Рішення № 8369940, 09.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/30309.12.09 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн"

субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 21 527, 57 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Лагутін О.О. предст. за дов.,

від відповідача І не зявились

від відповідача ІІ не зявились

Обставини справи :

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" та субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 21 527, 57 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору поставки № 1 від 28.01.08.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2009 порушено провадження у справі № 43/303 та призначено її розгляд на 26.08.2009.

Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, повноважні представники сторін в судове засідання не зявилися, вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконали.

У звязку з незявленням в судове засідання представників сторін, невиконанням ними вимог ухвали суду, необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 25.09.09.

Відповідачі відзив на позовну заяву не надали, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконали, у судове засідання представники відповідачів не зявилися.

У звязку з незявленням в судове засідання представників Відповідача, невиконанням ними вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні представник Позивача надав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої відмовляється від позовних вимог в частині стягнення заборгованості з Відповідача І та просить стягнути з Відповідача ІІ - 10184, 26 основного боргу, 2351, 27 грн. інфляційних нарахувань, 399, 00 грн. пені, 2176, 36 грн. 25 % річних, 2546, 07 грн. 25 % за користування чужими коштами та 5092, 13 грн. штрафу.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки та майно Відповідача-ІІ в межах заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачені підстави та заходи забезпечення позову, а саме: господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню, оскільки, Позивачем не додано жодних доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, представники Відповідачів в судове засідання призначене на 09.12.09 не зявилися.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.08 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мануфактура” (далі-Позивач) та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (далі Відповідач - ІІ) було укладено Договір № 1 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобовязався поставляти Відповідачу продукцію, а Відповідач зобовязався приймати та проводити розрахунки за неї.

На виконання умов договору Позивач здійснив поставку товару Відповідачу, що підтверджується відповідними видатковими накладними переліченими в позовній заяві на загальну суму 23 284, 94 грн.

Відповідно до п.3.3 Договору Відповідач ІІ зобовязувався здійснювати розрахунок за отриману продукцію протягом 10 календарних днів з моменту її отримання.

Відповідач свої зобовязання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриману продукцію не оплатив.

Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача-ІІ за Договором № 1 від 28.01.08 складає: 10184, 26 основного боргу, 2351, 27 грн. інфляційних нарахувань, 399, 00 грн. пені, 2176, 36 грн. 25 % річних, 2546, 07 грн. 25 % за користування чужими коштами та 5092, 13 грн. штрафу. Сплата штрафу та пені передбачена п. 8.2 Договору, сплата 25 % річних та 25 % від суми заборгованості за користування чужими коштами передбачено п. п. 8.3 та 8.4 Договору.

10.06.08 між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" (далі Відповідач І) було укладено Договір поруки № 10/06/08-01Ю за умовами якого Позивач сплачує Відповідачу-І грошові кошти в розмірі 1018, 49 грн., що складає 10 % від суми заборгованості у випадку виконання своїх обовязків за Договором Поруки, а у випадку не виконання Позивач має право вимагати від Відповідача І сплати грошових коштів в розмірі 500, 00 грн. за невиконання умов вказаного Договору.

Отже, за розрахунком Позивача заборгованість Відповідача-І на момент звернення до суду складала 500, 00 грн. основного боргу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням цього зобовязання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з Відповідача ІІ підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.4 Договору передбачено інший розмір процентів у розмірі 25 %.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача - ІІ - 25 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача ІІ пені, штрафу та 25 % річних за користування чужими коштами підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

В судовому засіданні від Позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення заборгованості з Відповідача І.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи клопотання Позивача про відмову позову, яка не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін у справі чи третіх осіб та не суперечить законодавству, провадження у справі № 43/303 в частині стягнення з Відповідача - І основного боргу у розмірі 500, 00 грн. підлягає припиненню.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача - ІІ, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача ІІ пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (80000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31513808) 10184, 26 основного боргу, 2351, 27 грн. інфляційних нарахувань, 399, 00 грн. пені, 2176, 36 грн. 25 % річних, 2546, 07 грн. 25 % за користування чужими коштами та 5092, 13 грн. штрафу, 215 (двісті пятнадцять) гривень 27 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" 500, 00 грн. основного боргу припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Суддя М.В.Пасько