Рішення № 8369084, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/41427.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КМВ буд"

доКомунального комплексного позашкільного навчального закладу "Київський міський будинок учителя"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача:1.Головне управління освіти і науки м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (КМДА)

2. Головне управління Державного казначейства України у м. Києві

простягнення 89 850,04 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Шевченко В.І., Білокриницький О.В.

від відповідача:Гетьман О.Й.

від третьої особи 1:Соловйов С.С.

від третьої особи 2:Субота О.В. Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМВ буд" (надалі –ТОВ "КМВ буд") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Комунального комплексного позашкільного навчального закладу "Київський міський будинок учителя" (надалі –ККП НЗ "Київський міський будинок учителя") про стягнення 133 716,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору підряду №22 від 05.06.2008р. позивачем виконані підрядні роботи, які оплачені відповідачем не в повному обсязі, у зв’язку із чим виникла заборгованість у розмірі 75 460,80 грн. Відповідач заборгованість визнає, проте її не оплачує, посилаючись на відсутність коштів. Позивач додатково просить стягнути пеню у розмірі 58 255,73 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.12.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2009 р. залучено Головне управління освіти і науки м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) (надалі –ГУ освіти і науки або третя особа 1) та Головне управління Державного казначейства України у м. Києві (надалі –ГУДКУ у м. Києві або третя особа 2) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; зобов’язано третіх осіб надати пояснення щодо спрямування бюджетних коштів відповідачу на формування його видатків; розгляд справи відкладено до 27.01.2010р.

Відповідач у поданому відзиві заборгованість за виконані роботи визнає повністю. В частині вимог про стягнення пені проти задоволення позову заперечує, вказуючи на відсутність його вини у затримці платежу.

В судовому засіданні 27.01.2010 р. представник позивача надав уточнення позовних вимог в якому зменшив розмір пені до 14 389,24 грн., в іншій частині позовні вимоги просив задовольнити повністю. Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов. Представники третіх осіб проти задоволення позову заперечують.

ГУДКУ у м. Києві подані пояснення в яких вказується про те, що третя особа 2 не порушувала права та охоронювані законом інтереси позивача. Крім того, третьою особою 2 надана витребувана судом інформація щодо обліку та здійснення бюджетних видатків за спірним договором.

ГУ освіти і науки подало пояснення по справі в якому вказує, що при формуванні проекту бюджету Головного управління освіти і науки на 2010 рік будуть враховані пропозиції щодо врахування в бюджеті 2010 року заборгованості за виконані роботи по будинку учителя в 2008 році.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2008 р. між ТОВ "КМВ буд" (підрядник) та ККП НЗ "Київський міський будинок учителя" (замовник) укладено договір підряду №22 (надалі –"Договір"), відповідно до якого підрядник зобов’язався провести комплекс робіт по капітальному ремонту приміщень Київського міського будинку учителя по вул. Володимирській, 57.

Розділами 2 та 3 Договору сторони погодили, що вартість робіт за договором складає 267970,80 грн. Договір укладено на термін виконання робіт до 01.09.2008 р.

Додатковою угодою №1 від 17.10.2008 р. та додатком №2 від 11.09.2008 р. сторонами було збільшено вартість робіт до 290 169,60 грн., а термін виконання робіт до 31.12.2008 р.

Протягом жовтня 2008 року позивачем на виконання умов Договору виконані підрядні роботи та передані замовнику, а замовником прийняті, але не оплачені такі роботи. Підрядні роботи прийняті відповідачем без зауважень щодо якості та кількості.

Позивач вказує, що відповідачем не оплачено вартість підрядних робіт, виконаних згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року, що підписані сторонами у жовтні 2008 року.

Заборгованість відповідача за виконані згідно Договору підрядні роботи становить 75460,80 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 01.12.2009 р. та не заперечується відповідачем у відзиві.

Спір у справі виник у зв’язку із оплатою заборгованості за Договором у розмірі 75460,80грн., яка визнається сторонами, проте відповідач вказує на відсутність фінансування для погашення заборгованості.

Договір №22 від 05.06.2008 р. є договором будівельного підряду, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України та глави 33 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 317 Господарського кодексу України підрядними відносинами у капітальному будівництві є, зокрема, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Стаття 875 Цивільного кодексу України визначає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Матеріалами справи підтверджується виконання підрядних робіт за Договором та існування заборгованості відповідача по їх оплаті у розмірі 75460,80 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 5 ст. 321 Господарського кодексу України визначено, що якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що замовник розраховується з підрядником за виконані роботи у повному обсязі протягом п’яти днів із моменту підписання акту за формою №КБ-2в.

Із матеріалів справи вбачається, що неоплачені підрядні роботи прийняті за актами, складеними за формою №КБ-2в та підписаними сторонами без зауважень у жовтні 2008 року.

Доказів зволікання чи несвоєчасного виконання робіт, а також виявлення відступів (недоробок, дефектів) виконаних підрядних робіт, з якими положення Договору передбачають можливість затримання розрахунків відповідачем не надано, а зміст актів приймання-передачі робіт свідчить про прийняття робіт у визначені сторонами строки та без будь-яких зауважень.

Частина 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачає можливість зміни умов договору за згодою сторін.

29.12.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №3 про внесення змін до Договору, якою погоджено, що у зв’язку із відсутністю фінансування розрахунки згідно Договору будуть проведені після затвердження річних планових призначень на 2009 р.

Таким чином, сторонами змінено строк виконання грошового зобов’язання за Договором та визначено його моментом затвердження річних планових призначень на 2009 р.

31.03.2009 р. затверджено план надання кредитів із загального фонду бюджету на 2009 рік Комунальному комплексному позашкільному навчальному закладу "Київський міський будинок учителя", а тому відповідач повинен був виконати свої зобов’язання по оплаті виконаних робіт до 01.04.2009 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 75 460,80грн., розмір якої підтверджується відповідачем, а встановлені судом обставини свідчать, що відповідач є таким, що порушив виконання грошового зобов’язання у вказаній сумі з 01.04.2009р. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Суд відзначає, що сторонами визначено строк виконання грошового зобов’язання моментом затвердження плану, а не фактичним надходженням коштів.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 75460,80грн. є обґрунтованими та задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 14 389,24 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання за Договором, які фактично нараховані у період з 01.04.2009р. по 15.01.2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.5 Договору сторони визначили, що за затримку замовником оплати виконаних робіт і перерахування авансових платежів, він виплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення.

Суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення пені виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) припиняється 30.09.2009 р.

Таким чином, з урахуванням наведеного шестимісячного строку нарахування пені, правомірною є вимога позивача про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2009 р. у сумі 9 080,10 грн.

Підстав для стягнення пені у розмірі 5 309,14 грн. немає, оскільки позивач розраховує пеню в цій частині за період коли її нарахування припинилося.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, арбітражний суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Суд враховує, що підприємство відповідача засноване на комунальній власності територіальної громади м. Києва, а фінансування закладу здійснюється за рахунок міського бюджету.

Листом №7-2/12-286 від 22.12.2009 р. Головне управління освіти і науки з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 р. №1036 "Деякі питання організації бюджетного процесу" повідомило, що у зв’язку з складним економічним станом держави виконавчому органу Київської міської ради (КМДА) доручено забезпечувати у 2009 р. фінансування в першу чергу захищених статтей видатків міського бюджету: заробітна плата та нарахування на заробітну плату, харчування, стипендії, оплата енергоносіїв, а при надходженні фінансування заборгованість за виконані в 2008 році ремонтні роботи буде погашена.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись п.6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи те, що заборгованість по оплаті виконаних робіт виникла не з вини відповідача, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ "КМВ буд" до 1,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення із Комунального комплексного позашкільного навчального закладу "Київський міський будинок учителя" на користь ТОВ "КМВ буд" основного боргу у розмірі 75460,80 грн. та пені у розмірі 1,00 грн.

В частині стягнення пені у розмірі 5 309,14 грн. в задоволенні позову необхідно відмовити.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333.

Суд враховує наведені вище обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а також приймає до уваги те, що згідно із поясненнями відповідача та третіх осіб затвердження міського бюджету на 2010 рік заплановано на березень –квітень 2010 року, а тому суд за власною ініціативою вважає за необхідне відстрочити виконання рішення на 6 (шість) місяців.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КМВ буд" задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального комплексного позашкільного навчального закладу "Київський міський будинок учителя" (01030, м. Київ, вул. Володимирська, 57; ідентифікаційний код 02597232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМВ буд" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 18, кв. 4; ідентифікаційний код 31840687) основний борг у розмірі 75 460 (сімдесят п’ять чотириста шістдесят) грн. 80 коп., пеню у розмірі 1 (одна) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 845 (вісімсот сорок п’ять) грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 222 (двісті двадцять дві) грн. 06 коп., відстрочивши виконання рішення до 27.07.2010 р. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко