Рішення № 8369816, 25.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/77725.12.09 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

ДоЖитлово-будівельного кооперативу «Колос - 1»

Простягнення 128952, 66 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Маяковська В.В. – дов. № Д07/2009/09/28-1 від 28.09.2009 року;

Цурка Н.О. - -дов.№ Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009 року;

від відповідача Маєвська М.Д. –голова правління;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Колос - 1»про стягнення 88253, 07 грн. основного боргу, 34350, 94 грн. інфляційних втрат, 6348, 64 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч умовам угоди про реструктуризацію заборгованості, не виконав в повному обсязі зобов’язання щодо повноти та своєчасності сплати розстроченої заборгованості.

Ухвалою від 12.11.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.12.2009 року.

В судовому засіданні 07.12.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та додаткові документи.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.12.2009 року проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов, а також надав додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 07.12.2009 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошене перерву до 25.12.2009 року.

Представник відповідача 09.12.2009 року через відділ діловодства господарського суду надав письмові заперечення на позов, яке підтримав в судовому засіданні 25.12.2009 року та просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити в позові.

В судовому засіданні 25.12.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.12.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Колос- 1»(далі –абонент, відповідач) було укладено договір № 031-2336-3 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. 2.1.1, 2.3.1, 2.3.2 позивач зобов'язувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно Додатком № 1 до даного Договору, а відповідач зобов’язувався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку №1 до Договору не допускаючи їх перевищення та своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії, виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 Договору.

24.03.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 287-04 про реструктуризацію заборгованості за Договором № 312336 від 20.10.1999 року на постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - Угода), яка є невід'ємною частиною Договору.

В силу положень п.п 1, 2 даної Угоди, боржник (відповідач) визнає та підтверджує заборгованість перед кредитором (позивачем) за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.10.1999 року № 312336 сумою 88253, 07 грн. станом на 01.03.2004 року за період з 01.01.2001 року -01.03.2004 року.

Відповідач зобов’язувався сплатити суму зазначену в п. 1 Угоди протягом 04.2004 - 03.2009 років.

Боржник разом з сплатою суми зазначеної в п. 1 Угоди, зобов’язувався оплачувати поточне споживання згідно з Договором на постачання теплової енергії в гарячій воді.

З огляду положень Додатку № 1 до Угоди, відповідач зобов’язувався сплачувати суму заборгованості протягом 04.2004 по 03.2009 років щомісячними платежами у сумі 1470, 88 грн. в строк до 15 числа кожного місяця.

Проте відповідач, свої зобов’язання передбачені умовами Угоди та додатку до неї не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за Угодою в сумі 88253, 07 грн. за період з квітня 2004 р. по березень 2009 року.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідач під час розгляду справи, звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ч.ч. 2 - 5 ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна заява була подана до суду 10 листопада 2009 року, що підтверджується відміткою канцелярії на її титульній сторінці.

Оскільки позивач про поновлення строків позовної давності не просить, докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 42655, 79 грн. за період з листопада 2006 року по березень 2009 року в межах трирічного строку позовної давності.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд, стягнути на свою користь 34350, 94 грн. інфляційних втрат та 6348, 64 грн. 3 % річних.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно до графіку погашення заборгованості відповідач зобов’язувався щомісячно в строк до 15 числа вносити платежі в сумі 1470, 88 грн.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

          Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних в межах трирічного строку позовної давності та розрахунку позивача, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 12806,94 грн. та 3 % річних в сумі 2130,16 грн., за період з 16.11.2006 року по 31.08.2009 року.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Колос-1»(03035, м. Київ, вул. Урицького, 31, код ЄДРПОУ 22907568) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 42655 (сорок дві тисячі шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 79 коп. основного боргу за Угодою по реструктуризацію заборгованості № 287-04, 12806 (дванадцять тисяч вісімсот шість) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 2130 (дві тисячі сто тридцять) грн.) грн. 16 коп. 3 % річних, 575 (п’ятсот сімдесят п’ять) 93 коп. державного мита та 105 (сто п’ять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

03.02.2010р.