Рішення № 8368903, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/73118.01.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнесстиль»

простягнення 53467,05 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бєляєв О.В. –дов. № 143-12 від 09.12.2008 року;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Інститут розвитку передових технологій» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнесстиль» про стягнення 38010,00 грн. –основного боргу, 13379,52 грн. –інфляційних втрат та 2077,53 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо повернення сплачених коштів за автомобіль відповідно до Додаткової угоди № 1 від 26 жовтня 2007 року про розірвання Договору купівлі –продажу автомобіля Toyota Camry 2.4 № 145 від 22 жовтня 2007 року.

Ухвалою від 02.11.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.11.2009 року.

В судовому засіданні 30.11.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 30.11.2009 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку із з необхідністю отримання додаткових доказів по справі розгляд справи було відкладено на 11.12.2009 року.

В судовому засіданні 11.12.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.2009 року подав клопотання про відкладення розгляду справи

Крім того, в судовому засіданні 11.12.2009 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/731, яке судом задоволено.

У судовому засіданні 11.12.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 18.01.2010 року.

В судовому засіданні 18.01.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 33467,05 грн., з яких 18010,00 грн. –основного боргу, 13379,52 грн. –інфляційних втрат та 2077,53 грн. –3% річних. Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2010 року не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.01.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобізнесстиль», іменоване надалі «Продавець»(відповідач) та Закритим акціонерним товариством «Інститут розвитку передових технологій», іменоване надалі «Покупець» (позивач) був укладений договір купівлі – продажу автомобіля Toyota Camry 2.4 № 145 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов’язувався передати у власність покупцю автомобіль Toyota Camry 2.4 (номер кузова 4Т1ВЕ46К17U123105) (далі –автомобіль), а покупець зобов’язувався прийняти його у власність і сплатити за нього продавцю визначену цим Договором грошову суму.

Відповідно до пункту 1.3 Договору автомобіль продається покупцю в комплектації та специфікаціях, які зазначені в Додатку до цього Договору та відповідно до експлуатаційної документації на мові країни виробника, що видана на автомобіль.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що якщо сторони не погодять інший строк, продавець передає автомобіль покупцеві за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1 протягом 2 (двох) робочих днів з моменту надходження суми повної вартості автомобіля на рахунок продавця.

Згідно з пунктом 2.2 Договору передача покупцю автомобіля у власність здійснюється за умови отримання у повному обсязі продавцем плати за автомобіль, зазначеної в розділі 4 цього Договору. Передача автомобіля оформляється актом прийому –передачі, що є невід’ємної частиною Договору.

Відповіно до пункту 4.1 Договору вартість автомобіля складає 188010,00 грн. з урахуванням ПДВ. при цьому сума ПДВ складає 31355,00 грн., вартість автомобіля без ПДВ складає 156675,00 грн.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що вартість автомобіля покупець сплачує шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений в цьому Договорі, протягом 3 (трьох) календарних днів з дати підписання даного Договору.

На виконання умов Договору позивач сплатив кошти в сумі 188010,00 грн. за автомобіль Toyota Camry 2.4, що підтверджується платіжним дорученням № 699 від 22 жовтня 2007 року на суму 188010,00 грн., в свою чергу відповідач передав позивачу автомобіль Toyota Camry 2.4, № кузова 4Т1ВЕ46К17U123105, загальною вартістю 188010,00 грн., що засвідчується актом прийому –передачі автомобіля Toyota Camry 2.4 від 26 жовтня 2007 року, накладною № 146/2007 від 22 жовтня 2007 року на суму 188010,00 грн. та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей серія ЯМТ № 795222 від 26 жовтня 2007 року.

26 жовтня 2007 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 про розірвання Договору купівлі –продажу автомобіля Toyota Camry 2.4 № 145 від 22 жовтня 2007 року пунктом 1 якої сторони узгодили, що відповідно до розділу 8 Договору купівлі –продажу автомобіля № 145 від 22 жовтня 2007 року прийшли до спільного висновку розірвати даний Договір купівлі –продажу автомобіля.

Відповіно до пункту 2 Додаткової угоди покупець зобов’язався повернути продавцю автомобіль Toyota Camry 2.4, номер кузова 4Т1ВЕ46К17U123105. Повернення автомобіля оформляється актом прийому –передачі, що підписується сторонами (Додаток № 1 до даної Угоди.)

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди продавець зобов’язався протягом 1 місяця повернути покупцю вартість автомобіля Toyota Camry 2.4 у сумі 188010,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Таким чином, внаслідок укладення Додаткової угоди у відповідача виникло грошове зобов’язання щодо повернення сплачених коштів.

У відповідності до умов Додаткової угоди № 1, якою сторони розірвали Договір купівлі –продажу автомобіля Toyota Camry 2.4 № 145 від 22 жовтня 2007 року позивач повернув відповідачу раніше придбаний автомобіль Toyota Camry 2.4, на доказ чого надано видаткову накладну (повернення) № А –00000001 від 26 жовтня 2007 року, проте відповідач сплатив лише частину вартості повернутого автомобіля в сумі 170000,00 грн., що засвідчується банківськими виписками від 28.01.2008 року на суму 150000,00 грн., від 16.11.2009 року на суму 15000,00 грн. та від 18.11.2009 року на суму 5000,00 грн., в результаті чого в останнього виникла заборгованість в сумі 18010,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 18010,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 18010,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2077,53 грн. та інфляційні втрати в сумі 13379,52 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, здійснених проплат та встановленого сторонами порядку розрахунків, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

У зв’язку з тим, що частину основного боргу було погашено відповідачем лише після подачі позову, незважаючи на уточнення позовних вимог, судові витрати в частині основного боргу покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнесстиль»(місцезнаходження: 03151, м. Київ, Солом’янський р –н, вул. Народного ополчення, 26 А, код ЄДРПОУ 33543569) на користь Закритого акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій»(місцезнаходження: 03164, м. Київ, Святошинський р –н, вул. Генерала Наумова, 23-Б, код ЄДРПОУ 31059007) 18 010 (вісімнадцять тисяч десять) грн. 00 коп. - основного боргу, 13379 (тринадцять тисяч триста сімдесят дев'ять)грн. 52 коп. –інфляційних втрат, 2077 (дві тисячі сімдесят сім)грн. 53 коп. –3% річних, 534 (п’ятсот тридцять чотири) грн. 67 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

01.02.2010 року