Рішення № 8368933, 21.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/25321.01.10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/253                                                                                           21.01.2010

За позовомЗдолбунівського відкритого акціонерного товариства «ВОЛИНЬ-ЦЕМЕНТ»

дозакритого акціонерного товариства «ФОРУМ-ДС»

простягнення 519774,30 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Скарбарчук О.Г. (пред. за довір №1796-юр від 15.07.2009 року)

від відповідача:не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Здолбунівське відкрите акціонерне товариство «ВОЛИНЬ-ЦЕМЕНТ»звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства «ФОРУМ-ДС»заборгованості за договором поставки №29/08-Ц від 31.12.2008 року у сумі 519774,30 грн. (у тому числі 474075,50 грн. основної заборгованості за поставлений товар, 12449,08 грн. відсотків за користування коштами, 27710,58 грн. неустойки та 5539,49 грн. інфляційних втрат). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2009 року порушено провадження у справі № 23/253 та призначено її розгляд на 20.10.2009 року.

20.10.2009 року через канцелярію суду надійшло клопотання від представника Відповідача про відкладення розгляду справи. У судове засідання представник Відповідача не з’явився.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 10.11.2009 року представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що Позивачем не вірно визначено розмір відсотків за користування чужими коштами. Представник Позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні 10.11.2009 року сторони подали спільне клопотання про продовження строків розгляду справи. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.11.2009 року строк розгляду справи №23/253 продовжено.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання 10.12.2009 року, розгляд справи було відкладено на 21.01.2010 року.

Відповідач у судове засідання 21.01.2010 року повторно своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав. Відповідач належним чином був повідомлений про час і місце проведення судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.01.2009 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 31 грудня 2008 року було укладено договір поставки №29/08-Ц (з протоколом розбіжностей), відповідно до якого Позивач зобов’язався передати, а Відповідач –прийняти та оплатити цемент у визначеній відповідними додатками до договору кількості.

Пунктами 2.1 та 3.1 укладеного сторонами договору визначено, що кількість, асортимент та умови поставок визначаються сторонами шляхом укладення відповідних додаткових угод до договору.

За умовами пункту 3.2 цемент вважається поставленим Позивачем з моменту його передачі першому перевізнику. Підтвердженням такої передачі є залізнична накладна (або квитанція про приймання вантажу) видана залізницею або транспортна накладна (пункт 3.2 Договору №29/08-Ц від 31.12.2008 року).

За загальним правилом, встановленим пунктом 5.7 договору №29/08-Ц від 31.12.2008 року, Відповідач повинен здійснити оплату кожної партії цементу до її відвантаження.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що Позивач має право на свій власний розсуд поставити партію цементу Відповідачу до отримання попередньої оплати. В такому випадку Відповідач зобов’язаний оплатити поставлену партію цементу протягом 3 календарних днів з моменту здійснення поставки відповідно до умов пункту 3.2 договору.

Згідно додаткової угоди №4 від 30 квітня 2009 року та додаткової угоди №5 від 22.05.2009 року та відповідно до замовлень Відповідача №147 і №148 від 05.05.2009 року за період з 09.05.2009 року по 24.05.2009 року Позивач поставив на адресу Відповідача цемент загальною вартістю 604074,50 грн. Поставка цементу підтверджується квитанціями про приймання вантажу залізницею від 09.05.2009 року, від 23.05.2009 року та від 24.05.2009 року.

Всупереч умовам договору Відповідач за отриманий цемент розрахувався частково, сплативши на рахунок Позивача 150000,00 грн.

Наявність боргу не заперечувалась представником Відповідача у судовому засіданні та відзивом на позовну заяву.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, суд встановлює порушення господарського зобов’язання Відповідачем в частині не перерахування у повному обсязі та у встановлений договором строк грошових коштів за поставлений на його адресу цемент. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар відповідно до заяв Позивача про зменшення позовних вимог від 10.11.2009 року та від 22.01.2010 року складає 454075,50 грн.

Оскільки розмір заборгованості підтверджено наявними у матеріалах справи документами та не заперечувався Відповідачем, позовна вимога про стягнення 454074,50 грн. основного боргу за договором підлягає задоволенню.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Умовами договору №29/08-Ц від 31.12.2008 року встановлено відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару. Пунктом 6.1 договору передбачено нарахування на користь Позивача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення оплати Відповідачем і припиняється в момент повного погашення заборгованості Відповідачем.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок пені та визнає його обґрунтованим. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 6.1 договору №29/08-Ц від 31.12.2008 року (у редакції протоколу розбіжностей від 31.12.2008 року) встановлено, що у разі порушення максимального терміну оплати партії товару Відповідач повинен сплатити на вимогу Позивача 3% річних, які нараховуються на суму заборгованості.

Суд перевірив наданий Позивачем уточнений розрахунок 3% річних (додаток до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.01.2010 року) та встановив, що він є обґрунтованим, а відповідна позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунок позовних вимог Позивача в частині стягнення інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок порушення зобов’язання Відповідачем і часткове погашення боргу відбулось після порушення провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити.

2.           Стягнути з закритого акціонерного товариства «ФОРУМ-ДС»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1, ідентифікаційний код 31777631) на користь Здолбунівського відкритого акціонерного товариства «ВОЛИНЬ-ЦЕМЕНТ»(35700, Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 00293054) 454075,50 грн. (чотириста п’ятдесят чотири тисячі сімдесят п’ять гривень 50 коп.) основного боргу; 27052,92 грн. (двадцять сім тисяч п’ятдесят дві гривні 92 коп.) пені; 3529,47 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять дев’ять гривень 47 коп.) інфляційних втрат; 3558,91 грн. (три тисячі п’ятсот п’ятдесят вісім гривень 91 коп.) трьох процентів річних; 4882,17 грн. (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні 17 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 26.01.2010 року.