Рішення № 8368909, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/42826.01.10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/428 26.01.2010

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Арія Вин"

дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 8 981,74 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Ткаченко Т.О. (пред. за довір. від 14.10.2008 року)

від відповідача:не зявився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арія Вин" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором поставки №ДАО-652 від 01.07.2008 року у сумі 8 981,74 грн. (у тому числі 5726,62 грн. основної заборгованості, 1143,16грн. пені, 1848,47 процентів за користування грошовими коштами та 263,49 грн. інфляційних втрат). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року порушено провадження у справі №23/428 та призначено її розгляд на 22.12.2009 року.

У судовому засіданні 22.12.2009 року, у звязку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи № 23/428 було відкладено на 26.01.2010 року.

Перед початком розгляду справи по суті представнику Позивача було розяснено його права та обовязки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні 22.12.2009 року у звязку із здійсненням Відповідачем часткової оплати надав суду заяву по уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути на свою користь 8720,92 грн. (у тому числі 5465,80 грн. основної заборгованості, 1143,16грн. пені, 1848,47 процентів за користування грошовими коштами та 263,49 грн. інфляційних втрат).

Представник Відповідача у судове засідання повторно не зявився вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.01.2010 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №ДАО-652 від 01.07.2008 року, відповідно до якого Позивач зобовязався поставити згідно заявок-замовлень Відповідача товар, а Відповідач зобовязався прийняти та оплатити його. Вартість товару визначається у накладних.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання договору №ДАО-652 від 01.07.2008 року Позивачем було передано Відповідачу товар на загальну суму 6906,72 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні).

Відповідно до пункту 5.1 договору №ДАО-652 від 01.07.2008 року Відповідач зобовязався здійснювати розрахунок за поставлений товар не пізніше 14 днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача або внесення готівкових коштів в прибуткову касу Позивача.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 1440,92 грн., що підтверджується наданими Позивачем прибутково-касовими ордерами, банківською випискою та актами звірки розрахунків, підписаних сторонами. Заборгованість Відповідача на час розгляду справи становить 5465,80 грн.

Відповідачем не надано суду додаткових доказів оплати заборгованості за поставлений товар.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 5465,80грн. підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобовязань за договором у встановлені ним строки (порушення вимог пункту 5.1 договору №ДАО-652 від 01.07.2008 року).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України одностороння зміна умов договору не допускається, тому, суд не приймає до уваги лист Відповідача №17 від 19.11.2009 року, в якому він пропонує інші, ніж визначені договором, умови оплати отриманого товару, оскільки вони не були погоджені Позивачем.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 230 Господарського кодексу України пеня визначається як штрафна санкція яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до пункту 8.2 договору №ДАО-652 від 01.07.2008 року Відповідач зобовязався за порушення строків оплати поставленого товару сплатити пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не менше подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені у сумі 1143,16 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки Позивачем при розрахунку враховано обмеження розміру пені, встановлені пунктом 2 статті 343 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

При нарахуванні інфляції, індекс нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому індекс інфляції застосовується лише тоді, коли заборгованість була наявна протягом конкретного місяця та кількість днів, протягом яких була наявна заборгованість, перевищує Ѕ кількості днів у даному місяці. При визначенні індексу інфляції за певний період необхідно перемножити всі індекси інфляції за даний період. (лист Верховного суду України від 03.04.1997 року N 62-1997 року «Рекомендації щодо порядку застосування індексів при інфляції при розгляді судових справ»).

Таким чином, при нарахуванні інфляційних втрат за період з квітня по жовтень Позивач помилково не враховує інфляційні показники за червень та липень.

Суд встановлює, що позовна вимога про стягнення з Відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню частково у сумі 245,10 грн.

Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до пункту 5.4 договору №ДАО-652 від 01.07.2008 року Відповідач зобовязався за користування чужими грошовими коштами, у звязку з простроченням оплати за отриманий товар, сплатити 40% річних (0,1% в день) від простроченої суми за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1848,47 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, гуртожиток, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арія Вин" (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вул. Капітана Панасенко, 1-А, ідентифікаційний код 31851793) 5465,80 грн. (пять тисяч чотириста шістдесят пять гривень 80 копійок) основного боргу; 1143,16 грн. (одну тисячу сто сорок три гривні 16 копійок) пені; 1848,47 грн. (одну тисячу вісімсот сорок вісім гривень 47 копійок) процентів за користування чужими грошовими коштами; 245,10 грн. (двісті сорок пять гривень 10 копійок) інфляційних втрат; 101,78 грн. (сто одну гривню 78 копійок) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 29.01.2010 року.