Рішення № 8369866, 09.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/181-52/14109.12.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз»до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»про стягнення 8041 459,19грн. в частині стягнення 6949543,24 грн. пені за безпідставне не підписання актів за договором за участю представників позивача –Самойленка К.В., довіреність № 182/320 від 16.01.2009р., відповідача Бойка Д.М., довіреність № 2Д-08 від 29.12.2008р. ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення (враховуючи збільшення позовних вимог) 6402 416,56грн. основного боргу, 1505620,95 інфляційних збитків, 169543,06 грн., 3% пені, 506 325,97грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, а також 6949543,24 грн. пені за безпідставне не підписання актів.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2009 року порушено провадження у справі в частині стягнення 6949543,24 грн. пені за безпідставне не підписання актів за договором та призначено в цій частині справу до розгляду на 08.04.2009 року.

У судових засіданнях 08.04.2009 року, 20.05.2009 року, 24.06.2009 року, 02.09.2009 року, 23.09.2009 року та 18.11.2009 року оголошувались перерви відповідно на 20.05.2009 року, 24.06.2009 року, 02.09.2009 року, 23.09.2009 року та 18.11.2009 року та 09.12.2009 року.

В судовому засіданні 08.04.2009 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував.

Через канцелярію суду 08.04.2009 року та 24.04.2009 року позивач надав пояснення у справі.

У судовому засіданні 09.12.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов в частині стягнення 6949543,24 грн. за безпідставне не підписання актів за договором підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, 30 січня 2007 року сторони уклали договір про надання послуг з транспортування природного газу № 75/1-15/66Тр-07 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався здійснювати транспортування природного газу, а відповідач - сплатити вартість цих послуг.

Пунктом 6.2. договору сторони встановили, що замовник здійснює попередню оплату послуг на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем, в наступному порядку: до 5 числа місяця надання послуг - 40 відсотків від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць; до 10 числа місяця надання послуг - 40 відсотків від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць; остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі актів, зазначених в пунктах 4.1. та 4.2. договору, до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно пунктів 4.1. та 4.2. договору надання послуг з транспортування газу щомісячно оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу, а також акта здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення.

За пунктом 4.3. договору сторони зобов’язані підписати акти, зазначені в п.п.4.1. та 4.2. даного договору, за місяць, в якому фактично виконавець надав замовникові послуги з транспортування природного газу і послуги з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення до п’ятого числа місяця наступного за місяцем , в якому фактично надавались послуги.

У лютому 2007 - лютому 2008 року позивач надав послуги з транспортування природного газу на загальну суму 6980242,475 грн., з яких відповідач сплатив лише 577825,92 грн. 24 коп.

Факт надання послуг на зазначені суми позивач підтверджує копіями реєстрів фактично протранспортованих обсягів природного газу, а також копіями актів виконання послуг з транспортування природного газу.

Направлення примірників цих актів на адресу відповідача підтверджується копіями квитанцій поштових відправлень.

Позивач направив відповідачу для підписання акти відповідно до п.4.1.та 4.2. за період з лютого 2007 року по лютий 2008 року, що підтверджується копіями квитанцій поштових відправлень та описами вкладеннями у цінний лист, які містяться в матеріалах справи, та не заперечується сторонами.

Зазначені акти станом на час розгляду справи не підписані відповідачем, що підтвердили представники сторін в судовому засіданні.

Відповідно до 7.5. договору у випадку не підписання актів у встановлені строки, сторона, яка не підписала будь-який акт, сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5 % вартості планових обсягів газ у відповідному місяці за кожен день прострочення виконання зобов’язання , але не більше подвійної облікової ставки , встановленої НБУ, яка діяла в період, протягом якого відбувалася затримка виконання зобов’язання за кожний факт на підписання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Частина 6 ст. 4 ЦК України передбачає, що цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання (ч. 2 ст. 9 ЦК України).

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, в силу ст. 1 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Враховуючи вищевказані положення чинного законодавства, норми ГК України є спеціальними нормами щодо встановлення відповідальності за правопорушення у сфері господарювання за господарськими зобов'язаннями суб'єктів господарювання. При цьому, чинне законодавство не передбачає забезпечення неустойкою виключно грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з не виконанням зобов'язання щодо підписання вищезазначених актів у встановлені спірним договором строки нараховано 6949543,24 грн. грн. пені відповідно до наданого розрахунку.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 1000000 грн. В позові в частині стягнення 5949543,24 пені за безпідставне не підписання актів за договором судом відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов в частині стягнення 6949543,24 грн. пені за безпідставне не підписання актів за договором задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»(01001, м. Київ, вул.Б. Хмельницького, 6, код 34003224) на користь Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз»(61022, м.Харків, Держпром, 4 під’їзд, 3 поверх, код 34003224) 1000000 (один мільйон) грн. 00 коп. пені .

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С.Чебикіна