Рішення № 8368611, 29.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/44529.01.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія                     "Теплоенергомонтаж", м. Київ

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія

                    "Малахіт" , м. Київ

Про                    стягнення суми 46 818,70 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Нурищенко С.В. –пред. по довір.

Від відповідача                    Загура А.В. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся з позовом про стягнення 46 818,70 грн. заборгованості, інфляційних втрат, три відсотки річних та штрафних санкцій за Договором підряду № 377/08-001 від 15.09.2008р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 16.12.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2009р., розгляд справи було відкладено на 20.01.2010р.

В судовому засіданні 20.01.2010р. було оголошено перерву до 29.01.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, враховуючи збільшення розміру позовних вимог .

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність затримки оплати за виконані роботи та неправомірність нарахування позивачем штрафних санкцій. 22.01.2010р. від відповідача по справі надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами 15.09.2008р. було укладено Договір підряду №377/08-001., відповідно до п. 1.1 та п.1.2 якого позивач, як підрядник, зобов'язувався за завданням відповідача, як замовника, на свій ризик виконати роботи з реконструкції системи теплопостачання виробничо-побутових приміщень ТОВ «Інженерно-будівельна компанія Малахіт»за адресою м. Київ, вул. Довбуша, 37, з використанням своїх матеріалів та устаткування, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що договірна ціна за договором узгоджена сторонами та становить 147 205,20 грн.

Згідно з ст. 3 Договору оплата виконаних робіт здійснюється в такому порядку: до початку робіт сплачується аванс в сумі 50% від договірної ціни, а кінцевий розрахунок провадиться у строк не пізніше п'яти календарних днів після підписання сторонами Акта здавання-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 9.1 Даного договору він вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2008р.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, виконавши роботи з реконструкції системи теплопостачання виробничо-побутових приміщень ТОВ «Інженерно-будівельна компанія Малахіт»за адресою м. Київ, вул. Довбуша, 37, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) від 3 листопада 2008р. на суму 147 205,20 грн. та Актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) №1/377 від 3 листопада 2008р. Акт та довідка підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов’язань.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Відповідач частково оплатив виконані роботи. Зокрема на виконання умов Договору відповідачем 24.09.2008р. було сплачено аванс в сумі 40 000 грн., а 30.09.2008р. - в сумі 33 602,50 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору кінцевим терміном оплати виконаних робіт є 08.11.2008р.

Позивач, з метою запобігання збільшення збитків, звертався до відповідача з вимогою погасити наявну заборгованість (лист-повідомлення №09/09-004 від 06.02.2009р.), проте відповідач відповідь на лист-вимогу та претензію не надіслав, але після отримання листа-повідомлення, відповідач, з прострочкою встановленого договором строку оплати, частково оплатив борг, перерахувавши позивачу 20 000 грн. 16.02.2009р. та 20 000 грн. 28.04.2009р. Таким чином, відповідачем по Договору було сплачено лише 113 602,50 грн.

На день розгляду справи, залишкова заборгованість відповідача перед позивачем складає 33 602,70 грн.

Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує штрафні санкції у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 3797,02 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували заперечення викладені у відзиві на позовну заяву. Клопотання про зменшення нарахованих санкцій прийнято судом до уваги .

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія Малахіт»(02092, м. Київ, вул. Новаторів, буд. 9, поштова адреса: 02092, м. київ, вул. Довбуша, 37, код ЄДРПОУ 24729540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Теплоенергомонтаж»(02160, м. Київ, вул. Червоноармійська, 44а, код ЄДРПОУ 33883167), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –33602 (тридцять три тисячі шістсот дві) грн. 70 коп., 9015 (дев’ять тисяч п’ятнадцять) грн. 92 коп. інфляційних нарахувань, 1672 (одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн. 86 коп. - три проценти річних, 1898 (одна тисяча вісімсот дев’яносто вісім) грн. 51 коп. - штрафних санкцій, 480 (чотириста вісімдесят) грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 01 лютого 2010           р.