Рішення № 8369875, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/60525.01.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Крістар»

до           Центральної районної дитячої поліклініки № 1 Голосіївського району м. Києва

про                     стягнення 17 164, 49 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:           Тімофєєв О.А. –представник за довіреністю від 02.12.2009 року;

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крістар»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Центральної районної дитячої поліклініки № 1 Голосіївського району м. Києва про стягнення 17 164, 49 грн. за договором № 162 від 13.03.2008 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідності з укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки позивач поставив відповідачу стоматологічні матеріали. За поставлений товар відповідач провів частковий розрахунок і станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за поставлений товар становить 13 419, 80 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості та нараховану суму пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.12.2009 року.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 08.12.2009 року розгляд справи відкладено до 28.12.2009 року у зв’язку із неявкою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2009 року розгляд справи відкладено до 25.01.2010 року у зв’язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази по справі.

Ухвалою заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 року продовжено строк вирішення спору по справі № 27/605 на один місяць.

У судовому засіданні 25.01.2010 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 25.01.2010 року не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.

Оскільки, відповідач про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

13.03.2008 року між Центральною районною дитячою поліклінікою № 1 Голосіївського району м. Києва (надалі –покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крістар»(надалі –постачальник) був укладений договір постачання № 162 (надалі –договір).

Згідно із пунктом 1.1 договору постачальник передає у власність покупця цементи пломбувальні та інші стоматологічні матеріали і вкладки, зазначені в асортименті, кількості, за цінами та у термін, які зазначені у видаткових накладних, що додаються до кожного замовлення.

На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 17 599, 82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами видатковими накладними, а саме № К-157804 від 01.10.2008 року на суму 1217, 90 грн., № К-157806 від 01.10.2008 року на суму 547, 20 грн., № К-157808 від 01.10.2008 року на суму 2129, 00 грн., № К-157810 від 01.10.2008 року на суму 2492, 80 грн., № К-157811 від 01.10.2008 року на суму 3867, 00 грн., № К-157812 від 01.10.2008 року на суму 460, 80 грн., № К-157958 від 01.10.2008 року на суму 3867, 00 грн., № К-157962 від 01.10.2008 року на суму 2730, 12 грн. та № К-157967 від 01.10.2008 року на суму 288, 00 грн.

Даний товар був отриманий уповноваженими представниками відповідача Хищенко Е.І. та Стадник Т.В., які діяли на підставі довіреностей серія НБЛ № 751245 від 01.10.2008 року, серія НБЛ № 751244 від 01.10.2008 року, серія НБЛ № 751246 від 01.10.2008 року та серія НБЛ № 751243 від 24.09.2008 року.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за поставлений товар здійснюється на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Відповідач здійснив частковий розрахунок за поставлений товар, перерахувавши на рахунок позивача 21.05.2009 року 3867, 00 грн. та 313, 02 грн.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 13419, 80 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частина 7 статті 51 Бюджетного кодексу України визначає, що після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов’язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Згідно із п. 11.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту підпису, та діє по 31 грудня 2008 року.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Таким чином, з урахування положень частини 7 статті 51 Бюджетного кодексу України відповідач зобов’язаний був оплатити за поставлений товар після затвердження кошторисних призначень загального та спеціального фонду, прийняття розпорядником бюджетних коштів рішення про оплату робіт та подання ним доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства, але у будь-якому випадку до закінчення строку дії договору, а саме до 31.12.2008 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судові засідання не з’явився, належних доказів, які б підтверджували здійснення оплати за поставлений товар, не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 13 419, 80 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 744, 69 грн. за період з 31.10.2008 року по 02.11.2009 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 7.2 договору при умові не дотримання даного договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент виникнення такої заборгованості) від несплаченої суми за кожен день такої затримки, до моменту повного погашення заборгованості за поставлений товар.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як було вищезазначено, відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за поставлений товар здійснюється на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Відповідач не надав суд жодних доказів затримання бюджетного фінансування, а тому останній повинен був розрахуватися за поставлений товар у строк до 31.10.2008 року.

Враховуючи зазначене прострочення зобов’язання щодо оплати за поставлений товар має місце з 01.11.2008 року.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком пені, оскільки позивачем не враховано законодавчообмежений термін (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), за який можна стягувати пеню.

Розмір пені, за розрахунком суду, становить:

17 599, 82 грн. (заборгованість) * 24% * 61 (з 01.11.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 703, 99 грн.

17 599, 82 грн. (заборгованість) * 24% * 121 (з 01.01.2009 року по 01.05.2009 року) / 365 = 1 400, 27 грн.

Таким чином, загальний розмір пені становить 2104, 26 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 692, 631, 712 ЦК України, статтями 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Центральної районної дитячої поліклініки № 1 Голосіївського району м. Києва (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 53; код ЄДРПОУ 26252957) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крістар»(01042, м. Київ, вул. Чеська, 4, кв. 101; код ЄДРПОУ 30371191) заборгованість у розмірі 13 419 (тринадцять тисяч чотириста дев’ятнадцять) грн. 80 коп., пеню у сумі 2104 (дві тисячі сто чотири) грн. 26 коп., 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 23 коп. державного мита та 213 (двісті тринадцять) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 02.02.2010 року