Рішення № 8368906, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/42926.01.10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №23/429                                                                                                     26.01.2010

За позовомприватного підприємства "Компанія Ізоляція"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес КІТ"

простягнення 9 197,85 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Рудяк О.І. (пред. за довір. від 24.11.2009 року)

від відповідача:не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватнє підприємство "Компанія Ізоляція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес КІТ" заборгованості у сумі 9197,85 грн. (у тому числі 8717,63 грн. основної заборгованості, 69,75 грн. інфляційних втрат, 52,82 грн. трьох процентів річних та 357,65 грн. процентів за користування грошовими коштами). Позов обґрунтований тим, що Відповідачем не було належним чином виконано свого зобов’язання щодо поставки товару у належній кількості та не повернуто Позивачу кошти за непоставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року порушено провадження у справі №23/429 та призначено її розгляд на 22.12.2009 року.

Перед початком розгляду справи по суті представнику Позивача було роз’яснено його права та обов’язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні 22.12.2009 року надав витребувані ухвалою суду матеріали та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У зв’язку з неявкою представника Відповідача розгляд справи № 23/429 було відкладено на 26.01.2010 року.

Представник Відповідача у судове засідання 26.01.2010 року повторно не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуть за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.01.2010 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було досягнуто згоди щодо поставки останньому 25,28 кубічних метрів теплоізоляційного матеріалу Техноплекс 35 Стандарт (плита розміром 1180х580х50) загальною вартістю 19561,51 грн. Відповідачем було передано Позивачу для здійснення попередньої оплати рахунок-фактуру №840-и від 20.08.2009 року.

21 серпня 2009 року Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача 19561,51 грн., що підтверджується банківською випискою від 21.08.2009 року.

Частинами 1 та 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами фактично було укладено договір поставки теплоізоляційного матеріалу Техноплекс кількістю 25,28 кубічних метрів загальною вартістю 19561,51 грн., а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона (постачальник) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось раніше, 21 серпня 2009 року Позивачем було сплачено Відповідачу повну вартість 25,28 кубічних метрів теплоізоляційного матеріалу Техноплекс 35 Стандарт.

21.08.2009 року відповідно до видаткової накладної №РН-0006979 Відповідачем було передано Позивачу 13,974 кубічних метрів теплоізоляційного матеріалу Техноплекс 35 Стандарт (плита розміром 1180х580х50) загальною вартістю 10843,88 гривень.

Таким чином, Відповідач виконав свої зобов’язання лише частково.

27 серпня 2009 року сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого Відповідач підтвердив заборгованість перед Позивачем у розмірі 8717,63 грн.

Доказів здійснення поставки у повному обсязі чи доказів повернення зайво сплачених грошових коштів сторонами у справі суду не надано. Таким чином, суд встановлює, що заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 8717,63грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом, застосовуються положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми(стаття 670 Цивільного кодексу України).

Відповідно до фіскального чеку №9203 Укрпошти від 23 вересня 2009 року на адресу Відповідача Позивачем було надіслано претензію №01/09 від 18.09.2009 року, в якій він просить повернути кошти у сумі 8717,63 грн., сплачені Позивачем за товар, що не було йому передано та оплатити штрафні санкції.

Відповіді на направлену претензію Позивач не отримав.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, у Відповідача виник обов’язок повернути Позивачу грошові кошти у розмірі 8717,63гривень протягом семи днів з дня отримання претензії Позивача.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів сплати Відповідачем заборгованості у сумі 8717,63гривень суду не надано.

Таким чином, факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований і не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 8717,63гривень підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, Позивач має право на відшкодування інфляційних втрат та 3% річних. Проте, суд не може погодитись з наданим Позивачем розрахунком, оскільки право на відповідні нарахування виникло у Позивача протягом семи днів з моменту пред’явлення претензії.

Вимога про повернення коштів була надіслана на адресу Відповідача лише 23.09.2009 року, тому з врахуванням середнього строку доставки поштової кореспонденції та терміну, встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, прострочення виконання Відповідачем грошового зобов’язання настало лише 03.10.2009 року.

Таким чином, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат за вересень 2009 року не підлягає задоволенню, оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання Відповідача виникло у жовтні 2009 року.

З врахуванням наведеного вище, позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 21,50 грн. за період з 04.10.2009 року по 02.11.2009 року.

Позовна вимога про стягнення з Відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами задоволенню не підлягає, оскільки, при її обґрунтуванні Позивач помилково застосовує правові положення статті 343 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за порушення грошового зобов’язання», які регулюють засади нарахування пені, що не можуть застосовуватись до правовідносин нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов приватного підприємства "Компанія Ізоляція" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес КІТ" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес КІТ" (04119, м. Київ, вул. Якіра, 19, ідентифікаційний код 25642277) на користь приватного підприємства "Компанія Ізоляція" (07454, Київська область, Броварській район, с. Требухів, вул. Малинова, 5, кв. 2, ідентифікаційний код 35125235) 8717,63 грн. (вісім тисяч сімсот сімнадцять гривень 63 копійки) основного боргу; 21,50 грн. (двадцять одну гривню 50 копійок) трьох процентів річних; 96,91 грн. (дев’яносто шість гривень 91 копійку) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 29.01.2010 року.