Рішення № 8368316, 10.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/57310.12.09 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

доКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у м.Києві ради

Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м.Києва

Дніпровської районної в м.Києві ради

про стягнення заборгованості у розмірі 113 096,31грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Полоз І.В.- довіреність №Д07/2009/07/10-18 від 10.07.2009;

від відповідача-1: не з’явилися

від відповідача-2: не з’явилися;

від відповідача-3: не з’явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у м.Києві ради про стягнення заборгованості у розмірі 113 096,31грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за спожиту електричну енергію за період з 01.07.2008 року по 01.07.2009 року згідно Договору № 350415 від 02.09.2003 року.

З цих підстав, враховуючи ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 103 010, 95 грн. –основного боргу, 8 390, 24 грн. – індексу інфляції, 1 695,12 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –1 130,96 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

22.10.2009 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 90 414, 67 грн. – основного боргу за період з 01.07.2008 по 01.09.2009, 9 844, 79 грн. –індексу інфляції, 2 737,22 грн. –3 % річних.

Ухвалою суду від 07.09.2009 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.10.2009.

22.10.2009 представник позивача подав заяву про забезпечення позову. Судом відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у зв’язку з її необґрунтованістю. Представник відповідача усно заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача-2 Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м.Києва та в якості відповідача-3 Дніпровську районну в м.Києві раду.

Ухвалою суду від 22.10.2009 залучено до участі у справі Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м.Києва в якості відповідача -2 та залучено до участі у справі Дніпровську районну в м.Києві раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Розгляд справи відкладено до 23.11.2009.

23.11.2009 представник відповідача-1 в судовому засіданні заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача-3 Дніпровську районну в м.Києві раду та залучити до участі в справі в якості відповідача-4 Районну державну адміністрацію Дніпровського району м.Києва.

Судом клопотання задоволено частково, змінено процесуальний статус Дніпровської районної в м.Києві ради з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на відповідача-3, в решті відмовлено. Розгляд справи відкладено до 10.12.2009.

10.12.2009 представники відповідача-2 та відповідача-3 у судове засідання не з”явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідача-1 у судове засідання не з’явився, однак надіслав заяву в якій визнав заявлену до стягнення суму боргу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.12.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2003 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір № 350415 про постачання електричної енергії (далі - договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 2.1 договору і відповідно до законодавства України позивач відпускає електроенергію дозволеної до використання потужності за умовами, визначеними йому договором, за яку відповідач-1 згідно з п. 4.1. договору зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки відповідно до встановлених договором умов та термінів оплати.

Відповідно до п. 13 додатку 2.2 до договору протягом розрахункового періоду, який починається першого числа кожного місяця і закінчується в останній день цього місяця, споживачем здійснюється повна оплата вартості активної електричної енергії за фактичними та прогнозованими до кінця поточного розрахункового періоду показаннями розрахункових засобів обліку, тобто до 1 числа поточного місяця.

Відповідно до умов Договору позивач за період з 01.07.2008 по 01.09.2009 поставив відповідачу-1 електроенергію на суму 361 520, 10 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач-1 свої зобов’язання за договором повністю не виконав, заборгувавши позивачу 90 414, 67 грн., що не заперечується відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 90 414, 67 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача-1: 9 844, 79 грн. –індексу інфляції та 2 737,22 грн. –3 % річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у м.Києві ради (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 35669329) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –90 414 (дев’яносто тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 67 коп. –основного боргу, 9 844 (дев’ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 79 коп. –індексу інфляції, 2 737 (дві тисячі сімсот тридцять сім) грн. 22 коп. –3 % річних, 1 029 (одна тисяча двадцять дев’ять) грн. 97 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко