Рішення № 8369713, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/3125.01.10 За позовомАкціонерної енергетичної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

доУкраїнського молодіжного аерокосмічного об’єднання “Сузір’я”

простягнення 49 494,58 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники сторін:

від позивачаІваненко І.П. –представник за довіреністю від 10.07.2009 р. № Д07/2009/07/10-7

від відповідача Клінков В.П. –представник за довіреністю від 22.01.2010 р. № 05/01 25.01.2010 р. у судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергетична компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулася до Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання “Сузір’я” з позовом від 25.11.2009 р. № 048-71-13653 про стягнення 42 161,87 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію відповідно до договору від 22.06.2007 р. № 50800, 3 929,78 грн. пені, 2 651,25 грн. інфляційної складової боргу, 751,68 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/31 від 04.12.2009 р., яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.12.2009 р.

25.12.2009 р. розгляд справи № 46/31 було відкладено на 25.01.2010 р. з огляду на неявку представника відповідача, невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі у повному обсязі та необхідність витребування нових документів.

У судове засідання, призначене на 25.01.2010 р., з’явилися представники сторін.

Представник позивача надав суду для залучення до матеріалів справи витребувані ухвалою від 25.12.2009 р. додаткові докази по справі, під час розгляду спору по суті заявлені вимоги, мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати поставленої на його користь електричної енергії підтримав у повному обсязі. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір від 22.06.2007 р. № 50800 з додатками, розрахунок ціни позову, розрахунок основного боргу, звіти про використану електроенергію за спірний період, рахунки-розшифровки на її оплату.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав неправомірного, на його думку, нарахування об’ємів використаної об’єднанням електроенергії, зважаючи на неправильну роботу обчислювальних приладів, встановлених позивачем. Письмового відзиву на позовну заяву або ж пояснень по суті спору до матеріалів справи відповідачем надано не було.

Крім того, представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для звернення відповідача до позивача з вимогою підтвердити факт того, що показники лічильника, котрий працював в об’єднанні, були більшими, ніж фактичний обсяг споживання електричної енергії.

Судом відхилено заявлене представником відповідача усне клопотання, оскільки враховуючи, що провадження у справі № 46/31 було порушено 04.12.2009 р., відповідач мав достатньо часу для вчинення дій, спрямованих на отримання необхідних доказів для підтвердження своїх заперечень проти позову, а крім того, суд обмежений процесуальним строком розгляду справи, встановленим ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Також, суд враховує той факт, що об’єми споживання електричної енергії у спірний період визначені самим відповідачем у відповідних звітах, копії яких містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.06.2007 р. Акціонерною енергетичною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” та Українським молодіжним аерокосмічним об’єднанням “Сузір’я” укладено договір № 50800 (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався постачати електричну енергію, а відповідач —своєчасно здійснювати її оплату.

Відповідно до п. 5 додатку 2.1 до договору щомісячно 22 числа споживач (відповідач) зобов’язаний направляти свого представника до позивача для подання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності. Крім того, споживач надає підписаний акт приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Згідно з п. 13 додатку 2.1 до договору споживач до 3 числа поточного місяця здійснює оплату вартості активної електричної енергії розрахункового періоду платежем у розмірі 100 % від заявленого (договірного) обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, довідкою про стан розрахунків та платежі, звітами про використану електроенергію за період з 01.06.2009 р. по 01.10.2009 р., рахунками-розшифровками на її оплату стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду електричної енергії на загальну суму 61 728,59 грн., а також оплати останнім її вартості у розмірі 24 059,54 грн. Також, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 4492,82 грн. за угодою про реструктуризацію заборгованості від 13.08.2008 р. № 57-08-е до договору № 50800.

Розглядаючи даний спір, суд враховує наведені представником відповідача усні заперечення проти позову щодо неправильної роботи пристроїв постачання та обліку електроенергії, що були встановлені позивачем на території Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання “Сузір’я”, але не вважає їх підставою для відмови у задоволенні заявленого позову, оскільки матеріали справи містять звіти про використану відповідачем електроенергію за підписом його уповноваженого представника і з відбитком печатки об’єднання, якими підтверджуються саме ті об’єми постачання позивачем та споживання відповідачем електроенергії, вартість яких, за вирахуванням часткової оплати, заявлена до стягнення. Крім того, представник відповідача стверджував у судовому засіданні, що після проведення ремонтну обладнання стороннім спеціалістом та замінити позивачем обладнання (лічильників), об’єми споживання електроенергії зменшилися. На думку суду, такі посилання відповідача не спростовують обставин справи, підтверджених належними доказами за спірний період часу (з 01.06.2009 р. по 01.11.2009 р.).

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати за договором та угодою про реструктуризацію суду не надано, а також не спростовано достовірними даними наявність заборгованості в сумі 42161,87 грн., позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 3 929,78 грн. пені, 2 651,25 грн. інфляційної складової боргу, 751,68 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію та інших платежів, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Разом з тим, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, а проведений позивачем розрахунок —здійснено правильно. Разом з тим, суд вважає за можливе скористатися правом, передбаченим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України. Так, вказаними нормами законодавства встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Тому, враховуючи відсутність відомостей від позивача про негативні для підприємства наслідки неналежного виконання відповідачем обов’язку з оплати спожитої електричної енергії, суд зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 300,00 грн.

Таким чином, на користь позивача стягненню підлягають 300,00 грн. пені, 2 651,25 грн. інфляційної складової боргу, 751,68 грн. 3 % річних.

Виходячи з вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання “Сузір’я” (02091, м. Київ, вул. Тростянецька, 12, ідентифікаційний код 00048981) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 42 161 (сорок дві тисячі сто шістдесят одну) грн. 87 коп. боргу, 300 (триста) грн. пені, 2 651 (дві тисячі шістсот п’ятдесят одну) грн. 25 коп. інфляційної складової боргу, 751 (сімсот п’ятдесят одну) грн. 68 коп. 3 % річних, 494 (чотириста дев’яносто чотири) грн. 95 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Дата підписання: 03.02.2010 р.