Рішення № 8369842, 14.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/64414.01.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

До Головного управління МВС України в Київській області

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача                    Скочко О.О. –предст.,

Від Відповідача          Алейнічева Ю.В. –предст.,

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління МВС України в Київській області та просить, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.12.2009, стягнути з Відповідача 25062,01 грн. основного боргу, 836,83 грн. пені, 646,18 грн. інфляційних втрат та 117,11 грн. –3% річних від простроченої суми заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 383 від 01.01.2008 в частині оплати наданих телекомунікаційних послуг.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в кошторисі доходів і видатків на 2009 рік на послуги зв’язку кошти взагалі не передбачені, власними коштами погасити борг неможливо та оплачувати поточні витрати, на які фінансування відсутнє, оскільки всі кошти, які отримує Відповідач направлені на виплату заробітної плати співробітникам. Відповідач зазначив, що по мірі надходження коштів з Державного бюджету України на реєстраційний рахунок коштів на видатки послуг зв’язку, вони будуть терміново перераховані на рахунок Позивача. З урахуванням викладеного Відповідач просив провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; відсутній предмет спору; є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Оскільки Відповідачем не наведено жодних із зазначених вище обставин, заявлене Відповідачем клопотання про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 між Головним управлінням МВС України в Київській області та Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі центру електрозв’язку № 3 Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»укладено Договір № 383 про надання послуг електрозв’язку (далі –Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов’язався надати послуги електрозв’язку, а Відповідач, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання приймати та оплачувати надані послуги.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 383 від 01.01.2008 є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.3 Договору про надання послуг електрозв’язку передбачено, що Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Як вбачається з пункту 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги. Аналогічні положення містяться в Постанові Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов’язань по оплаті наданих послуг в період з 01.09.2008 по 01.12.2009 за Головним управлінням МВС України в Київській області утворилась заборгованість в розмірі 25062,01 грн. (Акт звірки взаєморозрахунків за послуги зв’язку між сторонами станом на 01.12.2009).

Таким чином, Позивач свої зобов’язання за Договором № 383 від 01.01.2008 про надання послуг електрозв’язку виконав в повному обсязі, а Відповідач вчасно не розрахувавшись по Договору за отримані телекомунікаційні послуги, порушив взяті на себе договірні зобов’язання, в результаті чого заборгував перед Позивачем 25062,01 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що в разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

З огляду на викладене та наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості за надані послуги, суд вважає необхідним задовольнити вимоги про стягнення з Відповідача 836,83 грн. пені.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а також сплатити неустойку, встановлену договором або законом.

Судом визнаються обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення 646,18 грн. інфляційних витрат за весь час прострочення.

Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періоду прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління МВС України в Київській області (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15-А, код 08592218) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру електрозв’язку № 3 Київської обласної філії (02098, м. Київ, пр. П.Тичини, 6, код 01184901) 25062,01 грн. заборгованості, 836,83 грн. пені, 117,11 грн. - 3% річних від суми заборгованості, 646,18 інфляційних втрат, 266,62 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 01.02.2010