Рішення № 8369528, 01.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/57201.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд ЛТД»

до Приватного підприємства «Будмайстер-М»

про стягнення 29759,40 грн.

                                                                                Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Невмержицька Г. В. - представник за довіреністю № 01 від 01.01.2010р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства «Будмайстер-М»заборгованості за видатковими накладним в розмірі 29759,40 грн. основного боргу.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що поставив відповідачу товар по накладним, а відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. порушено провадження по справі № 53/572, розгляд справи призначено на 02.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.11.2009р. подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 24759,40 грн. у зв’язку з частковим погашення заборгованості відповідачем. На підтвердження погашення заборгованості позивач надав банківську виписку.

          Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову –24759,40 грн.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009р. розгляд справи було відкладено на 23.11.2009р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 07.12.2009р.

В судовому засіданні 07.12.2009р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.12.2009р.

Ухвалою суду від 09.12.2009р. було продовжено строк вирішення спору на один місяць Заступником Голови Господарського суду міста Києва за заявою судді Грєхової О. А.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 14.12.2009р. представника позивача розгляд справи було відкладено на 18.01.2010р.

В судове засідання представник позивача з’явився та надав суду клопотання про відкладення розгляду справи для добровільного погашення заборгованості відповідачем по справі.

Ухвалою суду від 18.01.2010р. розгляд справи було відкладено на 01.02.2010р.

В судовому засіданні 01.02.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.02.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено в ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

На підставі усної домовленості позивач поставив відповідачу по справі товар на суму в розмірі 49919,40 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями накладних: № РН-0000394 від 23.12.2008р., № РН-0000417 від 31.12.2008р. з відмітками відповідача про отримання (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково на суму 15160,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями банківських виписок.

Таким чином заборгованість відповідача становить 24759,40 грн.

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача претензію № 1 від 23.09.2009р. з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар. На доказ направлення претензії позивач надав суду копії фіскальних чеків № 8305 від 24.09.2009р., № 8306 від 24.09.2009р. та описів вкладення в цінний лист від 24.09.2009р.

Однак, відповідач відповіді на вищевказану претензію не надавав та заборгованість за поставлену продукцію не сплатив.

Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 03.10.2009р. оплати позивачу поставлену продукцію у сумі 24759,40 грн.

Однак, відповідач, як у строк 03.10.2009р., так і на дату прийняття рішення, свого обов’язку щодо оплати отриманої продукції в сумі 24759,40 грн. не виконав.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов’язання по оплаті отриманої згідно накладних продукції, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 24759,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24759,40 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того суд зазначає, що відповідно до інформаційного листа ВГСУ “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року” від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством. Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час вирішення спору по даній справі зменшив суму позову та просив стягнути з відповідача 24759,40 грн. Дана заява була прийнята судом до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову –24759,40 грн. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У відповідності до ціни позову по даній справі, розмір державного мита, який підлягає стягненню з відповідача на користь становить 247,59 грн., а зайво сплачене державне мито в розмірі 50,01 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Приватного підприємства «Будмайстер-М»(01024, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2-А, кв. 43; ідентифікаційний код 32915831, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд ЛТД»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 124; ідентифікаційний код 35893287) 24 759 (двадцять чотири тисячі сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 40 коп. основного боргу, 247 (двісті сорок сім) грн. 59 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансбуд ЛТД»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 124; ідентифікаційний код 35893287) з Державного бюджету України державне мито в сумі 50,01 грн., що перераховане платіжним дорученням № 1367 від 05.10.2009р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.