Рішення № 8370036, 04.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/10804.02.10 За позовомАкціонерно –комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" До

Третя особа

про 1) Київської міської ради

2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Головне управління державного казначейства України у м. Києві

Стягнення 1634974,83 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

від позивача

від відповідачів

від третьої особи Геленко А.М. - представник

1) Фрідман О.О. –представник

2) Долгополова В.Ю. – представник

Гирявець М.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Київської міської ради на користь позивача суму авансу у розмірі 1634974,83 грн.

Позивач заявою від 25.11.2009 змінив позовні вимоги та просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму авансу у розмірі 1634974,83 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою викупу земельної ділянки та відповідно до угоди укладеної між позивачем та відповідачем -2, 03.09.2004 позивач сплатив аванс у розмірі 1634974,83 грн. за земельну ділянку розташовану за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі. Проте, до сьогоднішнього часу, відповідачем –1 не прийнято а ні рішення про продаж вказаної земельної ділянки позивачу а ні про відмову у продажу. Однак, відповідач –1 в судовому порядку розірвав договір оренди земельної ділянки розташованої за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі, який був укладений строком на 50 років. За таких обставин, відповідач –1 своїми фактичними діями відмовив позивачу у викупі зазначеної земельної ділянки. Таким чином, відповідач -1 набув суму авансу без достатньої правової підстави, а тому відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України зобов’язаний повернути її.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує та зазначає, що кошти у розмірі 1634974,83 грн. були сплачені позивачем на виконання угоди, яка була укладена між позивачем та відповідачем - 2, а тому вимоги до відповідача -1 є безпідставними. Крім того, вказує на те, що єдиною підставою для повернення сплаченої позивачем суми авансу є рішення Київської міської ради про відмову у продажу земельної ділянки, яке в даному випадку відсутнє.

Відповідач –2 також проти задоволення позову заперечує з огляду на те, що відповідно до п. 6 угоди, укладеної між позивачем та відповідачем –2 кошти отримані за даною угодою повертаються лише у випадку відмови Київської міської ради від продажу земельної ділянки. Оскільки рішення про відмову від продажу земельної ділянки Київська міська рада не приймала, то й відсутні підстави для повернення сплаченої позивачем, на виконання угоди, суми авансу.

Третя особа у своїх письмових поясненнях зазначає, що не є учасником спірних відносин, прав та охоронюваних законом інтересів позивача, не порушувала.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

11.07.2002 Київською міською радою прийнято рішення "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" № 119/119, яким в п. 29 вирішено: затвердити проект відведення земельної ділянки Акціонерно –комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва; передати Акціонерно –комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 0,40 га для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва.

08.11.2002 між позивачем та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва, який зареєстрований за № 82-6-00063.

Відповідно до п.1.1 договору позивач передає, а відповідач приймає в дострокову оренду на 50 років земельну ділянку, місце розташування якої перетин вулиць Червоноармійської та Ковпака у м. Києві, розміром 0,3977 га для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку в межах, які перенесені у натурі (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною договору.

Як зазначає позивач, у 2004 році керівництвом Банку було прийнято рішення про викуп вищевказаної земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.2 рішення Київської міської ради від 26.09.2000 №14/991 "Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві", далі Рішення - №14/991, рішення про надання земельних ділянок та про оформлення права користування землею особам, які подали клопотання про купівлю відповідних земельних ділянок, приймаються після сплати такими особами авансу в розмірі 15 % від грошової оцінки цих земельних ділянок.

Відповідно до п. 3 Рішення №14/991 організацію виконання цього рішення покладено на Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

25.08.2004 між Головним Управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі –відповідач-2) та Акціонерно –комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (надалі –позивач) було укладено угоду № 305 (надалі –Угода).

Відповідно до п. 1 Угоди позивач у відповідності до Рішення Київської міської ради від 26.09.2000 № 14/991 "Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві" сплачує аванс в сумі 1634974,83 грн. за земельну ділянку площею 0,3977 га, розташовану за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва (надалі - земельна ділянка).

Згідно п. 2 Угоди перерахування коштів, зазначених у пункті 1 цієї Угоди, здійснюється на р/р 37116001002659 в УДК в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26199097 (одержувач: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) протягом 10 банківських днів, з дня реєстрації угоди в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 4 Угоди на відповідача покладено зобов’язання в межах своєї компетенції організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, зазначеної в п. 1 цієї Угоди, в максимально короткий термін.

Згідно п. 5 Угоди кошти, сплачені авансом, зараховуються до суми договору купівлі-продажу Земельної ділянки і не повертаються Банку, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у п. 1 цієї Угоди.

Зобов'язання по сплаті авансу у сумі 1634794,83 грн. за земельну ділянку позивачем виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 03.09.2004 № 708 та не заперечується відповідачем-2.

Позивач листами від 28.02.2006, від 16.10.2006 звертався до Київської міської ради про винесення на сесію питання про продаж земельної ділянки позивачу.

Відповідач –2 листами від 17.01.2006 № 09-352/686 та від 22.11.2006 № 09-366/33678 повідомляв позивача про те, що готується на розгляд Київської міської ради проект рішення про відмову у продажу позивачу земельної ділянки розташованої за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва.

Станом, на день прийняття судом рішення, Київською міською радою не приймалось рішення а ін про продаж вказаної земельної ділянки позивачу а ні про відмову у продажу, що також підтверджується відповідачами.

26.07.2007 року Київською міською радою було прийнято рішення №128/1962 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", яким відмінено пункт 29 рішення Київської міської ради від 11.07.2002 року "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2008 №4/11 за позовом Київської міської ради до Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" розірвано договір оренди земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва укладений між позивачем та відповідачем та зареєстрований за № 82-6-00063.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2008 у справі № 4/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 26.02.2009 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 23.12.2008 у справі № 4/11.

Судові рішення по справі № 4/11 мотивовані тим, що Акціонерно – комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" не використовує земельну ділянку надану в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку за цільовим призначенням, будівництво не розпочинав, а тому відповідно до ст. п. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У зв’язку з розірванням договору оренди у судовому порядку, позивач звернувся до відповідача-1 з листом від 05.01.2009, в якому просив розірвати угоду № 305 та повернути суму авансу у розмірі 1634974,83 грн.

Станом, на день прийняття судом рішення, угода № 305 в добровільному або судовому порядку не розірвана, сума авансу позивачу не повернута.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Згідно з пункту 5 статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (стаття 128 земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України із змінами та доповненнями органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада чи державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови. (в редакції що діяла до 04.06.2008); орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (в чинній редакції).

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Як встановлено судом вище, Київська міська рада не приймала рішення а ні про продаж земельної ділянки позивачу а ні про відмову у продажу земельної ділянки.

Суд відзначає, що порушення відповідачем – 1 строку розгляду заява про продаж землі та не прийняття ним рішення а ні про продаж земельної ділянки позивачу а ні про відмову у продажу земельної ділянки протягом місячного строку, не може розглядатись як відмова у продажу земельної ділянки.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У відповідності до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Обов’язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належних доказів, в розумінні зазначених норм закону, що свідчать про те, що саме відповідачами порушені умови угоди № 305 до суду не надано.

Посилання позивача на те, що необхідною умовою для купівлі земельної ділянки є наявність у зацікавленої особи документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою, а оскільки відповідачем –1 розірвано договір оренди, то відповідач –1 своїми фактичними діями відмовив позивачу у продажу земельної ділянки, судом не приймається, оскільки частиною 4 ст. 128 Земельного кодексу України передбачено порядок продажу земельної ділянки особам, які подали заяви про придбання земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, п. 2.5 рішення Київської міської ради "Про визначення тимчасового продажу земельних ділянок в м. Києві" від 14.03.2002 № 304/1738 передбачений перелік додаткових документів, які повинні подати особи у разі придбавання земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено права на придбавання земельної ділянки особами, у користуванні яких не перебувають такі земельні ділянки.

За таких обставин, розірвання відповідачем –1 в судовому порядку договору оренди земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва, не може розглядатись судом як фактичні дії, що свідчать про відмову відповідачем –1 у продажу зазначеної земельної ділянки позивачу. Навпаки обставини, що встановлені судовими інстанціями під час розгляду справи № 4/11 свідчать про порушення позивачем як умов договору оренди так і норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем належними засобами доказування не доведено суду тієї обставини, що внаслідок будь-яких дій відповідачів було допущено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки як вбачається з п. 5 Угоди № 305 від 25.08.2004 кошти сплачені авансом повертаються позивачу у разі відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа, зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Позивачем не доведено, що відповідачі набули кошти у розмірі 1634974,83 грн. без достатньої правової підстави, оскільки вказані кошти були сплачені на підставі угоди № 305, або підстава, на якій ці кошти були набуті, згодом відпала, оскільки, станом на день прийняття судом рішення, угода № 305 є чинною, не розірваною або визнаною недійсною.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів того, що Київською міською радою було відмовлено позивачу у продажу земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва та приймаючи до уваги положення ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України, якою позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Е.О. Шевченко