали, оформлення журналу виконаних робіт і таке інше на обсяг робіт, що пред’являється попередньо при прийманні робіт (п. 2.9. договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу ліфтове обладнання на загальну суму 3279360,00 грн. та виконав оздоблювальні роботи на загальну суму 266128,80 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № РН-00026 від 29.07.2008р., № РН-00030 від 26.08.2008р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серія НБЛ № 197727 від 26.08.2008р. та серія НБЛ№ 197701 від 29.07.2008р., та актами приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в за серпень, вересень, жовтень 2008р., та довідками про вартість виконаних підрядних робіт Ф.КБ-3.

З пояснень позивача слідує, що відповідач за ліфтове обладнання розрахувався, а за оздоблювальні роботи розрахувався частково, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 207552,80 грн., наявність якої також підтверджується доданими до матеріалів справи підписаним та погодженим у двосторонньому порядку Актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.06.2009р.

Згідно з довідкою за підписом директора та головного бухгалтера станом на 28.12.2009р. заборгованість відповідачем не погашена та становить суму в розмірі 207522,80 грн. (залучена до матеріалів справи).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих доказів вбачається, що позивач виконав зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості виконаних робіт (п. 2.9. Договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору виконані позивачем роботи в повному обсязі не оплатив.

          Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітліфт-21»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Енергобуд»207522,80 грн. основного боргу обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплати держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 547, 549, 551, 625, 629, 837,838, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Енергобуд» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 58; ідентифікаційний код 33230664 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітліфт-21»(01042, м. Київ, вул.. Патріса Лумумби, 15-А; ідентифікаційний код 34350725) основний борг в розмірі 207 522 (двісті сім тисяч п’ятсот двадцять дві) грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 075 (дві тисячі сімдесят п’ять) грн. 23 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.