Рішення № 8368968, 01.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/35101.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Фінансова ініціатива»

доВідкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

простягнення 258169770,71 грн., що еквівалентно 33528541,65 доларів США, заборгованості за договором міжбанківського кредиту,

та зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Фінансова ініціатива»

провизнання припиненим зобовязання на суму 284992604,03 грн. та стягнення 11539445,26 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) Оніщенко О.В. (довіреність б/н від 29.09.2009);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) Ґудзь О.С. (довіреність № 1-11-24734 від 09.12.2009). СУТЬ СПОРУ:

У травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Фінансова ініціатива»(далі КБ «Фінансова ініціатива») звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(далі КБ «Надра») 258169770,71 грн., що еквівалентно 33528541,65 доларів США, заборгованості за Генеральною угодою № 20/2005-1.71 про порядок проведення міжбанківських операцій, укладеною 19.07.2005 між КБ «Фінансова ініціатива»та КБ «Надра», (далі Генеральна угода), а також укладеними до цієї Генеральної угоди 27.01.2009, 28.01.2009, 29.01.2009, 30.01.2009, 09.02.2009, 10.02.2009, 11.02.2009, 26.02.2009, 27.02.2009, 02.03.2009 міжбанківськими угодами (далі Міжбанківські кредитні угоди у доларах США), за якими КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківські кредити на загальну суму 33500000 доларів США.

Ціна позову складається із суми наданого кредиту 33500000 доларів США, що складає за курсом міжбанківського ринку 285750000 грн. та суми нарахованих на ці кредитні кошти й не сплачених процентів на загальну суму 28541,65 доларів США, що складає за курсом міжбанківського ринку 242604,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням КБ «Надра»у встановлені строки умов вищевказаних Генеральної угоди та Міжбанківських кредитних угод у доларах США щодо повернення сум наданих кредитів та сплати відсотків за їх користування.

КБ «Надра»відзив на позов КБ «Фінансова ініціатива»у порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) не подав, натомість 17.06.2009 подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання припиненим зобовязання КБ «Надра»перед КБ «Фінансова ініціатива»на суму 284992604,03 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та стягнення заборгованості в сумі 11539445,26 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані невиконанням з боку КБ «Фінансова ініціатива»своїх зобовязань за Генеральною угодою, а також укладених до неї 27.01.2009, 26.02.2009, 27.02.2009, 28.01.2009, 02.03.2009, 10.02.2009, 29.01.2009, 30.01.2009, 11.02.2009, 09.02.2009 міжбанківських угод (далі Міжбанківські кредитні угоди у гривнях), за якими КБ «Надра»надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківські кредити на загальну суму 259750000 грн. на строк до 3-16 березня 2009 року.

Ціна позову складається із суми наданого кредиту 259750000 грн., суми нарахованих за загальний період з 27.01.2009 до 09.06.2009 процентів за користування кредитними коштами на загальну суму 20940273,96 грн. та нарахованої за загальний період з 04.03.2009 до 09.06.2009 пені за прострочення сплати відсотків та повернення кредиту. Загальна сума зобовязань за Генеральною угодою та Міжбанківськими кредитними угоди у гривнях склала 296532049,29 грн.

Враховуючи зустрічні зобовязання сторін, КБ «Надра»просив суд на підставі пункту 5.6 Генеральної угоди та статті 601 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визнати припиненими зобовязання між ними на загальну суму 284992604,03 грн. (визнана позивачем за зустрічним позовом сума первісних позовних вимог) внаслідок зарахування однорідних позовних вимог, а різницю між заборгованістю сторін стягнути з КБ «Фінансова ініціатива».

10.08.2009 КБ «Надра» через канцелярію суду подав заяву від 07.08.2009 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з КБ «Фінансова ініціатива»заборгованість в рамках Генеральної угоди на загальну суму 317096912,36 грн. Дана заборгованість складається із суми простроченої заборгованості за кредитами в сумі 259750000 грн., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 32666520,55 грн. та нарахованої пені за прострочення сплати кредиту в сумі 24680391,81 грн.

Вказана заява мотивована тим, що КБ «Надра»станом на 04.08.2009 донарахував суму процентів та пені.

КБ «Фінансова ініціатива»у відзиві від 30.09.2009 за № 380-БТ зустрічні позовні вимоги визнав у частині стягнення 261090547,95 грн., а у решті зустрічних позовних вимог заперечив, оскільки, на його думку, втрачається правова природа договору типу «СВОП»щодо еквівалентності наданих кредитних коштів, як передбачено пунктом 5.3.1 Генеральної угоди. У цьому ж відзиві КБ «Фінансова ініціатива»зазначив про неможливість проведення зарахування у різних валютах, позаяк заявлені у різних валютах вимоги за своєю природою не є однорідними.

28.10.2009 КБ «Фінансова ініціатива»подав через канцелярію суду клопотання №378-БТ від 30.09.2009 про збільшення позовних вимог, у якому просив суд зважаючи на постійну зміну курсу долара США стягнути заборгованість з КБ «Надра»у доларах США, а саме: 33500000 доларів США заборгованість за кредитами та 28541,67 доларів США заборгованість за відсотками.

У наданому в призначеному на 09.11.2009 судовому засіданні відзиві на зустрічну позовну заяву КБ «Фінансова ініціатива»зазначив, що зважаючи на те, що умовами укладених між сторонами міжбанківських кредитних угод визначено строк та порядок одержання процентів виключно в межах дії цих угод, то нарахування КБ «Надра»відсотків за користування кредитними коштами після закінчення їх дії є безпідставним.

У наданих у призначеному на 23.11.2009 судовому засіданні запереченнях на відзив КБ «Фінансова ініціатива»на зустрічну позовну заяву КБ «Надра»вказав, що заявлені у різних валютах вимоги за своєю правовою природою є однорідними, оскільки є грошовими. Можливість проведення зарахування зустрічних вимог у різних валютах також передбачена сторонами у пунктах 5.6.1, 5.6.2 Генеральної угоди.

20.01.2010 року через канцелярію суду позивачем за первісним позовом подано заяву про припинення провадження у справі в частині вимог позивача за зустрічним позовом про визнання припиненими зобовязань КБ «Надра»перед КБ «Фінансова ініціатива»шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, оскільки такі вимоги вже є припиненими на підставі заяви КБ «Фінансова ініціатива»про зарахування зустрічних вимог від 15.01.2010. До зазначеної заяви про припинення провадження у справі позивачем за зустрічним позовом додано заяву про зарахування зустрічних вимог з доказами її відправлення відповідачу за первісним позовом.

25.01.2010 КБ «Надра» у порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати припиненими зобовязання КБ «Надра»перед КБ «Фінансова ініціатива»шляхом зарахування однорідних позовних вимог на суму 280010490,72 грн., визнати частково припиненими зобовязання КБ «Фінансова ініціатива»перед КБ «Надра»шляхом часткового зарахування однорідних позовних вимог на суму 280010490,72 грн., а також стягнути з КБ «Фінансова ініціатива»на користь КБ «Надра»заборгованість у сумі 76580802,43 грн.

При цьому, до вказаної заяви було додано заяву про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог в порядку статті 601 ЦК України № 1-2-725 від 21.01.2010 адресовану КБ «Фінансова ініціатива». Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог була надіслана на адресу КБ «Фінансова ініціатива»22.01.2010, про що свідчить додані до неї опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек.

Ухвалою суду від 28.10.2009 за спільним клопотанням сторін продовжено строки вирішення спору.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судових засіданнях призначених на 17.07.2009, 10.08.2009, 28.10.2009, 09.11.2009, 28.12.2009, 13.01.2009, 20.01.2009, оголошувались перерви до 10.08.2009, 31.08.2009, 09.11.2009, 23.11.2009, 13.01.2010, 20.01.2009, 25.01.2010, відповідно, у тому числі з метою надання сторонам можливості врегулювати спір у позасудовому порядку.

У судовому засіданні призначеному на 25.01.2010 оголошено перерву для підготовки повного тексту рішення до 01.02.2010.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

19.07.2005 між КБ «Фінансова ініціатива»та КБ «Надра»укладено Генеральну угоду, предметом якої є загальні умови здійснення міжбанківських операцій (пункт 1.1).

Згідно з пунктом 5.1 Генеральної угоди умови угод, що укладаються у відповідності до даної Угоди, визначаються у кожному окремому випадку шляхом проведення переговорів між уповноваженими співробітниками сторін за допомогою системи REUTERS DEALING або іншими узгодженими засобами звязку.

Як убачається з умов Генеральної угоди, сторонами погоджено, що у відповідності до цієї угоди між ними можуть укладатися наступні види угод:

1)угоди з надання міжбанківських кредитів/міжбанківських депозитів (МБК/МБД);

2)конверсійні угоди;

3)угоди з цінними паперами (пункти 3.1, 3.2, 3.3 Генеральної угоди).

Зі змісту Генеральної угоди також вбачається, що сторонами також розмежовуються вказані угоди й за наступною класифікацією:

- угоди МБК/МБД, згідно з якими сторони надають одна одній короткострокові МБК/МБД в СКВ, НКВ та українській гривні (пункт 5.2 Генеральної угоди):

- угоди типу «СВОП»(пункт 5.3 Генеральної угоди). Останні мають два варіанти: 1-ий варіант (угода з МБК/МБД) визначений у підпункті 5.3.1 пункту 5.3 та 2-ий варіант (конверсійні угоди) визначений у підпункті 5.3.2 пункту 5.3 Генеральної угоди;

- конверсійні угоди (пункт 5.4 Генеральної угоди);

- угоди типу «опціон».

При цьому, виходячи зі змісту Генеральної угоди та звичаїв ділового обороту вказані угоди мають свою окрему специфіку.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 Генеральної угоди передбачено, що при 1-ому варіанті угод типу «СВОП»(угоди з МБК/МБД) сторони обмінюються МБК/МБД у різних валютах на приблизно еквівалентні суми з однаковими строками.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пунктом 5.2.4 Генеральної угоди передбачено, що після узгодження умов угод, зазначених в пункті 5.2.3, по системі REUTERS DEALING або по телефону Сторони протягом того ж дня обмінюються підтвердженнями по системі S.W.I.F.T. у відповідності з форматами S.W.I.F.T. або ключованими підтвердженнями по електронній пошті або ТЕЛЕКСУ.

У раках Генеральної угоди між сторонами, шляхом обміну документів за допомогою електронного звязку, укладалися угоди по наданню окремих міжбанківських кредитів за якими:

27.01.2009 року КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 500 000,00 доларів США під 5% річних, а КБ «Надра»надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 26 950 000,00 грн. під 30% річних з датою повернення 03.03.2009.

28.01.2009 КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 500 000,00 доларів США під 5% річних, а КБ «Надра» надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 26 950 000,00 грн. під 30% річних з датою повернення 06.03.2009.

29.01.2009 КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 000 000,00 доларів США під 5% річних, а КБ «Надра» надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 24 000 000,00 грн. під 30% річних, з датою повернення 11.03.2009.

09.02.2009 КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 000 000,00 доларів США під 5% річних, а КБ «Надра» надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 23 100 000,00 грн. під 40% річних з датою повернення 10.03.2009;

10.02.2009 КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі 2 000 000,00 доларів США під 5% річних, а КБ «Надра» надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 15 400 000,00 грн. під 40% річних з датою повернення 10.03.2009.

11.02.2009 КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі 2 000 000,00 доларів США під 5% річних, а КБ «Надра» надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 15 400 000,00 грн. під 40% річних, з датою повернення 13.03.2009.

26.02.2009 КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі 2 000 000,00 доларів США під 5% річних, а КБ «Надра» надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 15 400 000,00 грн. під 15% річних, з датою повернення 05.03.2009.

27.02.2009 КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі суму 2 000 000,00 доларів США під 5% річних, а КБ «Надра»надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 15 400 000,00 грн. під 15% річних, з датою повернення 06.03.2009.

02.03.2009 КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 000 000,00 доларів США під 5% річних, а КБ «Надра» надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 23 100 000,00 грн. під 15% річних з датою повернення 10.03.2009.

27.01.2009 КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 500 000,00 доларів США під 5 % річних, КБ «Надра»надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 26 950 000,00 грн. під 30% річних з датою повернення 04.03.2009.

27.01.2009 КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 000 000,00 доларів США під 5% річних, КБ «Надра»надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 23 100 000,00 грн. під 30% річних з датою повернення 05.03.2009.

30.01.2009 КБ «Фінансова ініціатива»надав КБ «Надра»міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 000 000,00 доларів США під 5% річних, КБ «Надра»надав КБ «Фінансова ініціатива»міжбанківський валютний кредит в розмірі 24 000000,00 грн. під 35% річних з датою повернення 12.03.2009.

У вказаних міжбанківських угодах зазначені строки та конкретні суми процентів, які сторони повинні були сплатити одна одній за користування вказаними кредитними сумами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Дослідивши зміст вищевказаних міжбанківських кредитних угод суд встановив, вони за своєю правовою природою (юридичним змістом) є кредитними договорами та угодами 1-го варіанту типу «СВОП»передбаченого Генеральною угодою.

Факт отримання коштів за вищевказаними міжбанківськими угодами КБ «Фінансова ініціатива»у сумі 259750000,00 грн. та КБ «Надра»у сумі 33500000,00 доларів США підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками за відповідними рахунками та не заперечуються сторонами.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що після закінчення строків повернення кредитів укладених у рамках Генеральної угоди обидві сторони у порушення вищевказаних норм та умов укладених кредитних договорів взяті на себе зобовязання не виконали.

Так, КБ «Надра»не повернув КБ «Фінансова ініціатива»у встановлені строки грошові кошти у загальній сумі 33500000,00 доларів США. Водночас КБ «Фінансова ініціатива»не повернув у встановлені строки КБ «Надра»грошові кошти у загальній сумі 259750000,00 грн.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються сторонами.

Також судом встановлено, що сторони не у повному обсязі виконали свої зобовязання в частині сплати процентів за користування кредитними коштами.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 5.2.9. Генеральної угоди передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Якщо кредит видається на строк до 30 днів, проценти виплачуються одночасно при погашенні основної суми, у інших випадках виплата процентів відбувається у останній робочий день кожного місяця за фактичний час користування кредитом, якщо інше не обумовлено при укладені угоди.

Судом досліджено та здійснено структурно-системне тлумачення змісту Генеральної угоди та окремих міжбанківських кредитних угод, які, як встановлено судом, належать до угод типу «СВОП»за правилами встановленими статтями 213, 637 ЦК України та встановлено, що за цими міжбанківськими кредитними угодами типу «СВОП»проценти за користування кредитом можуть нараховуватися на їх підставі тільки за строк обумовлений у цих угодах, тобто до дати настання зобовязання щодо повернення кредиту.

При цьому, сума нарахованих процентів, яку необхідно сплатити, у цих угодах визначається вже на день їх укладання.

Враховуючи правову природу (юридичний зміст) угод типу «СВОП»(зокрема, враховуючи, що конкретна(ні) сума(и) процентів та строки їх повернення уже визначена(ні) самою угодою), строк їх дії збігається зі встановленим у них строком повернення кредитів.

Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Аналогічне положення міститься й у частині 7 статті 180 ГК України, якою передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Виходячи з аналізу даних норм строком договору є час його чинності (обовязковості), і є межею, що дозволяє відділити в часі дії, що поглинаються договором чи не поглинаються ним. Протягом цього строку сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Враховуючи зазначене, нарахування процентів за користування кредитом на підставі угод типу «СВОП», зокрема, виходячи із зазначеного у них розміру процентів, поза межами зазначеного у них періоду нарахування та зазначеної суми цих процентів є неправомірним.

Тому суд, враховуючи, що сторони міжбанківських кредитних угод, укладаючи останні визначили розмір та порядок одержання відсотків за договором, відповідно до якого відсотки нараховуються до дати настання зобовязання щодо повернення кредиту, дійшов висновку про існування зобовязання КБ «Надра»перед КБ «Фінансова ініціатива»щодо сплати відсотків в розмірі 28541,67 доларів США.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема банківської виписки по відповідному рахунку, саме зазначена сума процентів у відповідності до умов Міжбанківських кредитних угод у доларах США не була сплачена КБ «Надра»позивачу за первісним позовом.

Водночас, як убачається з доданих до зустрічної позовної заяви від 16.06.2009 та заяв про збільшення позовних вимог від 07.09.2009 та 25.01.2010 розрахунків, КБ «Надра» нараховує проценти за користування кредитами на підставі та у розмірі зазначених у окремих міжбанківських угодах, у тому числі й за період та у сумах, що не передбачені цими угодами.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає правомірною заявлену суму процентів нарахованих (і не сплачених) на підставі та у межах Міжбанківських кредитних угод у гривнях, і яка становить 1415547,95 грн.

Зазначена сума вирахувана виходячи з матеріалів справи, беручи до уваги розрахунки КБ «Надра»додані до заяв від 16.06.2009, 07.09.2009 та 25.01.2010, в межах вказаних угод наступним шляхом: 44301,37 грн. за період з 27.02.2009 до 03.03.2009, 110753,42 грн. за період з 28.02.2009 до 06.03.2009, 75945,21 грн. за період з 02.03.2009 року до 10.03.2009, 151890,42 грн. за період з 10.02.2009 до 10.03.2009, 197260,27 грн. за період 29.01.2009 до 11.03.2009, 253150,68 грн. за період з 30.01.2009 до 12.03.2009, 202520,55 грн. за період з 11.02.2009 до 13.03.2009 та 379726,03 грн. за період з 09.02.2009 до 16.03.2009.

Решту суми заявлених процентів, нарахованих на підставі Міжбанківських кредитних угод у гривнях, і виходячи із зазначених у них розмірах, суд визнає неправомірною з підстав зазначених вище.

Враховуючи вищенаведене, зобовязання відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом щодо сплати відсотків становить 1415547,95 грн.

Відтак, суд визнає правомірними заявлені вимоги по сумам неповернутих кредитів та нарахованих відсотків КБ «Фінансова ініціатива»у сумі 33528541,67 доларів США, а КБ «Надра»у сумі 261165547,95 грн.

Частиною 2 статті 524 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Статтею 189 ГК України зазначено, що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують субєкти господарювання (пункт 1). Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях (пункт 3).

Положеннями частини 2 статті 198 ГК України передбачено, що грошові зобовязання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобовязання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо субєкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобовязань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Аналогічні положення містяться й у частинах 1, 3 статті 533 ЦК України.

Частиною 2 статті 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Стаття 1 Закону України «Про Національний банк України»встановлює, що офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином, виходячи із статті 601 ЦК України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Чинне законодавство України не встановлює обмежень та особливого порядку щодо зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Відповідно до підпункту 5.6.1 пункту 5.6 Генеральної угоди сторони згодні, що у випадках коли кожна зі сторін має зустрічні вимоги/зобовязання, що виникли на певну дату валютування по відношенню до другої сторони, то сторони згодні на взаємозалік таких зустрічних вимог/зобовязань по кожній із валют за усіма угодами, укладеними на певну дату валютування.

Підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 Генеральної угоди передбачено, що сторони погодили, що у випадках коли кожна зі сторін має зустрічні вимоги/зобовязання, що виникли в різних валютах на певну дату валютування, то сторони згодні на взаємозалік таких зустрічних вимог/зобовязань за усіма угодами, що укладені на певну дату валютування.

Дослідивши матеріали справи в частині зарахування грошових зобовязань, що виникли між КБ «Надра»та КБ «Фінансова ініціатива» на підставі Генеральної угоди, суд дійшов висновку, що грошові зобовязання за міжбанківськими кредитами, що укладені в рамках згаданої Генеральної угоди є однорідними, зустрічними, строк виконання зазначених грошових зобовязань настав.

Згідно з абзацами 2, 3 частини 22 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 за № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»за змістом статті 601 ЦК України згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду.

Керуючись вказаними положеннями законодавства та розясненнями Вищого господарського суду України КБ «Фінансова ініціатива»надіслав на адресу КБ «Надра»заяву № 14 від 15.01.2010 про зарахування зустрічних грошових вимог, відповідно до якої провів зарахування на суму 261165547,95 грн.

До вказаної заяви додані опис вкладення у поштове відправлення та фіскальний чек на підтвердження факту її надіслання.

Як убачається зі змісту вказаної заяви, КБ «Фінансова ініціатива»погасив свою заборгованість перед КБ «Надра»за кредитом у сумі 259750000,00 грн. та за процентами в сумі 1415547,95 грн. Відносно заборгованості КБ «Надра»перед КБ «Фінансова ініціатива»на вказану суму, то останній не зазначив на погашення якої саме складової боргу (процентів чи кредиту) направлено таке погашення.

Дана заява була отримана КБ «Надра»20.01.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (оригінал міститься у матеріалах справи).

Відповідно до листа Національного банку України від 06.10.1998 № 12-111/1220 «Щодо відображення в бухгалтерському обліку результатів проведення двостороннього взаємозаліку по погашенню взаємної заборгованості за міжбанківськими кредитами та депозитами» за наявністю зустрічних вимог та зобов'язань у різних валютах, проводки здійснюються з використанням групи рахунків № 380 за курсом на день здійснення проводки.

Таким чином, судом встановлено, що зарахування однорідних зустрічних грошових вимог на суму 261165547,95 грн., що у еквіваленті станом на 20.01.2010 складало 32623265 доларів США (за офіційним курсом НБУ http://www.bank.gov.ua станом 20.01.2010; 800,55 грн. за 100 доларів США) відбулося 20.01.2010.

Відтак, з 20.01.2010 зобовязання КБ «Надра»перед КБ «Фінансова ініціатива»вважаються припиненими в частині заборгованості в сумі 32623265 доларів США, а зобовязання КБ «Фінансова ініціатива»перед КБ «Надра»- в частині заборгованості в сумі 261165547,95 грн.

Згідно зі статтею 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Таким чином, враховуючи зазначену норму та заяву про залік, судом встановлено, що зобовязання КБ «Надра» перед КБ «Фінансова ініціатива»вважаються погашеними в частині процентів за користування кредитом у сумі 28541,67 доларів США та заборгованості за кредитом в сумі 32594723,33 доларів США.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, враховуючи зазначене, провадження у справі в частині первісних позовних про стягнення з КБ «Надра»28541,67 доларів США заборгованості за процентами та 32594723,33 доларів США заборгованості за кредитом підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України.

Разом з тим, враховуючи, що вказана сума заборгованості була погашена внаслідок проведеного взаємозаліку вже після порушення провадження у даній справі, то згідно зі статтею 49 ГПК України судові витрати в зазначеній частині покладаються на КБ «Надра».

Отже, заборгованість КБ «Надра»перед КБ «Фінансова ініціатива» після проведеного заліку зустрічних позовних вимог складає 905276,67 доларів США (33500000,00 доларів США - 32594723,33 доларів США).

КБ «Надра»у перших двох зустрічних позовних вимогах (у редакції заяви про уточнення позовних вимог від 25.01.2010) просить суд визнати припиненим зобовязання сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 280010490,72 грн. Розглядаючи вказану вимогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Господарським судам підвідомчі справи, визначені статтею 12 ГПК України, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір носять господарський характер.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права. Аналогічні положення містяться і в частині 2 статті 20 Господарського кодексу України, де сказано, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Судом встановлено, що позивач просить визнати припиненим зобовязання, тобто встановити даний юридичний факт.

Суд відзначає, що встановлення певних фактів у порядку господарського судочинства не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне (господарське). Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

На відміну від норм Цивільного процесуального кодексу України (пункт 4 статті 254 та Глава 37), яким передбачено можливість розгляду судами в порядку окремого провадження справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, ГПК України не містить положень щодо підвідомчості таких спорів господарським судам. Отже, категорія спорів щодо встановлення певних юридичних фактів у правовідносинах між юридичними особами не підлягає розгляду господарськими судами, оскільки предмет спору не відповідає встановленим законом способам захисту прав.

У пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 №01-8/2229 зазначено, що дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

Відтак, зазначена вимога позивача про визнання припиненими зобовязання розглядається судом, як один з елементів оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог позивача про стягнення суми заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги КБ «Надра»про визнання припиненими зобовязання КБ «Надра»перед КБ «Фінансова ініціатива»шляхом зарахування однорідних позовних вимог на суму 280010490,72 грн., визнання частково припиненими зобовязання КБ «Фінансова ініціатива»перед КБ «Надра»шляхом часткового зарахування однорідних позовних вимог на суму 280010490,72 грн. не визнаються судом за законні та обґрунтовані, а тому суд відмовляє КБ «Надра»у задоволенні зазначених позовних.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до частини першої статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні положення закріплені й у частині 2 статті 343 ГК України, відповідно до якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з наданим КБ «Надра»до заяви про уточнення зустрічних позовних вимог від 25.01.2010 розрахунком, останнім нарахована КБ «Фінансова ініціатива»пеня за прострочення сплати кредитів на загальну суму 30043019,19 грн.

Перевіривши наведений КБ «Надра»розрахунок пені, суд встановив, що він у цілому відповідає умовам пункту 6.2 Генеральної угоди та положенням чинного законодавства України.

Так, відповідно до пункту 6.2 Генеральної угоди за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково) винна сторона сплачує потерпілій пеню у розмірі:

- за операціями в ВКВ (перша група класифікатора НБУ) 0,1% від не перерахованої суми за кожний календарний день прострочення;

- за операціями в ВКВ та НКВ (друга та третя група класифікатора НБУ) та українській гривні відсотки за подвійною обліковою ставкою Національного/Центрального банку країни походження відповідної валюти від не перерахованої суми за кожний календарний день прострочення.

Водночас пунктом 6.1 Генеральної угоди сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання умов угод, що укладені на підставі цієї угоди, сторони несуть відповідальність у межах розміру збитків, які завдані іншій стороні та у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору (його змісту). Змістом договору є його умови (пункти), що визначають права та обовязки сторін (стаття 628 ЦК України).

Отже, укладаючи договір сторони дійшли згоди про те, що розмір пені, яку має право отримати сторона договору у випадку порушення іншою стороною умов угоди не повинен перевищувати розміру збитків, яких зазнала потерпіла сторона.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. У необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, не заперечуючи право позивача за зустрічним позовом на неустойку у вигляді пені, суд водночас вважає, що останнім всупереч вимогам статей 32,33 ГПК України не доведено розміру збитків, які ним понесені, що, виходячи із змісту пункту 6.1 Генеральної угоди, є необхідною передумовою для визначення обсягу відповідальності відповідача за зустрічним позовом.

За таких обставин, позовні вимоги КБ «Надра»про стягнення з КБ «Фінансова ініціатива»пені в розмірі 30 043 019,19 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судом, при розгляді спору по суті, також враховано, що КБ «Надра»22.01.2010 надіслав на адресу КБ «Фінансова ініціатива»заяву № 1-2-725 від 21.01.2010 про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, відповідно до якої заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог за Генеральною угодою на суму 280 010 490,72 грн. До вказаної заяви додані опис вкладення у поштове відправлення та фіскальний чек на підтвердження факту її надіслання.

Проте, суд не може прийняти до уваги зазначений доказ враховуючи те, що:

- відповідно до абзацу 5 частини 22 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 за № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору;

- КБ «Фінансова ініціатива»до подання вказаної заяви № 1-2-725 від 21.01.2010 КБ «Надра»у суді заперечував факт наявності у нього заборгованості за пенею та відсотками нарахованими за період, який не було зазначено в окремих міжбанківських кредитних угодах;

- судом вище визнано неправомірно заявленими вимоги КБ «Надра»до КБ «Фінансова ініціатива»про стягнення нарахованих відсотків поза межами міжбанківських кредитних угод, а також про стягнення пені.

Враховуючи вищезазначене, заборгованість КБ «Надра»перед КБ «Фінансова ініціатива»за неповернутими кредитними коштами складає 905276,67 доларів США.

Відтак, суд визнає за законну та обґрунтовану вимогу КБ «Фінансова ініціатива»про стягнення саме вказаної суми коштів.

Беручи до уваги, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 1 лютого 2010 року 905276,67 доларів США за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 799,90 грн. за 100 доларів США) на цю дату складає 7241308,08 грн.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача, а при відмові в позові на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Фінансова ініціатива»до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»про стягнення 28541,67 доларів США заборгованості за процентами та 32594723,33 доларів США заборгованості за кредитом.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Фінансова ініціатива»задовольнити частково.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Фінансова ініціатива»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 21/38 літ. «А», ідентифікаційний код 33299878) 905276,67 доларів США (девятсот пять тисяч двісті сімдесят шість доларів США 67 центів США), що у еквіваленті станом на 01.02.2010 за офіційним курсом Національного банку України становить 7241308,08 грн. (сім мільйонів двісті сорок одну тисячу триста вісім гривень 08 копійок), заборгованості за кредитом, а також 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. У зустрічному позові Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 01.02.2010.