Рішення № 8369314, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/34102.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегалан ПК" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

простягнення заборгованості Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаКацинський О.В. представник

від відповідачаОСОБА_3 представник Рішення прийняте 02.02.2010, оскільки 06.10.2009, 30.10.2009, 08.12.2009 та 19.01.2010 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалан ПК" (далі - позивач) про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) 1034 616,68 грн., у тому числі: 399060,62 грн. заборгованість з орендної плати, 1 % від суми прострочених платежів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 596457,90 грн., пеня у розмірі 34753,92 грн. та 3 % річних у розмірі 4344,24 грн. (з урахуванням заяви про доповнення (зміну) позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору суборенди відповідач з серпня 2008 не виконує свої зобовязання по сплаті орендної плати передбаченої Договором.

Відповідач позовні вимоги визнав в частині стягнення орендної плати за період з 01.08.2008 по 20.10.2008 з урахуванням того, відповідачем було сплачено частину заборгованості за вказаний період. Щодо нарахування позивачем орендної плати після 20.10.2008 та 3% річних і пені за вказаний період відповідач заперечує, оскільки позивачем було обмежено доступ відповідача до орендованого приміщення з 20.10.2010 та з вказаної дати відповідач не користувався орендованим приміщенням. Також відповідач вважає, що позивачем безпідставно та необґрунтовано нараховано відповідачу 1 % від суми прострочених платежів за користування чужими грошовими коштами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

18.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегалан ПК" (орендар) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (суборендар) було укладено Договір суборенди № 064/К (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендар зобовязався передати суборендарю в тимчасове платне користування (далі - суборенда) частину будівлі багатофункціонального Центру у м. Києві по вул. Борщагівській, 154 А секцію 157 J на першому поверсі центру площею 44,8 кв.м. (далі - обєкт оренди)

Згідно з п. 7.2 Договору строк суборенди складає 35 місяців починаючи з дати, вказаної в Додатку Ж даного Договору.

10.12.2007 позивачем було передано відповідачу обєкт оренди за Актом здавання секції в суборенду (Додаток Ж до Договору).

Відповідно до п. 9.1 Договору суборендар сплачує орендарю суми грошових коштів у вигляді наступних платежів: орендна плата та авансові платежі, оплата наданих орендарем послуг; оплата будь-яких видів штрафних санкцій чи неустойок, передбачених даним Договором.

Згідно з п. 10.1 Договору суборендар зобовязаний сплачувати плату за користування секцією в розмірах та в строки визначені даним Договором (орендна плата).

Розмір орендної плати за один місяць визначається як сума в гривні, що розраховується за наступною формулою: Орендна плата = Індекс К1 х Індекс К2 х Площа секції х Орендна ставка + ПДВ (п. 10.2 Договору).

У пунктах 10.3 і 10.4 Договору визначені Індекси К1 та К2 і орендна ставка.

Відповідно до п. 10.7 Договору орендна плата сплачується суборендарем щомісячно, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю.

Згідно з п. 10.8 Договору суборендар зобовязаний сплачувати орендну плату не пізніше строку, вказаного в даному Договорі, незалежно від факту отримання суборендарем рахунків.

Відповідно до п. 10.9 Договору якщо до настання вказаного вище строку оплати орендної плати відповідний рахунок не буде отриманий суборендарем, то суборендар може звернутись до орендаря з метою отримання рахунку.

Згідно з п. 12.1 Договору суборендар зобовязаний щомісячно сплачувати вартість наданих суборендарю сервісних послуг, у звязку з використанням секції та центру.

Відповідно до п. 12.4 Договору суборендар сплачує орендарю вартість наданих сервісних послуг: комунальні послуги, електроенергію, воду, каналізацію, опалення,, вентиляцію, кондиціонування, витрати, повязані з рекламою, експлуатаційні витрати, які включають в себе вартість робіт і послуг по утриманню та технічному обслуговуванню загальної частини будівлі, у тому числі: прибирання загальних площ, вивіз сміття, снігу, охорона центру.

У п. 12.2 Договору визначений розрахунок сервісних послуг.

Відповідно до п. 12.3 Договору суборендар зобовязаний сплачувати надані орендарем сервісні послуги щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за оплачуваним.

Таким чином, умовами Договору, встановлений обовязок відповідача сплачувати орендну плату та плату за сервісні послуги незалежно від виставлення позивачем та отримання відповідачем відповідних рахунків на сплату вказаних платежів.

Проте, відповідач взяті на себе зобовязання за Договором щодо своєчасного та повного внесення платежів виконав не належним чином. З серпня 2008 року по січень 2009 року відповідач не сплачував орендну плату, та в лютому 2009 року лише частково сплатив орендну плату у розмірі 15600,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій № 6507075 від 02.02.2009, № 6553398 від 14.02.2009 та № 6624118 від 28.02.2009, які містяться в матеріалах справи.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач з 01.08.2008 перестав сплачувати орендну плату та платежі за послуги. У письмових поясненнях від 30.10.2009 позивач зазначає, що з 27.01.2009 перестав нараховувати відповідачу орендну плату, оскільки відповідач повернув орендоване майно.

Таким чином, заборгованість відповідача за період з 01.08.2008 по січень 2009 року (орендна плата з вересня 2008 року, оскільки суд обмежений заявленими позовними вимогами, а згідно з п. 10.7 Договору орендна плата сплачується авансом, по січень 2009 року, у розмірі 239 191,85 грн., з урахуванням часткової сплати відповідачем платежів у лютому 2009 року, а також сервісні послуги з серпня 2008 року по січень 2009 року у розмірі 20 756,32 грн.) становить 259 948,17 грн.

В лютому 2009 року відповідач не користувався обєктом оренди та повернув приміщення, сторони досягли згоди щодо розірвання договору, що підтверджується позивачем.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Посилання відповідача на відсутність у нього обовязку сплачувати орендну плату та інші платежі за Договором у звязку з тим, що позивачем було обмежено право користування відповідача орендованим приміщенням, судом не приймається зважаючи на наступне.

У відповідності з п. 31.1 Договору у випадках, передбачених даним Договором, право суборендаря користування секцією може бути обмежено і, орендар вправі не допускати суборендаря в секцію. Зокрема, використання суборендарем секції може бути обмежено у випадку прострочення суборендарем виконання зобовязань по здійсненню платежів на користь орендаря, і якщо будь-який платіж суборендаря за даним Договором буде прострочений.

Згідно з п. 31.10 Договору в період дії обмеження права суборендаря користуватись секцією, орендар нараховує суборендарю всі платежі, передбачені даним Договором в повному обсязі.

Зазначений у п. 31.11 Договору період, на який може бути застосовано обмеження права користування обєктом оренди, не звільняє відповідача від обовязку сплати всіх платежів за договором у разі застосування такого обмеження на більш тривалий період, оскільки сторонами у договорі не погоджена можливість звільнення відповідача від вказаного обовязку.

Таким чином, в Договорі сторонами було погоджено можливість обмеження користування орендованим приміщенням у разі прострочення сплати платежів за Договором та нарахування всіх платежів, передбачених Договором, за період такого обмеження.

Вказаними положення Договору передбачений обовязок відповідача сплачувати всі платежі за Договором за період обмеження користування обєктом оренди.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та сервісних послуг за Договором обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню у розмірі 259 948,17 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 34753,92 грн. та 3 % річних у розмірі 4344,24 грн.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно з п. 30.1 Договору у випадку прострочення суборендарем виконання зобовязань, щодо здійснення платежів на користь орендаря, чи прострочення будь-якого платежу по даному Договору, суборендар зобовязаний сплатити орендарю штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі, визначеному виходячи з подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України та діючої у період прострочення, від відповідної суми простроченого зобовязання за кожний календарний день прострочення.

У звязку з тим, що взяті на себе зобовязання щодо сплати платежів за Договором відповідач виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 30.1 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та з урахуванням того, що у 2008 році було 366 днів, розмір якої, за розрахунком суду становить 28510,84 грн. (розрахунок пені додається).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт невиконання відповідачем зобовязання що сплати платежів за договором встановлений судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача у розмірі 3855,34 грн. (розрахунок додається).

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 % від суми прострочених платежів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 596457,90грн.

Згідно з п. 14.2 Договору у випадку прострочення суборендарем перерахування будь-яких видів платежів по даному Договору, суборендар зобовязаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність у вигляді пені передбачена п. 30.1 Договору.

Пунктом 14.2 Договору також передбачено відповідальність відповідача за прострочення грошового зобовязання щодо оплати платежів за Договором.

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

В даному випадку Договором передбачено подвійне застосування штрафних санкцій за одне і те саме порушення - несвоєчасне виконання грошових зобовязань, у звязку з чим позов в частині стягнення 1 % від суми прострочених платежів за користування чужими грошовими коштами задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (03134, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалан ПК" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, буд. 9, ідентифікаційний код 34061066, р/р 26005003310526 в філії ЗАТ "ОТР BANK" м.Дніпропетровськ, МФО 307071) основний борг у розмірі 259948 (двісті пятдесят девять тисяч девятсот сорок вісім) грн. 17 коп., пеню у розмірі 28510 (двадцять вісім тисяч пятсот десять) грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 3855 (три тисячі вісімсот пятдесят пять) грн. 34 коп., державне мито у розмірі 2923 (дві тисячі девятсот двадцять три) грн. 14 коп. та 33 (тридцять три) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржено в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова