Рішення № 8369716, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/52826.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Адміністратор недержавних пенсійних фондів «Пенсійний капітал» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

про стягнення 346437,04 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Тітаренко В.В. (генеральний директор);

від відповідача: Бітнер Н.С. (довіреність № 5-06/33 від 06.11.2009р.).

В судовому засіданні 26 січня 2010 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адміністратор недержавних пенсійних фондів «Пенсійний капітал» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення 346437,04 грн., в тому числі процентів за користування вкладом в сумі 170510,14 грн., пені в сумі 14268,49 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 161658,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконувалися умови договору про депозитний вклад № 40 від 10 січня 2007 року (надалі - Договір) у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість на загальну суму 346437,04 грн.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечує проти вимог позивача, вказуючи при цьому, що правові підстави для нарахування процентного доходу за Договором - відсутні, також вважає, що вимоги про стягнення пені та інфляційних нарахувань за весь час прострочення –є необґрунтованими та безпідставними, посилаючись при цьому на призначення в банку тимчасової адміністрації Постановою правління НБУ № 53 від 06.02.2009р.

Ухвалою від 27.10.2009р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 24.11.2009р. Ухвалою від 24.11.2009р. розгляд справи відкладено до 26.01.2010р.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2007 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Договір про депозитний вклад № 40 (надалі –Договір, належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), за умовами якого Банк відкриває Вкладнику депозитний рахунок на строк до 10 січня 2008 року, Вкладник розміщує на ньому вільні грошові кошти в сумі 3100000,00 грн. Згідно п. 1 Додаткової угоди № 1 від 10.01.2008р. до Договору строк дії Договору пролонгується від 10.01.2008р. по 10.01.2009р. включно. Умовами Додаткової угоди № 2 від 09.01.2009р. до Договору строк дії Договору пролонгується від 10.01.2009р. по 02.02.2009р. включно. Пунктом 1 Додаткової угоди № 3 від 21.07.2009р. до Договору змінено реквізити Вкладника, а саме: п/р № 26505002794101 в ПАТ АКБ «Київ»,ідентифікаційний код 14371869, МФО 322498. За умовами п. 1 Додаткової угоди № 4 від 21.07.2009р. до Договору зменшено суму Вкладу на 54000,00 грн. і встановлено з 21.07.2009р. суму Вкладу у розмірі 3005000,00 грн. (належним чином засвідчені копії Додаткових угод містяться в матеріалах справи).

На підставі вказаних умов позивачем було перераховано на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, 3 100 000,00 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору Банк приймає грошові кошти на депозитний вклад та зобов’язується повернути суму та нараховані відсотки на умовах та в порядку, передбачених цим договором.

Згідно з умовами п. 4.1 Договору відсотки по депозиту нараховуються щомісячно із розрахунку 16,6 % річних. Умовами Додаткової угоди №2 від 09.01.2009 визначено, що відсоткова ставка з 10.01.2009 нараховується із розрахунку 20% річних.

У відповідності до п. 3.2.4 Договору Банк зобов’язаний щомісячно до 01 числа місяця, а також на наступний банківський день по закінченню строку, вказаному в п 1.2 Договору перераховувати Вкладнику нараховані відсотки на поточний рахунок Вкладника.

Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2009р. по справі № 25/142 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) відповідачем були порушенні зобов’язання по сплаті відсотків за користування вкладом за період лютий-квітень 2009р. Вказаною Постановою встановлено обґрунтованість нарахування процентів за користування вкладом після закінчення строку дії договору та зазначено про те, що у відповідності до п. 2.1.2 Договору вкладник має право отримати доход у вигляді відсотків за фактичний термін знаходження грошових коштів на депозитному рахунку. На цій підставі вказаною постановою з відповідача стягнуто 147665,74 грн. відсотків за лютий-квітень 2009р.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування вкладом за період з травня (01.05.2009р.) по серпень (10.08.2009р.) 2009 року включно на суму 170510,14 грн., в тому числі за травень –52123,84 грн., за червень –50284,93 грн., за липень –51635,62 грн. та за серпень –16465,75 грн.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Умовами Договору (а саме п. 2.1.2) Договору передбачено, що відсотки мають нараховуватися на весь період фактичного користування депозитом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач повернув залишок депозиту у сумі 3005000,00 грн. саме 10.08.2009р., а тому з урахуванням п. 2.1.2 Договору відсотки мають нараховуватися до цієї дати повернення.

За таких умов позовні вимоги про стягнення 170510,14 грн. відсотків за користування депозитом за період з 01.05.2009р. по 10.08.2009р. (дату повернення вкладу) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, у відповідності до ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Як свідчить розрахунок позивача, ним нарахована пеня за період з 02.02.2009р. по 09.02.2009р., тобто до введення мораторію, а тому позовні вимоги про стягнення пені у сумі 14268,49 грн. підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що законодавство України не відносить стягнення суми інфляційних до фінансових санкцій, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних, що складає 161658,41 грн. нарахованих за період з 02.02.2009р. по 10.08.2009р.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 1 від 05.02.2009р. з вимогою про погашення боргу та поновлення порушених майнових прав позивача. У відповідь відповідачем був відправлений лист № 5-10/1359 від 06.03.2009р., яким повідомлялося Вкладника про неможливість здійснити вимоги через погіршений фінансовий стан Банку.

На день винесення судом рішення будь-які відомості про проведення розрахунків - відсутні, а відтак загальний борг відповідача за Договором станом на 10.08.2009р. складає 346437,04 грн.

Судові витрати позивача у розмірі 3700,37 грн. (3464,37 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(ідентифікаційний код: 14371869, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд.16-22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адміністратор недержавних пенсійних фондів «Пенсійний капітал» (ідентифікаційний код 33293394, адреса: 03037, м. Київ, проспект Червонозоряний, 9/1, п/р 26501108 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) грошові кошти в сумі 346437,04 грн. (триста сорок шість тисяч чотириста тридцять сім гривень 04 копійки) та судові витрати в сумі 3700,37 грн.(три тисячі сімсот гривень 37 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 02.02.2010р.