Рішення № 8368939, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/43327.01.10

За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності - Смолій Катерини Федорівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІЗА - ТРЕЙД"

про стягнення суми боргу 15 507,59 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача не з’явивися

від відповідача не з’явивися

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

Суб’єкт підприємницької діяльності - Смолій Катерини Федорівни (далі-позивач) звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІЗА - ТРЕЙД" (далі-відповідач) заборгованості у сумі 15181,20 грн., трьох відсотків річних у сумі 326, 39 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у сумі 155,08 грн. сплаченого при поданні позову державного мита, 236,00 грн. –витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

22.10.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/433 витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 12.11.09.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.09 розгляд справи відкладено на 02.12.09, через неявку представника відповідача.

Судове засідання призначене на 02.12.09 не відбулося у зв’язку з заявленням відповідачем клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва від 02.12.09 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІЗА - ТРЕЙД" про призначення колегіального розгляду справи залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.09 розгляд справи призначено на 12.01.10.

Судове засідання призначене на 12.01.10 не відбулося у зв’язку з заявленням відповідачем клопотання про відвід судді.

Ухвалою В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 12.01.10 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІЗА - ТРЕЙД" про відвід судді залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.10 розгляд справи призначено на 27.01.10.

27.01.10 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи без його представника. Крім того, у зазначеному клопотанні, позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи на адресу вказану у позовній заяві та Витягу з ЄДРЮО та ФОП: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

22.05.09 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено Договір поставки № ДН 4600027431, згідно умов якого позивач зобов’язується поставляти товар разом з товаросупровідною документацією відповідно до поданих відповідачем замовлень, а відповідач –прийняти та оплатити його, асортимент товару та ціна визначаються у Специфікації Договору, що є невід’ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

Між сторонами виникли правовідносини поставки.

Згідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частин 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. При цьому, якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього кодексу (п. 1 статті 693 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов згаданого Договору позивач –Суб’єкт підприємницької діяльності - Смолій Катерина Федорівна поставила на замовлення ТОВ „Квіза-Трейд” товар на загальну суму 15181,20 грн. що підтверджується видатковими накладними, копії яких належним чином засвідчені наявні у матеріалах справи, а останній його прийняв відповідно до відтиску печатки та підписів представників відповідача у графі отримувач на вищезазначених накладних.

Право власності на товар переходить до відповідача з моменту підписання сторонами транспортної накладної, що засвідчує момент передачі товару (п. 4.6 Договору).

Пунктом 6.1. Договору визначено, що відповідачу надано право відстрочки платежу за поставлений товар після 35 календарних днів з дати поставки товару вказаній у транспортній накладній.

Відповідно до п. 11 Договору сторони погодили строк дії договору з 22.05.09 по 22.05.09. Договір може бути пролонговано на рік, якщо сторона не попередить в письмовому вигляді іншу сторону про його припинення за один місяць до закінчення дії договору (п. 11.3 Договору).

Предметом договору є поставка товару, за який відповідач повинен здійснити оплату. Саме оплата поставленого товару формує зміст прав і обов’язків відповідача. Документами, які підтверджують поставку товару, тобто виконання позивачем своїх обов’язків є видаткові накладні (копії наявні в матеріалах справи). Саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарської операції і містить інформацію як про асортимент, кількість, так і про вартість поставленого товару.

Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар не розрахувався.

Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Квіза-Трейд” перед Суб’єктом підприємницької діяльності - Смолій Катериною Федорівною становить 15181,20 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Суб’єктом підприємницької діяльності - Смолій Катериною Федорівною доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п.6.1), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 15181,20 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 15181,20 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних у сумі 326,39 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 326,39 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Квіза-Трейд” (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 30437110), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Суб’єкта підприємницької діяльності - Смолій Катерини Федорівни (49035, м. Дніпропетровськ, вул. У. Громової, 7/2, ідентифікаційний код 1972718566) 15181 (п’ятнадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 20 коп. основного боргу, 326 (триста двадцять шість) грн. 39 коп. –3% річних, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 08 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук